110 млн грн штрафу через блекаут: Верховний Суд пояснив, коли відключення світла звільняє від відповідальності
Масовані атаки на енергетичну інфраструктуру, аварійні та стабілізаційні відключення електроенергії продовжують впливати на виконання договорів в Україні. У таких ситуаціях сторони нерідко посилаються на форс-мажор, намагаючись уникнути штрафів, пені або інших наслідків порушення договору.
Однак сам по собі блекаут, як і воєнний стан чи факт обстрілів, не означає автоматичного звільнення від відповідальності. Потрібно довести, що конкретна обставина була надзвичайною та невідворотною і саме через неї стало об’єктивно неможливим виконання конкретного зобов’язання у конкретний період.
Що таке форс-мажор
За статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань за договором, контрактом, угодою або обов’язків за законодавством.
До них, зокрема, належать воєнні дії, терористичні акти, диверсії, аварії, пожежі, рішення органів державної влади, тривалі перерви в роботі транспорту, виняткові погодні умови та стихійні лиха. Перелік не є вичерпним.
Тому відключення електроенергії може мати ознаки форс-мажору залежно від причин, тривалості та наслідків. Наприклад, пошкодження енергетичного об’єкта внаслідок ракетної атаки, яке призвело до тривалого знеструмлення виробництва, може бути такою обставиною.
Чи є блекаут автоматичним форс-мажором
Верховний Суд наголошує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру. Сторона повинна довести не лише їх існування, а й те, що вони об’єктивно унеможливили виконання конкретного зобов’язання. Необхідно встановити причинно-наслідковий зв’язок між обставиною та порушенням договору.
Показовою є постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2024 року у справі № 910/6516/23.
Постачальник прострочив поставку товару для Міністерства оборони України та послався на форс-мажор. Він надав сертифікат ТПП, графіки відключень електроенергії, інформацію про повітряні тривоги та інші докази.
Суди встановили, що виробництво без електроенергії було неможливим, а після відновлення живлення обладнанню був необхідний час для запуску. Верховний Суд погодився з висновком про звільнення постачальника від відповідальності за відповідний період прострочення.
Отже, вирішальним був не сам факт відключень, а доведений зв’язок між ними та неможливістю виробити й поставити товар у визначений строк.
У справі № 911/3625/25 ТОВ не оплатило своєчасно поставлений товар, пославшись на воєнний стан, атаки на енергетичну інфраструктуру та відключення електроенергії. Суд встановив, що покупець не повідомляв постачальника про форс-мажор і не довів причинного зв’язку між цими обставинами та неможливістю виконати грошове зобов’язання.
Апеляційний суд зазначив, що сам факт воєнного стану чи відключень електроенергії не звільняє від відповідальності за прострочення оплати, а тому підтвердив стягнення 96 473,34 грн основного боргу, 3 566,45 грн інфляційних втрат і 1 921,81 грн 3 % річних. Також суд залишив у силі стягнення 8 000 грн витрат на правничу допомогу та відмову в розстроченні виконання рішення.
Відсутність електроенергії та зарядних станцій
Відсутність електроенергії або доступу до зарядних станцій також не є автоматичним форс-мажором.
Потрібно встановити, яке саме договірне зобов’язання залежало від електропостачання і чому його виконання було неможливим. Якщо сторона могла використати резервне живлення, іншу локацію, інший транспорт або інший спосіб виконання, посилання на блекаут може бути недостатнім.
Тому для перевезення товару електротранспортом потрібно довести, наприклад, що відсутність можливості зарядити транспорт зробила неможливим конкретне перевезення у конкретний строк і що розумної альтернативи не існувало.
Так само для виробника важливо підтвердити, що без електроенергії неможливо було здійснювати відповідний технологічний процес, а не просто те, що підприємство працювало в умовах відключень.
Як ТПП засвідчує форс-мажор
Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат про них.
Порядок визначає Регламент ТПП України та регіональних ТПП, чинна редакція якого діє з урахуванням змін, внесених у 2025 році.
Звертаючись до ТПП, сторона має конкретизувати договірне зобов’язання, яке вона не могла виконати, строк його виконання, обставини, що цьому перешкоджали, та період їх дії. До заяви додаються документи, які підтверджують відповідні обставини.
