1,2 млн грн через помилку експортера: Верховний Суд пояснив, коли митниця не має права на додаткову перевірку
У серпні Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду розглянув справу, яка демонструє типову проблему системи митного контролю при підтвердженні походження товарів з ЄС— надмірний формалізм.
Верховний Суд ухвалив постанову № 640/28080/21, у якій дійшов висновку, що підтверджений країною експорту факт преференційного походження товару є пріоритетним над формальними помилками в статусі експортера.
Справа товариства проти митниці — ще раз фіксує, що бізнес має битва за право на чесні правила в межах зони вільної торгівлі з ЄС. Головне питання полягало в тому, чи може національний митний орган ігнорувати пряму відповідь іноземної митної адміністрації про те, що товар відповідає правилам походження, лише тому, що експортер «забув» вчасно оновити свій статус.
Митний орган за результатами перевірки нарахував товариству понад 1,2 млн грн боргу, базуючись на тому, що фінська компанія вказала номер авторизації уповноваженого експортера раніше, ніж офіційно його отримала. Водночас безпосередньо у цьому спорі йдеться приблизно про 220 тис. грн — саме така сума є предметом позовних вимог, які стали предметом розгляду Верховного Суду.
Позивачем під час митного оформлення було надано декларації-інвойси, фактурна вартість зазначених партій товару перевищувала 6000 євро, а самі документи містили текст декларації про походження, складеної від імені експортера з Фінляндії із зазначенням номера авторизації уповноваженого експортера. Для перевірки достовірності відомостей, викладених, митницею на підставі статті 45 МКУ було направлено запит до уповноваженого органу Республіки Фінляндія.
Уповноважений орган Фінляндії підтвердив, що на момент оформлення декларацій іноземна компанія ще не мала статусу затвердженого експортера, тому документи формально не підтверджували походження товару. Водночас уповноважений орган встановив, що товар відповідав правилам преференційного походження ЄС і мав статус фінського преференційного товару.
Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали митницю, вважаючи це несанкціонованим порядком декларування. Проте ВС розцінив ситуацію інакше, звернувшись до суті міжнародних угод.
Митниця не має права на дискрецію
Верховний Суд наголосив, що стаття 33 Протоколу І до Угоди про асоціацію з ЄС та стаття 32 Регіональної конвенції встановлюють чіткий порядок дій. Якщо виник сумнів в дійсності документів про походження товару— надсилається запит компетентного органу.
Якщо компетентний орган країни експорту (у даному випадку Фінляндії) прямо підтверджує походження товару, українська митниця зобов’язана прийняти цей результат.
Суд підкреслив, що міжнародне право не наділяє національну митницю повноваженнями проводити додаткові перевірки або ігнорувати висновки іноземної сторони, якщо походження підтверджено поза розумним сумнівом.
Виправлення помилок — законне право
Важливим моментом стала наявність сертифікатів EUR.1 з відміткою «ISSUED RETROSPECTIVELY». Товариство вказувало на те, що суди першої та апеляційної інстанції проігнорували оригінали сертифікатів через те, що вони були видані компетентним органом країни експорту пізніше з метою усунення будь-яких сумнівів щодо походження продукції.
Верховний Суд не підтримав такий підхід, зазначивши, що інститут ретроспективної видачі документів створений саме для виправлення технічних похибок та помилок експортера.
Стаття 269 МК України дозволяє вносити зміни до декларації протягом трьох років, що дає імпортеру право законно виправляти недоліки первинного декларування.
ВС зазначив, що компетентний орган Фінляндії у своєму листі-відповіді прямо вказав: «товари відповідають вимогам преференційних правил походження ЄС».
Те, що експортер на той момент не мав статусу уповноваженого, є процедурним порушенням з боку відправника, але це не змінює фізичного походження товару. Суд визнав неприпустимим формалістичний підхід, який нівелює саму сутність та мету інституту ретроспективної видачі сертифікатів EUR.1, який запроваджений міжнародним співтовариством саме для забезпечення реалізації права на пільгу навіть у разі допущення технічних похибок чи помилок експортера.
Верховний Суд скасував рішення попередніх судів та направив справу на новий розгляд.
Для імпортера це означає головне: якщо компетентний орган країни експорту після перевірки підтвердив преференційне походження товару, митниця не може обмежитися посиланням на формальні недоліки документів, не врахувавши результати такої перевірки.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
