Народився в Києва, монах Києво-Печерського монастиря, друг і співрозмовник преподобного Сергія Радонезького.
Не пізніше 1358 року, за благословенням митрополита Олексія, він заснував у Махрищі Свято-Троїцький монастир. Через утиски та конфлікти з місцевими землевласниками тимчасово переселився на річку Авнежу, де заснував ще одну Свято-Троїцьку обитель. Згодом повернувся до Махрища, запровадив у монастирі спільножитний устав і подвизався там до своєї смерті у 1406 році.
У 1550 році були віднайдені його нетлінні мощі, біля яких, за церковним переданням, сталося багато чудес. Одним із найвідоміших вважається чудесне примноження хліба для близько двох тисяч паломників.