Для блекаутів це можуть бути документи оператора системи розподілу або постачальника електроенергії, графіки відключень, акти про аварії чи пошкодження, документи про зупинення виробництва, технологічні розрахунки, листування з контрагентом та інші докази.
При цьому сертифікат ТПП не є безумовним звільненням від відповідальності. Суд оцінює його разом з іншими доказами та встановлює, чи дійсно відповідна обставина унеможливила виконання конкретного зобов’язання.
Єдиний підхід ТПП і ДПС у 2026 році
У лютому 2026 року ТПП України та Державна податкова служба України домовилися про єдиний підхід до засвідчення форс-мажорних обставин. Сторони погодили, що у сертифікаті має бути чітко встановлений причинно-наслідковий зв’язок між настанням форс-мажорної обставини та неможливістю виконання конкретного договірного або податкового зобов’язання.
Також ТПП і ДПС наголосили на необхідності зазначати реальні дату початку та період дії форс-мажорних обставин, а не формально визначати їх лише до дати виконання зобов’язання.
Отже, у 2026 році підхід до документування форс-мажору орієнтований саме на конкретизацію обставин та їхнього фактичного впливу на виконання конкретного обов’язку.
Що потрібно довести стороні договору
У спорі важливо підтвердити весь причинний ланцюг: коли виникла обставина, скільки вона тривала, яке саме зобов’язання мало бути виконане, чому безпосередньо через неї виконання стало неможливим та які заходи сторона вживала для подолання наслідків.
Верховний Суд у постанові від 14 травня 2026 року у справі № 904/1147/24 розглянув спір про стягнення 110,04 млн грн пені та штрафу за несвоєчасну та неповну поставку трубної продукції за договором від 31.01.2022. Відповідач послався на форс-мажорні обставини, зокрема бойові дії та обстріли, які перешкоджали роботі підприємства, а також на неможливість поставки частини імпортної продукції виробником.
Суди встановили причинний зв’язок між воєнними обставинами та неможливістю своєчасного виконання договору, врахували докази зупинення виробництва, пошкодження підприємства та неможливості отримання необхідної продукції й відмовили у задоволенні позову.
А як щодо оренди
Відключення електроенергії в орендованому приміщенні може мати значення не лише у контексті форс-мажору.
Частина шоста статті 762 ЦК України передбачає можливість звільнення наймача від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане через обставини, за які наймач не відповідає.
У постанові від 7 квітня 2026 року у справі № 910/4084/25 Верховний Суд звернув увагу на необхідність доведення саме неможливості використання орендованого майна. Серед доказів можуть бути документи про припинення або відключення об’єкта від відповідних систем, акти постачальників комунальних послуг, документи про аварію та тривалість її наслідків.
Отже, в орендних спорах необхідно окремо перевіряти, чи є підстави для звільнення від орендної плати через неможливість користування майном, навіть якщо питання форс-мажору вирішується інакше.
Які наслідки має форс-мажор
Форс-мажор не означає автоматичного припинення договору.
За загальним правилом він може звільнити сторону від відповідальності за невиконання або прострочення зобов’язання, якщо доведено, що порушення стало наслідком непереборної сили.
Водночас саме зобов’язання може зберігатися. Якщо після припинення форс-мажорних обставин його можна виконати, сторона повинна це зробити, якщо інше не передбачено договором або законом.
Тому необхідно розмежовувати звільнення від відповідальності, тимчасову неможливість виконання, прострочення та припинення самого зобов’язання.
Отже, у 2026 році українська судова практика не дає підстав вважати, що блекаут = форс-мажор. Відключення електроенергії може бути форс-мажорною обставиною, але лише за наявності передбачених законом критеріїв та доведеного впливу на конкретне зобов’язання.
Сертифікат ТПП є важливим доказом, але не замінює доказування причинно-наслідкового зв’язку. Стороні необхідно підтвердити конкретний період відключення, неможливість виконання саме її договірного обов’язку, відсутність розумної альтернативи та заходи, яких вона вживала для мінімізації наслідків.
Читайте також — блекаути не виправдали пропуск строку у справі про виплату грошового забезпечення: Верховний Суд відмовив військовій частині.
