Археологи виявили найдавнішу отруєну зброю

У Південній Африці археологи виявили унікальні наконечники стріл віком близько 60 тис. років, які свідчать про найдавніше відоме використання отруєної зброї мисливцями кам'яної доби.

На знахідках зафіксували сліди токсичної речовини рослинного походження, що кардинально змінює уявлення про розвиток мисливських технологій у доісторичний період, повідомляє Independent.

Раніше археологічні докази застосування отруєних знарядь траплялися вкрай рідко. Більшість із них датувалися періодом близько 10 тис. років тому. Це відповідало часу останнього льодовикового періоду.

Нове дослідження показало, що на кварцових наконечниках стріл з Південної Африки збереглися хімічні залишки отрути рослини гіфбол. Ці вироби датуються приблизно 60 тис. років тому. Станом на сьогодні це найдавніші відомі зразки отруєної зброї у світі.

Вчені встановили, що та сама рослина і нині використовується традиційними мисливцями регіону. Це свідчить про тривалу спадковість знань у місцевих спільнотах.

Дослідники багато років намагаються простежити шлях технологічних інновацій доісторичних людей. Такі відкриття допомагають краще зрозуміти еволюцію полювання та мислення.

Використання отруєної зброї вважається однією з ключових ознак високого рівня розвитку мисливців-збирачів. Воно вимагало складних навичок і стратегічного мислення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Протолюди винайшли списи на 200 тисяч років раніше, ніж вважалося

"Це показує, що наші предки на півдні Африки не тільки винайшли лук і стріли набагато раніше, ніж вважалося раніше, але й зрозуміли, як використовувати хімію природи для підвищення ефективності полювання", - зазначила авторка дослідження докторка Марліз Ломбард.

Під час аналізу вчені також виявили подібні хімічні речовини на наконечниках стріл віком близько 250 років. Вони зберігаються у шведських музейних колекціях і були зібрані мандрівниками у XVIII столітті. Це підтверджує безперервну передачу знань про використання отрути.

"Використання отрути для стріл вимагає планування, терпіння та розуміння причин та наслідків. Це явна ознака передового мислення у ранніх людей", - підкреслив ще один автор дослідження Андерс Хьоґберг.