Аббас Галлямов прорахувався щодо Росії: росіяни втратили віру в майбутнє на тлі війни Путіна

У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років. 

Політолог Аббас Галлямов наголошує, що Кремль фактично зруйнував ту головну обіцянку, з якою Володимир Путін прийшов до влади, — забезпечити росіянам спокій і безпеку.

Настрої російського суспільства дедалі більше суперечать картині стабільності, яку намагається демонструвати Кремль. Попри пропагандистські заяви про економічну стійкість та успіхи у війні, дедалі більша частина населення РФ із побоюванням дивиться на перспективи власної країни.

Найпоказовішим сигналом стали результати липневого опитування державного ВЦВГД. 66% опитаних росіян заявили, що очікують попереду для Росії «важких часів». Від початку року частка таких громадян збільшилася на 16 процентних пунктів, тобто приблизно на третину від попереднього показника.

Такий результат виявився особливо промовистим на тлі історичних даних. За інформацією, наведеною у матеріалі, приблизно такий самий рівень страху перед майбутнім фіксували у 1991 році, коли Радянський Союз наближався до розпаду, та у 1992-му, коли країна зіткнулася з масштабним економічним потрясінням, зубожінням населення та гіперінфляцією.

При цьому нинішні настрої виявилися гіршими за більшість показників середини 1990-х. У різні роки того періоду про майбутні «важкі часи» говорили від 46% до 60% росіян. Єдиним випадком, коли песимізм був ще вищим, став квітень 2020 року — тоді 72% громадян РФ побоювалися майбутнього на тлі початку пандемії COVID-19, карантинних обмежень та економічного удару.

Тепер же джерелом тривоги для російського суспільства стає сама війна, яку Кремль веде проти України. Росіяни дедалі частіше стикаються з наслідками конфлікту безпосередньо на території своєї країни. Йдеться не лише про економічні труднощі, а й про удари по інфраструктурі, проблеми з паливом та дедалі більшу присутність війни у повсякденному житті.

Старший науковий співробітник NEST Centre Джон Лоу звернув увагу на вплив українських далекобійних ударів. За його оцінкою, вони вже позначаються на психологічному стані росіян, особливо у великих містах. Серед наслідків він називає паливну кризу та атаки, внаслідок яких було знищено понад 20 складів Wildberries.

На цьому тлі у російському суспільстві поступово змінюється саме сприйняття війни. За словами Лоу, дедалі більше людей починають ставити запитання про те, навіщо потрібен цей конфлікт і скільки він ще триватиме.

Йдеться про важливу зміну психологічного сприйняття ситуації. Російська влада роками намагалася переконати громадян, що війна є далекою, контрольованою та такою, що не загрожує звичайному життю. Проте збільшення кількості атак та їхні наслідки поступово руйнують цю картину.

Лоу зазначає, що протягом останніх дев'яти-дванадцяти місяців кількість атак зростала, а разом із цим у частини росіян сформувалося розуміння: війна буде тривалою, і швидкого виходу з неї не видно.

Саме тут виникає головний парадокс путінської Росії. Володимир Путін прийшов до влади приблизно чверть століття тому, значною мірою позиціонуючи себе як політика, який здатен повернути країні порядок та безпеку. Проте через роки його правління саме відчуття безпеки, за словами політолога Аббаса Галлямова, виявилося значною мірою зруйнованим.

Галлямов звертає увагу на те, що сьогодні росіянин фактично не може бути впевненим у власній недоторканності незалежно від того, де він перебуває та чим займається. Війна дедалі частіше виходить за межі фронту й нагадує про себе у різних регіонах Росії.

За його оцінкою, небезпека тепер може стосуватися представників різних соціальних груп. Під загрозою опиняються військові, цивільні мешканці, відпочивальники та працівники великих компаній. Саме це, на думку політолога, суперечить ключовій обіцянці, на якій значною мірою будувався образ Путіна як гаранта стабільності.

Російська влада при цьому продовжує демонструвати впевненість у тому, що ситуація перебуває під контролем. Державна пропаганда намагається пояснювати проблеми наслідками зовнішнього тиску, санкціями або діями України. Проте статистика суспільних настроїв демонструє іншу картину.

Показник у 66% громадян, які очікують «важких часів», важливий не лише сам по собі. Значення має динаміка: за кілька місяців кількість песимістично налаштованих росіян суттєво збільшилася. Це свідчить про те, що негативні очікування поступово стають масовим явищем.

Ще одним важливим сигналом є ставлення росіян безпосередньо до війни. За наведеними у матеріалі даними, 81% громадян РФ готові підтримати рішення про завершення війни проти України «вже завтра». Такий показник демонструє розрив між офіційною риторикою Кремля та настроями значної частини населення.

Водночас не можна автоматично ототожнювати готовність підтримати завершення війни з готовністю російського суспільства виступити проти політики Кремля. Російська влада зберігає потужний контроль над інформаційним простором, а публічна критика війни залишається ризикованою. Однак навіть у таких умовах суспільні опитування фіксують дедалі сильніше бажання людей побачити завершення конфлікту.

Особливо показовим є те, що нинішній рівень песимізму порівнюють не просто з окремими кризовими роками, а з періодом розпаду Радянського Союзу. Для російського суспільства це історична точка, пов'язана з масштабними економічними потрясіннями та втратою звичного державного устрою.

Тепер подібне відчуття невизначеності формується вже в умовах путінської системи, яка багато років будувала свою легітимність на обіцянці стабільності. Війна, яку Кремль розпочав проти України, поступово створює для росіян проблеми, від яких влада раніше обіцяла їх захистити.

Ситуацію ускладнюють і матеріальні наслідки війни. Паливні проблеми, атаки по об'єктах на території РФ, перебої та зростання витрат створюють для населення дедалі більше приводів замислюватися про ціну конфлікту.

У результаті російська влада стикається з парадоксальною ситуацією: чим довше триває війна, тим складніше переконувати населення, що вона не впливає на звичайне життя. Навіть якщо Кремль продовжує контролювати інформаційний порядок денний, фізичні та економічні наслідки конфлікту дедалі важче приховувати.

Таким чином, результати опитування ВЦВГД демонструють серйозне погіршення суспільних очікувань у Росії. 66% громадян РФ уже очікують від майбутнього «важких часів», а рівень песимізму наблизився до показників періоду розпаду СРСР. На думку експертів, дедалі помітніші наслідки війни змушують росіян по-іншому оцінювати власну безпеку та перспективи країни.

Для Кремля це створює довгострокову проблему. Путінська модель влади багато років спиралася на демонстрацію стабільності та здатності держави забезпечувати безпечне життя. Тепер же саме війна, яку російське керівництво продовжує називати необхідною, стає одним із головних джерел страху перед майбутнім серед населення Росії.