624 предмети лобіювання і сотні контактів із владою: НАЗК підбило підсумки нової кампанії
1 серпня завершилася друга кампанія звітування про лобістську діяльність. За її підсумками у Реєстрі прозорості зареєстровано 202 суб’єкти лобіювання, а кількість предметів лобіювання, договорів і клієнтів порівняно з першою кампанією суттєво зросла, повідомили в НАЗК.
Скільки суб’єктів зареєстровано в Реєстрі прозорості
Станом на завершення звітного періоду у Реєстрі прозорості було зареєстровано 202 суб’єкти лобіювання. З них:
- 98 — юридичні особи, у тому числі три іноземні;
- 104 — фізичні особи.
Із загальної кількості 174 суб’єкти (86,1%) продовжують здійснювати лобістську діяльність, п’ять її зупинили, ще 23 — припинили.
Які показники зафіксували у звітах
За результатами звітування за перше півріччя 2026 року суб’єкти лобіювання зазначили:
- 624 предмети лобіювання — нормативно-правові акти, щодо яких здійснювався вплив;
- 277 об’єктів лобіювання — органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів, уповноважених ухвалювати нормативно-правові акти;
- 505 посадових осіб, до яких зверталися лобісти;
- 1216 взаємодій, серед яких 335 зустрічей, 275 заходів та 606 інших форм комунікації;
- 24 договори про надання послуг з лобіювання;
- 545 клієнтів і бенефіціарів лобіювання.
Показники суттєво зросли
Порівняно з першою кампанією звітування кількість предметів лобіювання збільшилася більш ніж удвічі — з 298 до 624.
Також зросла кількість договорів про надання послуг із лобіювання — із 10 до 24, а кількість клієнтів і бенефіціарів — зі 168 до 545.
З якими органами взаємодіяли найчастіше
Найбільше взаємодій у звітному періоді було зафіксовано з представниками Верховної Ради України — 476.
До п’ятірки органів, з якими лобісти взаємодіяли найчастіше, також увійшли:
- Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України — 166 взаємодій;
- Міністерство охорони здоров’я України — 72 взаємодії;
- Міністерство цифрової трансформації України — 50 взаємодій;
- Кабінет Міністрів України — 48 взаємодій.
Скільки суб’єктів подали звіти
Подати звіт за перше півріччя 2026 року були зобов’язані 185 суб’єктів лобіювання.
Із них:
- 153 суб’єкти (82,7%) подали звіти у встановлений законом строк — до 31 липня 2026 року включно;
- один суб’єкт подав звіт із порушенням установленого строку;
- 31 суб’єкт (16,8%) звіт не подав.
При цьому юридичні особи продемонстрували вищий рівень своєчасного звітування. Серед них у встановлений строк звіти подали 89,1%, тоді як серед фізичних осіб цей показник становив 76,3%.
Яка відповідальність передбачена за неподання звіту
Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання до Реєстру прозорості.
За такі порушення передбачено штраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне протягом року порушення штраф становитиме від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із забороною здійснювати лобістську діяльність строком на один рік.
У Національному агентстві з питань запобігання корупції повідомили, що в межах своїх повноважень вживатимуть заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які не подали звіт щодо лобіювання у встановлений законом строк.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
