Сьогодні, 26 лютого, Україна відзначає День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Ця дата — не просто черговий день у календарі, а точка відліку нашої сучасної боротьби за волю. Саме цього дня 12 років тому тисячі громадян вийшли на площу перед Верховною Радою Криму, щоб довести: півострів ніколи не приймав і не прийме загарбників.

Початок збройної агресії: Крим як перша ціль

Важливо пам’ятати: російська війна проти України розпочалася не у лютому 2022-го, а саме у лютому 2014-го. Згідно з українським законодавством, офіційною датою початку збройної агресії визначено 20 лютого 2014 року.

Росія розпочала військову операцію із захоплення Криму, використовуючи регулярні підрозділи ЗС РФ. Однак Кремль намагався створити ілюзію «мирного волевиявлення», плануючи легалізувати анексію через кримський парламент. План був простим: 25 лютого проросійські сили закликали скликати позачергову сесію, щоб винести питання про так званий «референдум за незалежність».

26 лютого 2014 року: День, коли загарбники отримали відсіч

26 лютого став переломним моментом. Під будівлею Верховної Ради АР Крим зібралися тисячі людей — кримські татари, українці та представники багатьох інших національностей. Це був потужний прояв громадянської мужності. Мітинг був настільки масштабним і рішучим, що позачергове засідання парламенту було зірвано.

Саме цей успіх мирного спротиву змусив Росію скинути маски. Вже наступної доби, 27 лютого, спецпідрозділи РФ із використанням зброї захопили будівлі Верховної Ради та Ради міністрів АР Крим. Розпочалася відкрита силова фаза, блокада українських військових частин та захоплення аеропортів.

Подвиг українських військових: Легендарний тральщик «Черкаси»

Опір не припинявся ні на день. Протягом березня 2014 року українські військові моряки на озері Донузлав чинили героїчний спротив. Тральщик «Черкаси» під командуванням Юрія Федаша став символом незламності. Навіть після того, як Росія захопила інші кораблі, «Черкаси» залишався єдиним підрозділом у Криму, який не спустив український прапор. Моряки трималися до 25 березня 2014 року, відбиваючи атаки спецпризначенців та гелікоптерів, і увійшли в історію як приклад вірності присязі.

Розвінчання міфу про «ісконно русскій Крим»

Російська пропаганда десятиліттями будує свою ідеологію на твердженні, що Крим нібито «завжди належав Росії». Історичні факти вщент розбивають цю маніпуляцію:

  1. 3,2 тисячі років історії: Відома історія півострова налічує тисячоліття. Російська присутність у цьому контексті — лише короткий епізод.

  2. Скільки насправді тривав контроль Росії?

    • Перша анексія 1783 року — 134 роки (до 1917 р.).

    • Радянський період — 20 років (1921–1941) та ще 9 років після Другої світової (1944–1953).

    • Сучасна окупація — 12 років. Загалом це становить понад 170 років. Порівняно з тисячоліттями інших цивілізацій та періодом Кримського Ханства — це мізерний час.

  3. Український Крим у 1918 році: Росія вже втрачала Крим раніше. У січні 1918-го більшовики знищили Кримську Демократичну Республіку, але вже у квітні того ж року українські війська під проводом Петра Болбочана блискучим маневром звільнили півострів.

Крим — це не «подарунок 1954 року», а територія, нерозривно пов’язана з материковою Україною географічно, економічно та культурно.

Крим сьогодні: територія спротиву та солідарності

Окупація 2014 року стала черговою трагедією в історії півострова, повторюючи методи Катерини ІІ та Сталіна: репресії, депортації та зміна демографічного складу населення. Проте Крим продовжує боротися.

Сьогодні спротив став ще масштабнішим:

  • Громадянські рухи: «Жовта стрічка», «Кримські бойові чайки», «Зла мавка» — тисячі людей щодня нагадують окупантам, що вони тут тимчасово.

  • Партизанський рух: Діяльність руху «АТЕШ» та інших підпільних груп допомагає Сил оборонам України нищити військову інфраструктуру ворога.

  • Кримчани в ЗСУ: Величезна кількість вихідців із Криму сьогодні воюють на фронті, наближаючи день повернення додому.

Світ не визнав і ніколи не визнає спробу анексії. Рішення міжнародних організацій та ЄСПЛ чітко кваліфікують дії Росії як акт агресії. Звільнення Криму — це не лише питання територіальної цілісності, а й питання безпеки всього Чорноморського регіону та відновлення світового порядку.

Крим — це Україна. Боротьба триває до повної деокупації. Ми пам’ятаємо подвиг 26 лютого і впевнені: український прапор знову замайоріє над Сімферополем та Севастополем.

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко