Адвокат міг надіслати документи через «Електронний суд», але обрав пошту: Верховний Суд відмовив у розподілі витрат

Наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє адвоката права подавати процесуальні документи в паперовій формі. Водночас це не означає, що витрати на їх поштове пересилання автоматично підлягають компенсації. Якщо адвокат мав можливість направити документи через підсистему «Електронний суд» іншим зареєстрованим у ній учасникам справи, але не довів об’єктивних перешкод для такого надсилання, відповідні поштові витрати не є необхідними та неминучими.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у справі №260/3634/24.

Обставини справи: адвокат надіслала документи поштою на 630 гривень

Спір виник навколо затвердження детального плану території для будівництва двох малих гідроелектростанцій на річці Тересва у Закарпатській області.

Позивачі оскаржували рішення Дубівської селищної ради та бездіяльність органів влади, посилаючись на порушення процедури громадського обговорення і вимог законодавства щодо стратегічної екологічної оцінки.

За результатами касаційного розгляду Верховний Суд частково задовольнив позов, визнав протиправним і нечинним рішення про затвердження детального плану території та скасував рішення про надання дозволу на внесення змін до нього.

Водночас суд касаційної інстанції вирішив питання про розподіл судових витрат, понесених учасниками справи.

Зокрема, представниця позивачів від їхнього імені та за їхнім дорученням оплатила поштове пересилання процесуальних документів і доказів на загальну суму 630 гривень.

Ці витрати стосувалися, зокрема, направлення до апеляційного суду апеляційної скарги та письмових доказів, а також пересилання іншим учасникам справи доказів, пояснень і відзивів.

Під час вирішення питання про їх компенсацію Верховний Суд звернув увагу, що адвокат протягом усього часу розгляду справи мала зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Чи можна надсилати документи поштою, якщо є електронний кабінет

Верховний Суд нагадав положення частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі, що забезпечує обмін документами, не позбавляє права подавати документи до суду в паперовій формі.

Отже, наявність електронного кабінету не означає заборони користуватися поштовим зв’язком.

Однак питання компенсації витрат на поштове пересилання має вирішуватися з урахуванням того, чи були такі витрати необхідними для розгляду справи.

У цій справі Верховний Суд встановив, що представниця позивачів мала можливість надсилати процесуальні документи через «Електронний суд» як до суду, так і іншим учасникам, зареєстрованим у цій системі.

При цьому адвокат не довела наявності об’єктивних перешкод для використання електронного кабінету.

За таких обставин КАС ВС дійшов висновку, що направлення відповідних документів саме поштою в паперовому вигляді не було необхідним, а пов’язані з цим витрати — неминучими.

Таким чином, право обирати паперову форму подання документів не означає безумовного права на відшкодування витрат на їх поштове пересилання.

385 гривень не підлягають розподілу: як Верховний Суд оцінив поштові витрати

Із загальної суми 630 гривень поштових витрат Верховний Суд розмежував дві категорії.

385 гривень — витрати, які не підлягають розподілу.

Ці кошти були витрачені на пересилання процесуальних документів і доказів до суду та іншим учасникам справи, які були зареєстровані в підсистемі «Електронний суд».

Оскільки адвокат могла скористатися електронним способом надсилання документів і не довела об’єктивних перешкод для цього, суд не встановив правових та фактичних підстав для розподілу відповідних поштових витрат.

245 гривень — витрати, які суд визнав необхідними.

Ця сума стосувалася поштового пересилання процесуальних документів і доказів іншим учасникам справи, які не були зареєстровані в ЄСІТС або її відповідній підсистемі.

Верховний Суд визнав такі витрати необхідними та визначив, що вони мають бути розподілені між двома позивачами порівну — по 122,50 гривні.

Водночас, оскільки позов задоволено частково, компенсацію цих витрат суд визначив пропорційно до задоволених позовних вимог — у розмірі двох третин.

Отже, із зазначених 245 гривень до компенсації присуджено загалом 163,34 гривні — по 81,67 гривні кожному позивачу.

Окремо Верховний Суд врахував 480 гривень поштових витрат, які одна з позивачок особисто понесла під час пересилання клопотання іншим учасникам справи. Суд зазначив, що вона не була зареєстрована в ЄСІТС і не мала такого обов’язку.

Які критерії застосовуються для компенсації судових витрат

Вирішуючи питання про розподіл витрат, Верховний Суд звернувся до положень Кодексу адміністративного судочинства України та практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, відповідно до статті 139 КАС України суд враховує, чи пов’язані витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору і значення справи для сторін.

Також Верховний Суд послався на практику ЄСПЛ, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише тоді, коли доведено, що вони були фактичними й неминучими, а їх розмір — обґрунтованим.

Серед відповідних рішень ЄСПЛ Суд навів справи «Баришевський проти України», «Двойних проти України», «Меріт проти України» та «East West Alliance Limited проти України».

Саме критерій необхідності та неминучості витрат став визначальним під час оцінки пересилання документів поштою за наявності можливості скористатися підсистемою «Електронний суд».

Висновок Верховного Суду: коли поштові витрати не компенсуються

Позиція КАС ВС у цій справі полягає в розмежуванні права учасника судового процесу подавати документи в паперовій формі та підстав для компенсації витрат на їх пересилання.

Реєстрація електронного кабінету сама по собі не позбавляє права користуватися поштою. Проте для відшкодування поштових витрат необхідно обґрунтувати їх зв’язок із розглядом справи, необхідність і неминучість.

Якщо адвокат має доступ до «Електронного суду», може направити документи через цю підсистему суду та іншим зареєстрованим у ній учасникам справи, але без доведених об’єктивних перешкод обирає поштове пересилання, відповідні витрати не вважаються необхідними й неминучими та не підлягають розподілу.

Водночас поштове пересилання документів учасникам справи, які не зареєстровані в ЄСІТС, може визнаватися необхідним і підлягати компенсації за встановленими процесуальним законом правилами.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.