25 атак рф на склади: $20 млн збитків, 490 000 кв. м втрат — логістика змінюється
Як писав Ukrainian Wall, росія методично знищує логістичну інфраструктуру України — і це вже не поодинокі випадки, а цілеспрямована кампанія. За даними РБК-Україна, лише з початку 2026 року зафіксовано щонайменше 25 випадків пошкодження або повного знищення складської інфраструктури внаслідок російських ударів. Масштаби втрат змушують бізнес повністю перебудовувати логістику, а ринок нерухомості — адаптуватися до нової воєнної реальності.
Найбільші резонансні втрати на початку року: логістичний центр Roshen у Яготині — збитки понад 20 млн доларів; розподільчий центр АТБ класу А площею 37 500 кв. м у Дніпрі; компанія «Клевер Сторс» у Луцьку втратила близько 75% складської інфраструктури. З квітня удари набули системного характеру: «Нова пошта» за три місяці втратила щонайменше вісім об'єктів — у Луцьку, Одесі, Харкові, Запоріжжі, Києві, Дніпрі та Сумах.
За період повномасштабної війни (2022–2025 рр.) загальні втрати складських площ лише в Києві склали приблизно 490 000 кв. м — це 22% від усієї складської пропозиції столиці. У 2026 році тільки в Київському регіоні пошкоджено понад 10 000 кв. м площ. Реальні цифри можуть бути вищими — частина власників не розголошує дані, побоюючись повторних атак.
Як бізнес перебудовує логістику
Головна зміна — відмова від гігантських централізованих хабів на користь мережі регіональних складів. Як пояснив комерційний директор Alterra Group Геннадій Гриненко, великі логістичні компанії тепер ділять один хаб між різними регіонами — будують або купують невеликі склади в Києві, Львові та, наприклад, у Дніпрі. Такий підхід знижує ризик одномоментної втрати всього товарного запасу.
Львів перетворився на головний імпортний хаб країни. Якщо раніше більшість товарів заходила через порти, то тепер імпорт іде суходолом через Європу — і осідає саме на заході України. «Львів — це такий крос-док, місце перерозподілу імпорту на всю Україну. Це нова логістична функція міста», — зазначає Гриненко. Рівень вакантності складів у Львівській області — близько 4,5%, тоді як у Києві — лише 2–3%.
Гроші в руїнах: інвестиції та дохідність
Попри постійні обстріли, складська нерухомість залишається привабливим активом. За даними девелоперів, середня дохідність проєктів становить 8–11% річних у доларах. Для порівняння: гривневі ОВДП номінально дають 15–16%, але з урахуванням курсового ризику реальна доларова дохідність нестабільна. Складська нерухомість із валютною орендою та довгостроковими договорами (в середньому на 5 років) виграє в надійності.
Водночас собівартість будівництва стрімко зростає: лише за перші чотири місяці 2026 року вартість будівельно-монтажних робіт у сегменті нежитлових будівель злетіла на 16,5%. Тому девелопери дедалі частіше використовують формат build-to-suit — склад будують під конкретного орендаря ще до завершення будівництва. Універсальність поступається швидкості окупності.
Нові правила гри: секретність, автономність, страхування
Війна змінила навіть інформаційну відкритість ринку. Якщо раніше логістичні комплекси активно використовували як маркетинговий інструмент, то тепер власники приховують локації об'єктів — їх не знайти ні на Google Maps, ні в рекламних матеріалах. У договорах оренди з'явилися детальні «воєнні» розділи про форс-мажори, розподіл ризиків та страхування. Стандартом стала обов'язкова евакуація персоналу в укриття під час повітряних тривог.
Попри все, ринок поступово відновлюється: у 2025 році після реконструкції повернулися понад 11 000 кв. м складських площ, а у 2026-му девелопери планують відновити ще близько 97 000 кв. м. Загальний обсяг складської пропозиції в Київському регіоні у квітні 2026 року становив 1,6 млн кв. м — на 2% більше, ніж на початку року.
Раніше Ukrainian Wall писав: 70 населених пунктів без світла після обстрілів: найгірша ситуація на Сумщині — Міненерго.
Ми вже повідомляли: 24 балістичні ракети за 20 хвилин: масований удар по Києву — пожежі, руйнування, загиблий.