Аграрії України після вступу до ЄС отримають €300 млн підтримки, надалі сума зростатиме
Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.
Найбільш імовірним сценарієм стане поступове збільшення підтримки агросектору України — від €300 млн у перший рік до €1,2 млрд на рік через 10 років, йдеться в аналітичному звіті Інституту економічних досліджень (ІЕД) та Warsaw Enterprise Institute.
Як свідчать результати дослідження, інтеграція українського агросектору із земельною площею понад 32,7 млн га сільськогосподарських угідь (станом на 2025 рік) стане однією з наймасштабніших подій в історії Єросоюзу. Це може суттєво змінити структуру розподілу коштів.
За оцінками Bruegel, якби Україну допустили до фондів ЄС за чинними правилами виплат на основі площі, країна отримала би близько €85 млрд протягом семи років, або понад €12 млрд євро на рік. Ця сума більша, ніж поточний річний обсяг фінансування агросектору Франції й більша, ніж сукупна програма Польщі за 2023-2027 роки.
Схожі оцінки надали й аналітики ІЕД: за поточних умов європейської агроолітики Україна могла би отримати від €70 млрд до €96,5 млрд за сім років.
Однак дискусія про вступ України до ЄС та доступу до відповідних фондів збігається з реформою бюджету ЄС на 2028-2034 роки, і якій пропонують скасувати традиційну двоопорну структуру САП й об'єднати аграрні фонди з іншими програмами в національні та регіональні партнерські плани загальним обсягом €865 млрд.
Підтримка фермерів здійснюватиметься завдяки новому інструменту DABIS, який запроваджує регресивну шкалу та встановлює обов'язкову стелю виплат у розмірі €100 тис. на одне господарство на рік.
Для України це означатиме, що в перший рік після вступу до ЄС сума підтримки агросектору становитиме приблизно €300 млн, а у наступні роки вона буде поступово збільшуватися та дійде до €1,2 млрд на рік через 10 років після приєднання до блоку.
«Фінансовий ефект для аграрного сектору України та ЄС після вступу залежатиме не стільки від загальної площі наших сільськогосподарських земель, скільки від майбутньої архітектури САП ЄС, умов вступу України, тривалості перехідного періоду та нашої спроможності виконувати правила ЄС. Тому Україні вже зараз варто розвивати земельні реєстри, системи контролю, платіжну інфраструктуру та механізми підтримки малих і середніх виробників», — пояснила співавторка дослідження, провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе.
При цьому, як зазначається в дослідженні, найбільше виграють українські середні агропідприємства, яких в Україні нараховується близько 20 тис. та які мають близько 485 га в середньому.
«Ймовірно, вони стануть основними бенефіціарами прямих виплат, адже такі підприємства володіють необхідною адміністративною спроможністю для дотримання стандартів ЄС і не впираються у стелю виплат у розмірі €100 тис.», — додала співавторка дослідження та наукова співробітниця ІЕД Анастасія Кропова.
Воночас великі агрохолдинги (100 компаній в Україні, які мають площу від 10 тис. до 500 тис. га) отримають обмежений ефект від таких виплат, якщо правила ЄС щодо стелі у €100 тис. охоплюватимуть також пов'язані юридичні особи, які в Україні досить поширені в структурі агрохолдингів.
Натомість малі фермерські господарства — це близько 4 млн виробників, які дають 30% агропродукції, але багато з яких діють поза формальними аграрними структурами — стикатимуться з найсуттєвішими бар'єрами: йтиметься про їхню офіційну реєстрацію, мінімальні порогові значення площі для отримання підтримки та інші адміністративні вимоги.