Висока вартість альтернативних експортних маршрутів уже обмежує можливості розвитку українського агросектору та може вплинути на площі й структуру посівів у 2027 році. За оцінкою Міністерства аграрної політики та продовольства України, логістика альтернативними маршрутами в середньому щонайменше на $50 дорожча за тонну порівняно з глибоководними морськими портами.
За словами міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, потенційно альтернативними маршрутами можна експортувати близько 30 млн тонн агропродукції. Таким чином, додаткові логістичні витрати для агросектору можуть сягати близько $1,5 млрд на рік.
«Це не ті витрати, які аграрії можуть просто покрити з прибутку і продовжувати працювати як раніше. Це означає менше інвестицій у техніку, технології, зберігання та переробку. Це економія на виробничих технологіях, добривах, засобах захисту рослин», – зазначив Тарас Висоцький.
Він наголосив, що близько 70% української аграрної продукції експортується. До обмеження морської логістики близько 90% агроекспорту проходило через глибоководні порти.
Сухопутні маршрути забезпечують лише частину необхідного експорту
За словами міністра, нині альтернативні сухопутні маршрути дають змогу експортувати орієнтовно 45–50% необхідних обсягів – до 2,5 млн тонн на місяць. Водночас їхня вартість залишається щонайменше на $50 за тонну вищою, ніж через глибоководні морські порти.
Міністерство працює над підвищенням ефективності доступних європейських маршрутів, зокрема через скорочення черг, пришвидшення відвантаження та руху товарів.
«Кожна зекономлена на логістиці гривня – це збільшення ціни, яку отримує фермер, і його спроможності продовжувати діяльність», – підкреслив Висоцький.
За його словами, ефективність роботи логістики на цьому напрямку наразі оцінюється на рівні 70–80%. Паралельно Україна веде переговори з міжнародними партнерами щодо відкриття додаткових маршрутів та збільшення експортних можливостей.
Логістика може визначити посівну кампанію 2027 року
Проблема експорту вже безпосередньо пов’язується з плануванням наступного виробничого циклу. Українські аграрії оцінюють можливості проведення весняної посівної кампанії 2027 року, а одним із ключових факторів стане можливість реалізації майбутнього врожаю та передбачуваність роботи експортної логістики.
Перші орієнтири щодо посівної сформуються після завершення осінньої кампанії, тоді як остаточні рішення агровиробники, за прогнозом Мінагрополітики, прийматимуть ближче до лютого 2027 року.
«Запасу міцності, щоб працювати в такому ж обсязі без доступної логістики, немає», – заявив Висоцький.
Водночас виробничий потенціал агросектору наразі зберігається. Цього року виробництво зернових та олійних культур очікується приблизно на 2,5% вищим, ніж торік. Однак тривалі обмеження експорту можуть змусити виробників коригувати площі та структуру посівів.
Обмеження експорту створюють і проблему зі зберіганням
Ще одним наслідком недостатньої пропускної спроможності експортної логістики є потреба в додаткових потужностях для зберігання врожаю. За оцінкою Мінагрополітики, через обмеження експорту Україні необхідно забезпечити додаткове зберігання близько 11 млн тонн зерна.
Для цього, зокрема, використовуються зернові рукави. Один такий рукав може вміщувати до 250 тонн зерна, а його орієнтовна вартість зберігання становить близько $4 за тонну.
Міністр зазначив, що рукави можуть встановлюватися безпосередньо на полях, токах або промислових майданчиках. Їхнє децентралізоване розміщення також знижує ризик одночасної втрати значних обсягів зерна внаслідок атак.
Нагадаємо, АТ «Укрзалізниця» розширює маршрути для експорту вантажів через сусідні країни. За словами голови правління АТ «Укрзалізниця» Олександра Перцовського, товариство веде перемовини із сусідніми країнами щодо розширення транзитних коридорів. Частину зерна уже спрямовують до портів Дунаю, румунського порту Констанца, а також до Словаччини та Угорщини.
