64 контейнери-«привиди»: держава планує передати військовим портові вантажі, що стояли з 2012 року

Українська портова галузь досі обтяжена нормативними актами, що були ухвалені ще на початку незалежності. Одним із таких реліктів є Декрет Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1993 року № 33-93. Цей документ регулював порядок поводження з вантажами, які зберігалися в портах понад установлені терміни. З прийняттям у 2012 році нового Митного кодексу України (МКУ) більшість цих питань була врегульована за сучасними стандартами, проте частина майна опинилася заблокованою.

Законопроєкт 15384, ініційований урядом, має на меті не лише систематизувати законодавство, а й спрямувати заблоковані ресурси на зміцнення обороноздатності країни.

Головна зміна полягає у визнанні Декрету № 33-93 таким, що втратив чинність. Це рішення продиктоване Законом «Про правотворчу діяльність», який вимагає систематизації норм, що містяться у декретах 90-х років. На сьогодні склалася ситуація, коли в портах Одеської митниці перебувають 64 контейнери з товарами, які надійшли до 1 червня 2012 року. Оскільки митні формальності щодо них розпочалися до набрання чинності новим МКУ, вони досі підпорядковуються нормам старого Декрету та Постанови № 536. Скасування Декрету дозволить вивести ці вантажі з «сірої зони».

Автоматичний перехід у власність держави

Проєкт закону містить імперативну норму: всі вантажі, на які поширювалася дія Декрету, переходять у власність держави. Це стосується майна, що перебуває на зберіганні у морських портах чи на припортових станціях понад терміни.

Кабінет Міністрів має шість місяців для приведення підзаконних актів у відповідність до нових норм. Мінрозвитку, Мінфін, Держмитслужба та ДПСУ залучені до процесу перегляду нормативної бази.

Вантажі — на фронт

Замість складної процедури реалізації через комісії, передбаченої Постановою № 536, вантажі планується включити до Порядку № 1340. Це відкриває можливість для безоплатної передачі майна Збройним Силам України, Нацгвардії, СБУ та іншим військовим формуванням. У пояснювальній записці чітко зазначено, що в умовах воєнного стану це майно має служити обороні держави, забезпеченню національної, енергетичної та продовольчої безпеки.

Окрім військового аспекту, законопроєкт має важливе логістичне значення. Тривале зберігання «залежаних» вантажів займає корисні площі морських портів, що стримує вантажооборот. Реалізація закону дозволить звільнити ці території для ефективного використання, що критично важливо для функціонування «зернових коридорів» та інших експортно-імпортних шляхів.

Передбачений законопроєктом перехід майна у власність держави без судового рішення може стати предметом конституційних спорів. Попри те, що йдеться про вантажі, які роками вважаються покинутими, їхні власники (якщо вони заявлять свої права) можуть оскаржувати таку процедуру, посилаючись на гарантії права приватної власності, закріплені Конституцією України.

Крім того, значна частина контейнерів перебуває в портах понад десять років. За цей час товари могли втратити споживчу вартість, морально застаріти або стати непридатними для використання. Під час інвентаризації може виявитися, що частину майна доведеться не передавати військовим чи реалізовувати, а утилізувати за кошти держави.

Скасування Декрету Кабінету Міністрів № 33-93 є закономірним етапом оновлення українського законодавства. Законопроєкт покликаний усунути правову прогалину, яка роками унеможливлювала розпорядження покинутими вантажами, звільнити перевантажені портові площі та створити правові підстави для передачі придатного майна на потреби держави, насамперед сектору безпеки й оборони.

Водночас ефективність реформи залежатиме не лише від ухвалення закону, а й від його практичної реалізації. Ключовими залишаються прозора інвентаризація майна, об'єктивна оцінка його стану, чіткі процедури передачі та належні гарантії захисту права власності. Саме від цього залежатиме, чи стане закон дієвим механізмом розв'язання багаторічної проблеми, а не джерелом нових судових спорів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.