92 грн на місяць кожному пенсіонеру: реальний ефект від скорочення видатків на «Тисячовесну» та партії
Дискусія навколо проєкту Державного бюджету на 2027 рік зводиться, зокрема, до простого запитання: що буде, якщо відмовитися від частини видатків на медіа, інформаційні програми та фінансування політичних партій, а вивільнені кошти спрямувати на пенсії?
Якщо механічно скласти чотири зазначені у проєкті бюджету позиції — 5,4 млрд грн на створення медіапродукту «Тисячовесна», 3,0547 млрд грн на Суспільне мовлення, 1,6204 млрд грн на протидію дезінформації та 935,5 млн грн на фінансування статутної діяльності політичних партій, — загальна сума становитиме близько 11,01 млрд грн.
У масштабі всього проєкту держбюджету це близько 0,15% від запланованих видатків у 7,272 трлн грн. Саме тому перерахунок цієї суми на пенсійні виплати дає значно менший ефект, ніж може здатися, якщо дивитися лише на номінальні мільярди.
Якщо умовно розподілити всі 11,01 млрд грн порівну між майже 10 млн пенсіонерів, кожен отримав би близько 1 100 грн на рік, або приблизно 92 грн на місяць. Це суто математична модель: вона не враховує механізмів пенсійного страхування, категорій отримувачів чи адміністративних витрат і показує лише масштаб можливого перерозподілу.
Є й інший спосіб оцінити цю суму — порівняти її з ресурсами Пенсійного фонду. За даними Мінфіну, у 2027 році видатки Пенсійного фонду прогнозуються на рівні 1,2788 трлн грн, а трансферт із державного бюджету на виплату доплат до пенсій становитиме 292,8 млрд грн. Отже, умовні 11,01 млрд грн — це близько 3,8% від такого трансферту.
Ще виразніше масштаб видно у порівнянні із судовими зобов’язаннями Пенсійного фонду. Якщо використовувати наведений у матеріалах до бюджету показник заборгованості у 100 млрд грн, то 11,01 млрд грн могли б покрити близько 11% цієї суми. Тобто навіть повне вилучення чотирьох згаданих статей не ліквідувало б накопичену заборгованість.
Водночас саме порівняння цих видатків із пенсійним боргом не означає, що відповідні бюджетні програми можна автоматично замінити виплатами Пенсійному фонду. Кожна стаття має окреме бюджетне призначення, розпорядника коштів і правову основу. Тому фактичний перерозподіл потребував би окремих рішень щодо зміни бюджетних призначень.
Чому ці видатки залишаються у проєкті бюджету?
Уряд обґрунтовує частину видатків інформаційної та медійної сфери потребами інформаційної безпеки. Сам проєкт бюджету сформований в умовах повномасштабної війни, при цьому Мінфін визначає видатки на оборону та безпеку у 2027 році на рівні 4,885 трлн грн, або 43,8% ВВП.
Водночас фінансування Суспільного мовлення, протидії дезінформації чи статутної діяльності політичних партій має різну правову природу. Тому об’єднувати всі ці видатки в одну категорію «непрофільних» лише через їхнє можливе альтернативне використання для пенсій не зовсім коректно.
Окремо стоїть питання фінансування політичних партій. Його розмір у проєкті бюджету можна порівнювати з іншими державними видатками, однак саме по собі таке порівняння не доводить, що ці кошти можуть бути безпосередньо спрямовані на пенсійні виплати: для цього необхідно змінити відповідні бюджетні призначення та правові механізми їх використання.
Пенсійні обмеження: що передбачає проєкт бюджету?
Окремий блок проєкту бюджету стосується виплат за спеціальними пенсійними правилами та окремих доплат. Тут важливо розрізняти бюджетне фінансування і зміни до умов призначення або виплати пенсій.
Якщо проєкт передбачає обмеження для окремих категорій спеціальних пенсій чи зміну умов отримання певних доплат, це не є прямим наслідком недостатності коштів, які можна було б отримати шляхом скорочення медійних або інших цивільних програм. Це окреме рішення щодо правил соціальних виплат.
Саме тому питання про 11 млрд грн і питання про спеціальні пенсії чи чорнобильські доплати варто розглядати окремо. Перше — це арифметика потенційного перерозподілу бюджетних видатків. Друге — зміна правил, за якими певні категорії громадян отримують пенсійні виплати або доплати.
У результаті арифметика дає досить конкретну відповідь на питання про масштаб: навіть повний перерозподіл 11,01 млрд грн між майже 10 млн пенсіонерів означав би близько 92 грн на місяць на одну особу. У порівнянні з трансфертом Пенсійному фонду чи його загальним бюджетом це також відносно невелика частка. Водночас остаточний економічний ефект залежав би не лише від суми, а й від того, на які саме пенсійні виплати та за яким механізмом ці кошти могли б бути спрямовані.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
