Бізнесмени, атаковані силовиками-рейдерами; громадянські активісти, опозиціонери, журналісти; представники ЛГБТ-спільноти; люди, які потрапили в жорна мобілізації; та просто звичайні громадяни, які не згодні з тоталітарною політикою своєї держави – всі в наші дні рятуються втечею від переслідувань власної країни. Тому звернення за міжнародним захистом перестало бути для багатьох гіпотетичним сценарієм, а стало планом виживання. Іспанія з її усталеною правовою системою і в 2026 році залишається одним із найреальніших варіантів у цьому актуальному питанні. Але як подати прохання та чи прийме його Іспанія? Які аргументи будуть почуті? Як не загубитися в лабіринті інстанцій, очікуючи на рішення, яке змінить усе? Своєю експертною оцінкою щодо процедури отримання політичного притулку в Королівстві ділиться Анатолій Фурсов, керуючий партнер Колегії адвокатів «Домбровицький та партнери».

У яких випадках людина має право просити в Іспанії саме політичного притулку, а чи не гуманітарного статусу?

- Прояснимо принциповий момент: статус біженця — це не «квиток на Захід», а правовий щит, остання лінія оборони для тих, у кого за спиною — реальна загроза, а попереду — зачинені двері будинку. Це унікальний правовий інститут, який існує для людей, чиє повернення на батьківщину пов'язане з дуже серйозними ризиками. Вся конструкція тримається на одному ключовому терміні: «обґрунтовані побоювання», які потрібно довести. І тягар підтвердження легітимності цих побоювань повністю лягає на заявника. Так, класичні міграційні програми – для інвесторів, висококваліфікованих фахівців, возз'єднання сім'ї – помітно простіше. Їхня логіка прозора: ви надаєте конкретний, вимірний пакет документів (контракт про роботу, виписку з рахунку, свідоцтво про шлюб), сплачуєте держмито і, якщо відповідаєте формальним критеріям, отримуєте ВНЖ. Тобто укладаєте угоду: ваші навички, сімейний стан чи капітал в обмін на резидентський статус. Ось тільки, якщо серйозна неприємність у країні результату (наприклад, подача вас у міжнародний розшук, розшук Інтерполу), цей статус з легкістю відберуть, і сторона, що приймає, ніяк не буде чинити опір екстрадиції.

А процедура надання притулку – не угода?

– Ні. Це складний та багаторівневий судово-адміністративний процес. У рамках якого ви не підтверджуєте свою користь для економіки та суспільства Іспанії, а доводите, що ваше життя та свобода на батьківщині – під реальною загрозою. Це не про формальні довідки, а про ваш обґрунтований страх за себе та за своїх близьких. І слід обґрунтувати цей страх так, щоб у нього повірив закордонний чиновник. Натомість у разі позитивного рішення іноземна держава бере на себе вичерпну відповідальність за біженця. У тому числі і від ворожої системи, яка його переслідує. За фактом, тільки це і є найвищим рівнем захисту, передбаченим міжнародним правом. Саме тому наша Колегія завжди радить довірителям, які мають тертя зі своєю державою, домагатися цієї правової ніші. Хоча це складніший процес.

Хто у 2026 році становить основний потік заявників в Іспанії?

— Це широкий спектр людей, котрих поєднує не зрозуміле бажання релоцюватися до Європи, а конкретна загроза у себе на батьківщині. Флагманами залишаються громадяни Росії, які вже прямо зіткнулися з репресивним законодавством і тими, хто не бажає змиритися із системним згортанням громадянських свобод. Наступна велика категорія — представники ЛГБТ-спільноти із країн, де їхнє існування переслідується. Для секс-меншин Іспанія – один із найбезпечніших та найлояльніших кластерів. Третя важлива група — релігійні меншини, жінки, які тікають від домашнього насильства, і, звісно, ​​мешканці зон активних конфліктів, наприклад України. І тут є ключовий нюанс: для українців діє режим тимчасового захисту. Але якщо до спільної біди війни додається персональний ризик політично вмотивованого переслідування з загрозою екстрадиції, то потрібно запитувати саме притулок, як я вже казав.

Чому іспанська влада така толерантна до біженців?

