7 найкращих аргентинських нуарних фільмів
Топ аргентинських фільмів в стилі нуар і неонуар
Аргентинський нуар (Argentinoir або cine negro) – самобутній і виразний стиль кіно, який подарував чимало шедеврів і в класичну добу (50-ті роки минулого століття), і в сучасний період. Сьогодні ми згадаємо сімку найкращих нуарів і неонуарів аргентинської школи – повірте, там є що подивитись.
Ще в 50-х аргентинські кінематографісти перейняли художні прийоми і підходи з американської класики нуару. З часом кіно еволюціонувало, те саме відбувалося і з нуаром, але найголовніше і в класичний період, і в наш час, що Аргентина завжди привносила щось своє, надихаючись чужим. Дуже часто це історії, що рефлексують на тему політики, корупції, суспільного хаосу та, звісно, на найтемніше, що є на планеті – людська душа. Якщо французький і американський нуар вже є доволі похмурими напрямками, то Латинська Америка додає сюди ще більше безвиході, приреченості та депресивності.
Таємниця в його очах (El secreto de sus ojos) 2009
IMDb 8.2
Очевидний кандидат номер один на місце в цій статті, а також на обов’язковий перегляд – аргентинський політичний неонуар, що досконало суміщує в собі трилер, детектив та психологічну і соціальну драму. Навіть не розуміючи всього контексту політичних подій в Аргентині 70-х, ви отримаєте максимальне задоволення, якщо вам подобаються картини на кшталт “Зодіака” Фінчера та “Спогади про вбивство” По Чжун Хо. Але після перегляду вам захочеться зануритись в цей контекст, щоб ще більше зрозуміти атмосферу подій навколо злочину, розслідування якого розтягнулося на кілька декад.
Якщо проводити паралелі з “Зодіаком” і “Спогадами про вбивство”, то в першу чергу, це та обсесія, яка охоплює всіх, хто причетний до розслідування справи. Друге – це історичний контекст, нехай “Таємниця в його очах” і не знята за реальними подіями (на відміну від фільмів Фінчера і По Чжун Хо), адже політична ситуація в Аргентині 70-х дуже сильно вплинула на те, з чим зіткнулося правосуддя, працюючи зі справою. Ультраправі ескадрони смерті вербували злочинців для власних цілей, і ти нічого не міг зробити з цими недоторканими катами. Проходить чверть століття – наступає 1999 рік, і судовий слідчий, який вже виходить на пенсію, все ще не може забути “ту справу”. Він занурюється в неї з новими силами, затягуючи і своє близьке коло.
Пристрасть як ключ до людини – цікаво, що це обіграється не тільки для розслідування, а й загалом для всієї тривалої історії в картині, адже почуття і відносини непомітно виходять на перший план, нагадуючи, що кохання є однією з найважливіших частин будь-якого, навіть дуже буремного драматичного життя.
Поширюйте цю статтю разом з хештегами #Noirvember та #NoirvemberChallenge
Гіркі стебла (Los tallos amargos) 1956
IMDb 7.6
Довершений зразок класичного аргентинського нуару, що слідує всім візуальним канонам стилю та пропонує історію ідеального злочину, який, ясна річ, пішов не за планом. Як відомо, атмосфера недовіри, яка поступово переходить в параною, не може привести до чогось хорошого. Двоє випадкових знайомих погоджують вигідну шахрайську схему, яка починає приносити гроші швидко, регулярно та в бажаній кількості. Здавалося б, залишається лише радіти успіху.
Та один з компаньйонів починає підозрювати, що всі розповіді іншого про родину, яку він хоче вивезти з повоєнної Угорщини – лише вигадки, не існує сина, про якого так піклується співучасник, а всі ці розповіді виключно з метою ввести його в оману і ошукати. Ці підозри зрештою призводять до жахливих наслідків, але і на цьому історія не завершується – попереду ще достатньо несподіваних та непередбачуваних поворотів.
Операторська робота неперевершена – гра світла і тіні, яка так характерна для нуару 40-х і 50-х років в чорно-білій гамі, тут сягає нових вершин. Рікардо Юніс почав кар’єру оператора ще у 1940 році і потім працював з камерою аж до 1991 – в його портфоліо чимало нуарів та картин різних жанрів, але це, мабуть, найвідоміша.
Каранчо (Carancho) 2010
IMDb 6.8
Рікардо Дарін, ледь не найвідоміший аргентинський актор, який зіграв головну роль в фільмі вище – “Таємниця в його очах”, зіграв одного з двох центральних персонажів і тут. Він є адвокатом-шахраєм, що полює на жертв автомобільних аварій. Його завдання – першим опинитись на місці ДТП і оформити з постраждалим страховку, більшу частину грошей за якою забере його контора, яку покривають кримінальні боси. Іноді такі аварії підлаштовують – в цьому смертельному нелегальному бізнесі тисячі жертв на рік, а навколо цієї справжньої трагічної проблеми для Аргентини годуються корумповані копи, мафія та отакі юристи-стерв’ятники (власне, “каранчо” – презирливе прізвисько для подібних адвокатів, бо воно означає сокіл-падальник).
