119-річний мешканець Коста-Рики розповів, як зберіг здоров'я

Експерти та родичі 119-річного мешканця Коста-Рики Хосе Флореса Флореса готують документи для його офіційної верифікації як найстарішої живої людини на планеті. Про це 29 липня 2026 року повідомив журналіст Альваро Мурільйо у виданні El País.

Згідно з даними Цивільного реєстру Коста-Рики, Хосе Флорес народився 11 липня 1907 року в провінції Гуанакасте. Зараз чоловік проживає у селищі Обандо-де-Сардіналь муніципалітету Каррільйо, поблизу півострова Нікоя. Цей регіон межує з так званою «блакитною зоною» — територією з високою концентрацією довгожителів.

Офіційне визнання рекорду залежить від процедури підтвердження, якою опікується родина довгожителя за підтримки Асоціації «Блакитна зона півострова Нікоя» та іспанського дослідника, доктора геронтології з Університету Аліканте Хосе Антоніо Рабадана. Науковець зібрав пакет документів, що включає офіційний запис цивільного реєстру та копію свідоцтва про хрещення 1907 року, підписану єпископом Луїсом Лейпольдом. Матеріали передано до міжнародної організації Gerontology Research Group (GRG), яка займається реєстрацією супердовгожителів. Наразі найстарішою верифікованою людиною, за даними GRG, є англійка Етел Катерхем, якій 21 серпня виповниться 117 років.

Хосе Флорес живе у скромних умовах разом із онукою Хеллен Флорес, її матір'ю та сином. Дохід родини становить близько 150 тисяч колонів на місяць (приблизно 330 доларів США), що ввісім разів менше за середній дохід домогосподарств у країні.

Попри поважний вік, чоловік зберігає відносне здоров'я. Він має проблеми зі слухом та знос колінних суглобів, через що пересувається за допомогою ходунків, однак самостійно грає в доміно та карти.

«Багато працювати, довіряти Богові та їсти здорову їжу», — так пояснює свій секрет довголіття Хосе Флорес.

Змалку Хосе працював у полі, а в підлітковому віці переїхав на південь країни для роботи на бананових плантаціях. Пізніше він повернувся до північної частини Коста-Рики. Його дружина Офелія померла у віці 71 року.

Дослідник Хосе Антоніо Рабадан зазначає:

«У 119 років немає поняття "нормально". Це випадки, які ми тільки починаємо розуміти».

Засновник Асоціації «Блакитна зона півострова Нікоя» Хорхе Віндас підкреслює, що спосіб життя Хосе Флореса відображає традиційний уклад регіону: сімейні та суспільні зв'язками, просту їжу, постійну фізичну активність, розпорядок дня за сонцем та релігійність.

Онука довгожителя Хеллен Флорес відкидає можливість переведення дідуся до спеціалізованих закладів догляду:

«Багато хто сприймає дідусів і бабусь як меблі: їх годують і прибирають за ними, але не завжди бачать у них людей із повноцінними правами. Тут [Хосе] має вирішальне слово щодо своїх речей... Будинок престарілих? Тільки через мій труп. Тут ми доглядаємо за ним разом із моєю матір'ю та моїм сином; це його дім і це його сім'я».