Святитель Феодосій народився у 30-х роках XVII століття на Поділлі в родині ієрея Микити Углицького та Марії. Родичами святого Феодосія були Іоан Углицький – київський протопоп, який 25 липня 1687 року підписав акт обрання Івана Мазепи гетьманом на Коломацькій раді, а також Іоанникій Углицький – ієромонах Видубицького монастиря в Києві та його племінник Василь Полонецький. У Коломацькому акті міститься й підпис самого святого Феодосія, який на той час був ігуменом Єлецького Успенського монастиря в Чернігові та намісником преосвященного Лазаря (Барановича).
Святитель Феодосій упокоївся 18 лютого 1696 року. Його було поховано у Свято-Преображенському соборі міста Чернігова. Невдовзі після смерті святителя почали відбуватися чудеса.
У XVIII–XIX століттях святі мощі в різний час двічі перекладали до нового гробу, причому залишки старого гробу віруючі розбирали по частинках. Після того як у 1824 році чернігівський купець Горбунов, колишній старообрядець, отримав зцілення після молитви до святителя Феодосія, він замовив нову раку для святих мощей.
В Свято-Вознесенському чоловічому монастирі зберігається ікона з часткою святих мощей святителя Феодосія Чернігівського.