15 300 гривень для війська: як у селі на Тальнівщині святкували День Незалежності

Зеленьківський будинок культури 22 серпня зустрічав своїх людей затишком, дитячим сміхом і рідною піснею. Село відзначило 35-ту річницю незалежності України й День Державного Прапора. Як розповіла завідувачка закладу Сніжана Васильченко, до свята долучилися всією громадою. Місцеві господині й умільці розгорнули благодійний ярмарок «Підтримай своє!», де назбирали для захисників 15 300 гривень. Вагомою підтримкою стала й допомога від підприємця Володимира Мовчана, чий представник Андрій Мельник задонатив у благодійну скриньку й фінансово заохотив учасників художньої самодіяльності. Вони ж розрадили односельців щемливим концертом.

Свято відкрили винесенням синьо-жовтого стяга, коли залою покотився Державний Гімн. За мить у залі спалахнула свічка пам’яті. Люди схилили голови, ушановуючи хвилиною мовчання захисників і захисниць, чиє життя обірвалося за волю рідної землі.  

Співанкове розмаїття й молоді таланти

Пісенний вечір відкрив вокальний гурт «Зеленгай». Від їхньої «Пісні з України» по залу розлилося сонячне піднесення. Невдовзі за дорослими на сцену вийшла наймолодша співачка Ліза Бондаренко, привітавши спочатку односельців піснею про рідний край, а згодом розчуливши всіх сольним виступом «Я – дівчинка-перлинка». 

Слухачі не шкодували оплесків для всіх артистів, які того дня ділилися своїм талантом. Глибоко й душевно звучали у виконанні Володимира Тищенка пісні «Моя Україна» й «Друзі мої». Світлу ніжність принесла із собою Аліна Толочко, заспівавши «Україночка співає». Ігор Зелінський заповнив простір м’яким оксамитовим голосом, ведучи слухача «Стежкою до батьків».   

Особливою розрадою став виступ Ніни Куценко й Ганни Караульної. Їхні голоси перепліталися у відомих тужливих піснях «Журавлі» та «Ой в лузі калина» в обробці Олександра Стадника. Згодом, уже під супровід самобутніх троїстих музик, так само мінорно озвалася «Сива зозуля». Окремо Ганна Караульна зворушила залу сольним співом, вивівши мелодію «Біжить ріка».     

Танцювальні барви й добрий сміх

Нового руху і яскравих барв святу додали танці. Глядачі заворожено стежили за всіма па: від ніжного ліричного танку з рушниками до запального виступу «Ми дівчата з України» й витонченої «Паняночки».  

Особливим дарунком для села стали три давні танці, які колись так любили в Зеленькові: грайлива полька «Коханочка», відомий кожному «Карапет» і поважний мелодійний «Краков’як».

Танцювальний колектив «Дивоцвіт», а також незмінний дует Віти Гладунець й Оксани Удачної причарували залу душевністю в номері «Ой сіяла я льон», а за мить уже розвеселили народ дотепною хореографічною історією «Перебірливий залицяльник».   

А під кінець залою покотилася хвиля нестримного сміху. Гумористична сценка у виконанні Анжели Таран і Світлани Сінчук настільки припала людям до душі, що здійняла цілий шквал оплесків і вигуків захоплення.

Коли пісня і праця єднають

Цей серпневий вечір зв’язав ув одне різні покоління зеленьківців – від малечі до поважних артистів. Зібрані на ярмарку гроші вже незабаром рушать туди, де тримають оборону наші земляки. 

А в самому Зеленькові свято залишило ще щось дуже важливе – тихе й сокровенне знання, що доки люди тут тримаються одне одного, діляться останнім і співають рідних пісень, доти село живе, чекає і наближає мир.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

 Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію