На Київщині правоохоронці викрили схему, за якою військовозобов’язаних чоловіків фіктивно працевлаштовували у приватні навчальні заклади, щоб вони могли отримати відстрочку від мобілізації. За “посаду вчителя” потрібно було сплатити $10 тисяч, після чого чоловікам оформлювали кадрові документи та видавали довідки для подання до ТЦК та СП. Про результати розслідування 13 серпня 2026 року повідомили Генеральний прокурор Руслан Кравченко та Національна поліція України.
Масштаби співвідношення учнів і працівників у закладах привертають особливу увагу: у чотирьох ліцеях навчалося близько 50 дітей, тоді як офіційно там були оформлені понад 165 педагогів. Із них 150 були чоловіками призовного віку. Водночас це не означає, що всі 150 були фіктивними працівниками: Нацполіція повідомляє, що наразі задокументовано щонайменше 20 випадків такого працевлаштування.
За даними слідства, оформлені “вчителі” фактично не брали участі в освітньому процесі. Частина чоловіків майже не з’являлася у ліцеях та не проводила уроків, хоча на папері могла викладати фізику, математику, мистецтво, технології та навіть працювати вчителями початкових класів.
Правоохоронці встановили, що за можливість потрапити до штату навчального закладу військовозобов’язані перераховували $10 тисяч на криптогаманець. Після підтвердження платежу адміністрація оформлювала працевлаштування та довідку, яку чоловік міг подати до ТЦК та СП як підставу для оформлення відстрочки.
Формально таким працівникам навіть нараховували заробітну плату. Однак, за версією Нацполіції, отримані гроші вони мали повертати навчальним закладам. Крім того, щомісяця фігуранти додатково перераховували кошти нібито для сплати податків та обов’язкових платежів.
При цьому в офіційних повідомленнях є різниця щодо розміру щомісячної доплати. Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про $1 тисячу щомісяця, тоді як Національна поліція називає суму близько $700 та зазначає, що платежі могли надходити на рахунки ліцеїв із призначенням “Освітні послуги”.
Для створення видимості реальної педагогічної роботи схема була значно складнішою, ніж просто оформлення довідки. За інформацією поліції, приблизно раз на два місяці фіктивно працевлаштовані чоловіки мали приїжджати до навчальних закладів та заповнювати необхідну документацію.
Також через Telegram їм надсилали готові навчально-методичні матеріали. “Вчителям” потрібно було завантажувати ці файли на електронні освітні платформи ліцеїв, створюючи цифрові сліди нібито реальної викладацької діяльності.
За версією слідства, діяльність кількох приватних ліцеїв координувала співзасновниця одного з навчальних закладів. Вона нібито розподіляла ролі між іншими учасниками та контролювала поділ отриманих грошей. Її син, як стверджують правоохоронці, шукав потенційних “клієнтів”, а керівники інших закладів оформлювали чоловіків на педагогічні посади та видавали потрібні документи.
11 серпня 2026 року правоохоронці провели 53 обшуки у приватних навчальних закладах, помешканнях і транспортних засобах фігурантів у Києві та Київській області. Вилучили документацію, комп’ютерну техніку, телефони, печатки ліцеїв, чорнові записи та готівку.
За інформацією Генерального прокурора Руслана Кравченка, лише за однією з адрес правоохоронці виявили 52 850 доларів США та 10 тисяч євро.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко, коментуючи викриту схему, звернув увагу на контраст між військовими, які захищають країну, та спробами окремих громадян купити собі можливість уникнути мобілізації.
“Поки одні українці захищають державу, інші намагаються купити можливість залишитися осторонь. А організатори таких схем заробляють на війні”.
П’ятьох представників приватних ліцеїв затримали. За повідомленням Генерального прокурора, їм оголосили підозри у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Ще 21 чоловіку, які, за версією слідства, скористалися схемою та отримали відстрочки, Руслан Кравченко повідомив про оголошення підозр в ухиленні від призову під час мобілізації. Нацполіція окремо зазначає, що серед таких “педагогів” були чоловіки віком від 26 до 50 років.
Водночас і тут у двох офіційних повідомленнях є невелика розбіжність: із даних Генпрокурора випливає 26 підозрюваних – 5 організаторів та ще 21 чоловік, тоді як у заголовку офіційного повідомлення Нацполіції вказано 25 осіб. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють інших людей, які могли отримати незаконні відстрочки, та перевіряють повне коло причетних.
Генеральний прокурор наголосив, що використання навчальних закладів як прикриття для таких оборудок не повинно звільняти від відповідальності ані організаторів, ані їхніх клієнтів.
“Освіта не може бути прикриттям для ухилення від служби. Відповідати мають і ті, хто створює такі схеми, і ті, хто свідомо ними користується”.
Дії п’ятьох затриманих представників ліцеїв кваліфікували за ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 ККУ, а дії військовозобов’язаних, які, за версією слідства, користувалися схемою, – за ст.336 ККУ. Досудове розслідування проводять за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури. Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не встановлено обвинувальним вироком суду.
Раніше ми писали:
- Вплив на ТЦК він оцінив у $2500: на Миколаївщині посадовця міськради відправили під домашній арешт
- ТЦК під прицілом слідчих: підозри оголосили 76 керівникам
- До $10 тисяч за “непридатність”: на Закарпатті викрили схему в ТЦК
- “Чесний призов” почався з обшуків: правоохоронці перевіряють понад 100 ТЦК
- У Миколаєві СБУ затримала трьох продавців фальшивих паспортів для ухилянтів: готували понад 150 підробок