Арешт не може бути безстроковим: ВС скасував рішення у справі про 10-річне обтяження майна
Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду у справі щодо збереження арешту на майно боржника, який діяв понад 10 років після завершення виконавчих проваджень. Суд вказав, що арешт не може існувати безстроково за відсутності відкритого виконавчого провадження та реальної можливості виконання судового рішення.
Таке рішення ухвалив Касаційний цивільний суд справі № 932/5808/25.
Обставини справи
У травні 2025 року боржник звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах м. Дніпра. Він зазначив, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нього залишаються чотири записи про арешт нерухомості, накладені на підставі постанов державних виконавців Бабушкінського відділу державної виконавчої служби.
Арешти були накладені в межах виконавчих проваджень щодо стягнення 71 501,89 грн за виконавчим листом, виданим у 2007 році, та 46 298,40 грн — за виконавчим листом 2009 року.
За словами заявника, 4 березня 2013 року виконавчі провадження завершили через передачу виконавчих документів до іншого органу державної виконавчої служби — Любомльського районного управління юстиції Волинської області. Згодом, 24 червня 2014 року, документи знову передали за належністю — до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції. Водночас, як стверджував боржник, фактично туди вони так і не надійшли.
Він також наголосив, що протягом останніх п'яти років виконавчі провадження за цими виконавчими листами не перебували на виконанні в органах державної виконавчої служби, а стягувач не звертався до суду за отриманням дублікатів виконавчих листів.
На думку заявника, за таких обставин арешт майна мав бути скасований, адже відкритих виконавчих проваджень немає, а подальше збереження обмежень без можливості примусового виконання судових рішень є невиправданим втручанням у його право мирно володіти своїм майном.
У зв'язку з цим він просив суд визнати незаконною бездіяльність державних виконавців щодо незняття арештів та зобов'язати виконавчу службу скасувати обтяження, накладені на його нерухоме майно.
Однак Шевченківський районний суд м. Дніпра 26 червня 2025 року відмовив у задоволенні скарги. Суд зазначив, що виконавчі провадження завершили не через виконання рішення, а через направлення документів за належністю до іншого органу ДВС, тому підстав для автоматичного скасування арешту немає.
Дніпровський апеляційний суд 16 грудня 2025 року залишив це рішення без змін.
Рішення Верховного Суду
Суд звернув увагу, що виконавчі листи у цій справі були видані ще за дії Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV. За положеннями цього закону звернення стягнення на майно боржника передбачало його арешт, вилучення та примусову реалізацію.
Верховний Суд нагадав, що арешт майна є одним із заходів, який обмежує можливість боржника відчужувати майно для забезпечення виконання рішення суду. Водночас такий захід не може існувати самостійно без зв’язку з виконавчим провадженням.
Також суд звернув увагу, що виконавчі провадження щодо боржника востаннє були направлені 24 лютого 2014 року до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції за належністю. При цьому матеріали справи не містили доказів того, що цей орган відкривав відповідні виконавчі провадження. Також Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби повідомив, що виконавче провадження знищене через закінчення строку зберігання, а інформація щодо одного з обтяжень відсутня в Автоматизованій системі виконавчого провадження.
Верховний Суд наголосив, що застосування арешту майна як обмежувального заходу не повинно призводити до порушення права на мирне володіння майном, гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд зазначив, що право власності є непорушним, а обмеження у його здійсненні можливе лише у випадках і порядку, встановлених законом.
У постановах Верховного Суду вже сформовано правову позицію, відповідно до якої тривале збереження арешту майна боржника за відсутності виконавчого провадження та майнових вимог з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння майном.
У цій справі суди попередніх інстанцій не врахували, що з моменту завершення виконавчих проваджень минуло понад 10 років. Матеріали справи не містили доказів того, що стягувач або його правонаступники повторно пред’являли виконавчі документи до виконання.
Верховний Суд вказав, що у справі відсутні докази існування правових підстав для подальшого застосування обтяження майна та не доведено існування виконавчих проваджень, для забезпечення виконання яких необхідно зберігати арешт.
Також суд звернув увагу, що саме Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах м. Дніпра є правонаступником Бабушкінського відділу державної виконавчої служби, державні виконавці якого наклали спірні арешти. Тому саме цей орган має повноваження вирішувати питання щодо скасування обтяження.
Верховний Суд зазначив, що боржник правильно обрав спосіб захисту, звернувшись зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.
Суд пояснив, що боржник як сторона виконавчого провадження у разі незгоди з арештом майна, накладеним державним або приватним виконавцем, має право оскаржувати дії чи бездіяльність виконавця у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством. Подання позову про зняття арешту з майна для такої ситуації не є належним способом захисту.
Разом із тим Верховний Суд зазначив, що не може самостійно встановлювати обставини, які не були досліджені судами попередніх інстанцій, та оцінювати докази замість них.
Касаційний суд дійшов висновку, що апеляційний суд не дослідив належним чином, чи існували законні підстави для збереження арешту майна за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання рішення.
У зв’язку з цим Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
