73 дні під обстрілами та спроба полону: історія нацгвардійця з Нетішина (ВІДЕО)
Війна змінює погляд на життя, вчить цінувати прості речі та особливо гостро відчувати ціну людської підтримки. Для старшого сержанта Національної гвардії України з позивним Охота бойовий шлях став випробуванням, яке загартувало характер.
У 2023 році він приєднався до лав Національної гвардії України. Важливу роль у цьому рішенні відіграв приклад дядька-військового, яким він захоплювався ще з 2014 року.
Нетішинський гвардієць виконував бойові завдання на Донеччині, на Покровському напрямку. Разом із побратимами працював на спостережних пунктах, відстежував переміщення противника та передавав інформацію іншим підрозділам.
[fb/video]Передова стала для нього випробуванням на витримку. 73 дні під артилерійськими обстрілами, авіаційними ударами та постійною загрозою FPV-дронів.
«Напевно, найскладніше — це FPV-дрони. Якщо тебе вже засікли, просто так вони не відчепляться. Починають накривати постійно. Треба було ховатися, змінювати місця. Але найбільше тримала підтримка рідних. Знати, що тебе хтось чекає вдома, — це дуже багато значить», — говорить військовослужбовець.
Одного дня окупантам вдалось наблизитись до позицій нацгвардійців. Вони підпалили будівлю, змусивши оборонців відійти на іншу позицію. Тоді один з росіян намагався взяти в полон Охоту. Але піхотинці швидко зорієнтувались та нейтралізували ворога. Потім були поранення, евакуація та шлях реабілітації.
Після пережитого Охота по-іншому дивиться на життя. Каже, що війна навчила його більше цінувати те, що маєш поруч, і постійно вдосконалюватися, аби бути готовим до найскладніших ситуацій. Попри поранення та пережите на передовій, він продовжує службу. Після повернення з ротації він зробив пропозицію своїй дівчині, і тепер вони планують весілля.
«Я ще не сильно відчуваю, що зробив щось таке грандіозне. Просто виконав свою роботу. Зробив те, що від мене залежало. Щоб мої рідні могли бути в безпеці. Це найголовніше для мене», — резюмує нацгвардієць.
Саме в цій простій фразі — його ставлення до служби: не гучні слова, а щоденна робота, відповідальність за побратимів і тих, хто чекає вдома.
