Анкарський прорив із ліцензією на Patriot та коштами від союзників

Якими є результати саміту НАТО в Туреччині та чи змінять вони хід російсько-української війни.

Вчора в Анкарі завершився саміт НАТО. За його підсумками союзники підтвердили довгострокову військову підтримку України, наголосили на збільшенні оборонного виробництва та продовженні допомоги у протидії російській агресії. Крім того, президент США Дональд Трамп пообіцяв дати ліцензію на право виробництва ракет-перехоплювачів для систем Patriot в нашій країні. Чи допоможе успіх України на полях НАТО покласти край війні?

Допомога Україні вперше зафіксована в євро

За підсумками саміту НАТО в Анкарі союзники дали нову гарантію фінансування оборони України на рівні 140 євро на два роки. Оголошені кошти мають охоплювати військове обладнання, допомогу та підготовку українських військових.

“У 2026 р. держави-члени Альянсу зобов’язуються виділити 70 млрд євро для забезпечення України військовою технікою і організацію допомоги та навчання, а також підтверджують суверенні зобов’язання забезпечити щонайменше аналогічний рівень допомоги у 2027 р.”, – сказано в декларації.

Водночас ця сума не є повністю новим додатковим фінансуванням. За оцінками, близько 30 млрд євро пов’язані з уже погодженим кредитним механізмом ЄС, тоді як решта має формуватися за рахунок двосторонніх внесків союзників.

Водночас навіть така формула має політичну вагу. Якщо союзники погоджуються закласти підтримку України на два роки вперед, це сигнал не лише Києву, а й Москві: ставка Кремля на втому Заходу не спрацювала повністю.

Цікаво, що сума зафіксована в євро. Відхід від доларового підрахунку має символічний зміст та підкреслює, що США грошима не допомагатимуть. Натомість ЄС братиме участь у цьому фінансуванні без винятків – що означає участь у ньому Угорщини та Словаччини.

Трамп побачив козирі в України

Одним із найбільш результатів саміту НАТО в Анкарі для України стала домовленість щодо можливості виробництва ракет-перехоплювачів для системи протиповітряної оборони Patriot на українській території. Президент США Дональд Трамп заявив про готовність надати Києву відповідну ліцензію.

“Мені одна пташка цвірінькнула, що ми надамо Україні право виробляти ракети для Patriot… Ми покажемо їм, як це робиться, це дуже складно, але ви швидко зрозумієте складність… Ми говоритимемо з Володимиром Зеленським про те, що надамо їм ліцензії на виробництво Patriot. Доволі круто, правда?”, - сказав Трамп.

Йдеться саме про можливість отримання Україною ліцензії на виробництво ракет для систем Patriot, а не про вже підписану угоду щодо повного виробництва всього комплексу. Деталі майбутньої співпраці та роль американських виробників мають бути визначені окремо.

Так чи інакше це рішення має стратегічне значення для України, оскільки проблема нестачі ракет-перехоплювачів Patriot стала однією з головних під час масштабних російських ракетних атак.

Ще одним важливим результатом стала зміна тону у відносинах між  Трампом і Зеленським.

“Важко повірити, правда? Від Овального кабінету (сварки в Білому домі 28 лютого 2025 р.) до сьогодні ми розвинули, я думаю, дуже хороші відносини”, - сказав Трамп зауважив, оцінюючи динаміку стосунків з українським президентом.

Цікаво, що раніше у телефонній розмові з президентом України, Трамп позитивно оцінив українську кампанію із застосуванням далекобійних дронів по цілях усередині РФ та на окупованих територіях. Коли Зеленському задали питання: чи може це остаточно схилити американського лідера на бік Києва, президент відповів, що, на його думку, Трамп почав дивитися на війну під новим кутом.

Зеленський сказав, що президент Трамп хоче бути там, де є успіх. Це пов’язано з багатьма факторами - не лише з його особистістю, а й із наближенням виборів, його статусом, його переконанням у тому, як можна покласти край цій війні.

Тож схоже на те, що Трамп побачив на руках України козирі, яких раніше не бачив.

Зближуємось із НАТО, але без запрошення

Саміт в Анкарі підсвітив очевидний парадокс: Альянс зацікавлений у військовій потузі України, яка захищає європейський фланг та діє як провайдер безпеки, проте відкладає політичне членство через страхи союзників. Закликаючи партнерів визнати унікальний досвід оборони,  Зеленський зазначив: ви дійсно вважаєте, що було б правильно залишити поза НАТО країну з народом, який має такий рівень обороноздатності? Якщо у нас уже є такі можливості, якщо українці вже вміють так воювати, тоді має сенс, щоб ці можливості стали частиною колективної оборони Альянсу. Це зробило б нас усіх сильнішими, і ми вже бачимо одне в одному надійних партнерів. Було б цілком природно стати частиною єдиної спільноти безпеки.

Водночас генсек НАТО Марк Рютте оминув тему інтеграції, акцентувавши на промисловій кооперації

“Ми стаємо ще сильнішими, коли працюємо разом із нашими партнерами, зокрема з Україною, яка продовжує впроваджувати інновації з неймовірною швидкістю. Зараз вона може похвалитися безпрецедентною екосистемою безпілотних літальних апаратів, і ми створюємо можливості для подальшого промислового співробітництва та спільного виробництва з Україною. Ми повинні скористатися цією можливістю”,- сказав він.

РФ очікувано вдається до ядерних погроз

Офіційна Москва відреагувала на проведення саміту НАТО в Анкарі прогнозовано напружено, назвавши подію такою, що “викликає дуже великий інтерес” з боку Кремля. Російське керівництво ще до оприлюднення фінальної декларації дало зрозуміти, що уважно відстежуватиме кожен крок союзників, особливо кулуарні домовленості.

Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія з особливою увагою спостерігає за інформаційними потоками з Туреччини, оскільки рішення Альянсу безпосередньо впливають на безпекову ситуацію. Водночас він звинуватив країни НАТО у “конфронтаційному характері” риторики щодо Москви.

Крім того під час Саміту у інтерв'ю швейцарському журналу Die Weltwoche речник кремлівського диктатора Путіна заявив, що РФ може застосувати ядерну зброю, якщо щось загрожуватиме самому існуванню російської держави.

Пєсков зазначив, Москва має ядерну доктрину, в якій чітко прописані умови застосування ядерної зброї.

“Вона гранично ясна, зрозуміла і проста. Якщо щось загрожуватиме самому існуванню російської держави, ядерна зброя буде застосована. В іншому випадку – ні. Це дуже важливо розуміти”, - сказав він.

Така нервова реакція Москви цілком зрозуміла, адже результати Анкарського саміту фактично перекреслюють надії Кремля на зменшення західної підтримки України.

Вікторія Хаджирадєва