— Державні органи Королівства дотримуються цієї лінії, виходячи із глибокої правової та історичної традиції. Іспанія — не просто учасник Женевської конвенції, а країна, яка сама пережила люту диктатуру та масовий результат своїх громадян. Ця колективна пам'ять про страх та вигнання сформувала сучасний підхід: тут біженця бачать не як проблему, а як людину, чиї базові права знехтувані. Плюс прагматичний європейський розрахунок: нові люди – інвестиції в демографію та економіку. Але головний двигун – активне громадянське суспільство. Сотні НКО, муніципальних програм та волонтерських мереж створюють той самий «м'який контур», який не дає людині зірватися у відчай, очікуючи на рішення. Влада надає законне право залишитися, а суспільство — шанс розпочати життя наново. І ще, на відміну від інших юрисдикцій, тут вміють аналізувати і зіставляти.

Що ви маєте на увазі?

- З Іспанією пов'язано вже чимало випадків, коли режими пострадянського простору виявили себе у всій красі. Один із найяскравіших прикладів – волонтер Мар'яно Гарсія Калатаюд, заарештований в окупованому російськими військами Херсоні навесні 2022 року. Багаторічні тортури та катування іспанського пенсіонера, який не завдав жодної шкоди, офіційно доведені. Інший гучний випадок: демонстративний розстріл у 2024 році колишнього російського військового Максима Кузьмінова, який перегнав в Україну гелікоптер, після чого вирішив сховатися в Іспанії. Але спецслужби РФ знайшли його і вчинили позасудову кару. Зазначу: якби Кузьмінов не займався самодіяльністю, живучи за підробленими документами, а відкрито звернувся по захист до іспанської влади, його доля склалася б зовсім інакше. І третій злочин, який у всіх на слуху: вбивство минулого року опозиційного українського політика Андрія Портнова у передмісті Мадрида. Я не беруся нічого прямо стверджувати, але на українському сайті «Миротворець» є запис, що колишнього радника Януковича ліквідовано.

Які висновки Іспанія зробила з низки цих трагічних подій?

- Дуже простий і очевидний: у нестабільних регіонах немає і не може бути ангелів з крилами. Та сама Україна оголосила про «частковий тимчасовий відступ» від європейської конвенції із захисту прав людини. І там фіксуються численні порушення права і свободи особистості; тортури у в'язницях; масштабна корупція разом із держрейдерством. Так що право на захист має абсолютно будь-який громадянин, який доказав системні переслідування: чи то росіянин, чи українець, чи казах, чи сирієць. Це добре розуміє влада Королівства, і тому в основу своєї міграційної політики вони поклали не політичну кон'юнктуру, а принцип індивідуальної оцінки ризиків. Кожне прохання – це не статистика, а особиста історія. І якщо ця історія переконливо доводить загрозу, Іспанія надає захист. У цьому полягає її державна мудрість.

А які формальності на запит захисту в Іспанії?

— Потрібно легалізувати свою присутність через офіційне подання клопотання. Це можна зробити на кордоні, у відділеннях поліції або навіть із центру утримання іноземців. Головне — вкластися за 30 днів з моменту в'їзду. За поважних причин цей термін можуть продовжити. Однак краще дотримуватись встановлених законом тимчасових рамок. Від вас знадобляться фото та закордонний паспорт, але серце справи – ваша історія переслідування; її достовірність та деталізація у письмовому вигляді. Історію необхідно підкріпити потужною доказовою базою: медичними довідками, скріншотами погроз, протоколами, публікаціями тощо.

Що чекає на заявника після подачі?

— Чітко прописаний, але довгий шлях. Спочатку — первинна співбесіда в поліції та видача тимчасового посвідчення (resguardo), яке легалізує перебування. Через 6 місяців – право на роботу. А ключовий етап - основне інтерв'ю в Управлінні притулку (OAR). До нього потрібно готуватися як до головного іспиту. Далі очікування рішення від 6 місяців до 2 років. Можливих вердиктів три. Перший – позитивний: статус біженця на 5 років із перспективою громадянства. Другий – субсидіарний захист на 1 рік із продовженням. Обидва надають право на роботу, медичне обслуговування, освіту та ідентифікаційний номер (NIE). Третій – відмова. Але ж це не кінець! Його можна і потрібно оскаржити у суді з грамотним адвокатом з міжнародного права. Часто перше рішення – лише розминка перед справжньою битвою.

Анатолій Фурсов резюмує: «Процедура надання притулку – це юридична дуель, де на кону – ваше майбутнє. Підготовка досьє, формування історії, поведінка на інтерв'ю — це вимагає професійного підходу. Звертайтеся до тих, хто спеціалізується на міжнародному захисті та знає іспанське законодавство зсередини. Колегія адвокатів «Домбровицький та партнери» береться за найскладніші кейси, де потрібно не просто подати документи, а вибудувати неспростовну систему доказів загрози. Наш багаторічний досвід допомагає сотням клієнтів отримати захист та право на життя у вільній юрисдикції».