Друга центральна фігура – ідеалістична лікарка швидкої допомоги, яка намагається врятувати якомога більше людей, а сама буквально живе на каві та амфетамінах. Між цими двома спалахує роман після їх випадкової зустрічі на місці аварії, і в цинічному шахраї прокидаються залишки совісті. Йому вже давно набрид брудний бізнес, яким він займається, а тому тепер він хоче з ним порвати. Щоправда, синдикат, на який він працює, не збирається відпускати одного з найкращих своїх агентів…
До всього нуарного наповнення додається і візуальна частина, знята здебільшого ручною камерою, вночі і під дощем. Неонуарний трилер і психологічна драма, який продовжує традиції аргентинського класичного нуару у сучасному переосмисленні.
Дякуємо за вашу підтримку редакції, це допомагає створювати більше цікавих статей про кіно:
Звір мусить померти (The Beast Must Die) 1952
IMDb 7.4
Класичний аргентинуар із зіркою аргентинського кіно того часу Нарсісо Ібаньєс Мента у головній ролі. Життя його персонажу, успішного детективного письменника, руйнується в один момент, коли його маленького сина на смерть збиває автомобіль. Водій навіть не зупиняється і зникає з місця трагедії, поліція безсила, а батько присягається помститися і робить про це запис у своєму щоденнику. Завдяки своїм здібностям письменника відповідного жанру він знаходить винуватця та створює ідеальний план вбивства. Та що ми пам’ятаємо про ідеальні плани злочину? Що вони ідеальні тільки на папері, а в житті все йде не за планом.
Так і цього разу: хтось починає складну гру з письменником, у підсумку чого він навіть не впевнений, чи це він здійснив свою помсту, чи його підставили, щоб вбити цього чоловіка чужими руками, адже ворогів у нього вистачає навіть у власній родині.
Ніколи не відкривай ті двері (No abras nunca esa puerta) 1952
IMDb 7.3
Мабуть, найближчий за візуальною стилістикою до класичних американських нуарів чорно-білий аргентинуар, що складається з двох новел, просякнутих безнадією та приреченістю. Перша розповідає про помсту брата за свою сестру, яка через борги підпільному казино скоїла самогубство. Чоловік складає жорстокий план, але поступово перетинає ту межу, яка відокремлює прагнення помститися від перетворення на монстра.
Друга є історією про стару сліпу жінку, яка роками чекає на повернення її сина додому. Вона вважає, що він добрий і успішний чоловік, але насправді він є грабіжником банків. Одної ночі її бажання здійснилося: син повертається додому зі своїм спільником…
Пастка (La trampa) 1949
IMDb 7.0
І ще один класичний аргентинський нуар того ж режисера – Карлос Гуґо Крістенсен розповів історію про шлюбний обман і фатальну небезпеку, що стоїть за довірою до маски ідеального чоловіка.
Жінка, що втомилася від самотності, розміщує шлюбну об’яву у газеті і зустрічає чоловіка своєї мрії, дуже ввічливого і привабливого. Їх палкий роман закінчується шлюбом, але коли вони починають жити разом в похмурому маєтку, все змінюється: чоловік контролює коло її спілкування і практично кожен крок. До всього ще й додаються чутки про серійного вбивцю, який полює на самотніх жінок, і от головна героїня розуміє, що вона зовсім не знає ту людину, з якою вона живе – будинок перетворюється на пастку, з якої неможливо втекти.
Операторська робота Альфредо Траверсо комбінує крупні плани та гру світла і тіні в нескінченних коридорах, а також шторм за вікном – цей оператор за майже тридцять років в кіно долучився до більше, ніж 70 фільмів.
Червоний (Rojo) 2018
IMDb 6.4
Хоча це фільм сучасної доби, він знову занурює нас у події 1975 року (ескадрони смерті, військова диктатура, військовий переворот) – тобто, він є і ретро-нуаром. Стилізація під ту епоху виконана не тільки на рівні костюмів і авто, а й за допомогою технічних прийомів – зум, притаманний епосі 70-х, приглушені кольори, тривожна музика.
Успішний адвокат стає учасником конфлікту в ресторані, після чого принижений ним чоловік влаштовує засідку на дорозі на нього і дружину. Все закінчується трагедією, наслідки якої адвокат приховує, щоб не руйнувати власну репутацію. Та коли в місто приїжджає інший юрист, якого найняли, щоб розслідувати зникнення, до центрального персонажу виникає багато незручних питань. Тим часом, навколо саме суспільство розвалюється і морально деградує, дозволяючи майбутній диктатурі розпочати свій безжальний терор.
Підтримайте нашу редакцію:
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- Telegram — t.me/kinowarcom
- Viber — viber.com/kinowar.com
- WhatsApp — whatsapp.com/kinowar.com
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- threads — threads.com/@kinowar.com.ua
- facebook — facebook.com/goodkino
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua/donate
- фонд Сергія Стерненка (допомога армії) — sternenkofund.org/donate
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org/dopomogty
- Охматдит (допомога дітям) — ohmatdyt.com.ua/dopomagati
Источник: Kinowar
Поделиться