Банк списав соцдопомогу за кредит: чому звичайна банківська картка не захистила гроші — позиція Верховного Суду

Людина отримує соціальну допомогу на банківському рахунку, але через борг втрачає можливість користуватися грошима. Здається, що такі кошти мають бути недоторканними. Однак навіть якщо на рахунок надходять пенсійні чи соціальні виплати, виконавець може накласти на нього арешт.

Які виплати не підлягають стягненню

Закон України «Про виконавче провадження» чітко розмежовує типи надходжень. Не кожна виплата від держави є недоторканною за замовчуванням.

Згідно зі статтею 73 Закону, повністю захищеними від стягнення за будь-які борги є:

• допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
• одноразова допомога при народженні дитини;
• допомога при усиновленні;
• виплати на дітей під опікою чи піклуванням;
• допомога на дітей одиноким матерям;
• виплати на догляд за дитиною;
• допомога на лікування та поховання.

Водночас для інших видів держпідтримки — наприклад, допомоги по безробіттю, соціальних виплат особам з інвалідністю з дитинства чи виплат із державного соцстрахування — діють спеціальні правила ст. 72 Закону України «Про виконавче провадження».  З цих рахунків стягнення за загальним боргом обмежене, але можливе за окремими вимогами, зокрема у разі несплати аліментів або відшкодування шкоди здоров’ю.

Зокрема, головна проблема полягає в тому, що більшість громадян отримує допомогу на звичні карткові рахунки, куди також надходять зарплати, перекази від рідних чи інші приватні кошти. За відсутності спеціального статусу рахунку банк і виконавець бачать лише загальний баланс, але не джерело кожного окремого зарахування.

Чи можна повернути неправомірно списану допомогу

Автоматичного повернення коштів законом не передбачено. Щоб відновити свої права, потрібно пройти кілька кроків.

Спочатку необхідно, звернутися до банку та отримайте офіційну виписку з деталізацією. З’ясуйте, хто ініціював списання, номер виконавчого провадження, дані виконавця та підстави для стягнення. Якщо кошти списав сам банк за кредитним договором, попросіть надати інформацію про правову підставу операції.

Також потрібно підтвердити, що списані або заблоковані кошти є саме соціальною допомогою, на яку закон забороняє звертати стягнення. Підготуйте:

• довідку від органу соціального захисту або іншої установи, що призначила виплату;
• копію рішення про призначення допомоги;
• деталізовану банківську виписку з датами, сумами та призначенням зарахувань.

Якщо кошти арештували або стягнули в межах виконавчого провадження, подайте виконавцю письмову заяву з вимогою зняти арешт із захищених законом коштів і, якщо гроші вже стягнули, розглянути питання про їх повернення. Додайте докази походження виплат.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний зняти арешт із коштів, на які за законом не можна звертати стягнення, після надходження від банку або іншого надавача платіжних послуг документів, що це підтверджують. Якщо виконавець відмовляється зняти арешт або його дії чи бездіяльність порушують ваші права, їх можна оскаржити в порядку, передбаченому статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Автоматичного повернення незаконно списаних коштів не існує

Водночас зняття арешту не гарантує автоматично повернення вже списаних грошей. Люди може звернутися з позовом до суду, проте в розгляд справи не гарантує, що людині повернуть списані кошти.

У постанові від 19 січня 2026 року у справі № 204/9551/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду розглянув питання арешту рахунку, на який могли надходити пенсійні та соціальні виплати. Суд зазначив, що за відсутності інформації про спеціальний режим рахунку та документів, які підтверджують походження арештованих коштів, сам факт отримання соціальних виплат не робить дії виконавця автоматично незаконними.

Жінка отримала 20 тисяч гривень соціальної допомоги, але вже наступного дня після надходження кошти списали в рахунок погашення кредитного боргу. Вона наполягала, що приватний виконавець діяв неправомірно, адже раніше вже знімав арешт із її рахунку після підтвердження, що туди надходять соціальні виплати. Однак Верховний Суд дійшов висновку, що підстав для задоволення її скарги не було.

Верховний Суд роз’яснив, що 6 травня 2023 року набрав чинності Закон № 3048-IX, який змінив правила примусового виконання рішень під час воєнного стану. Тимчасове припинення стягнення за окремими положеннями закону стосувалося пенсій і стипендій, а не всіх соціальних виплат без винятку. Водночас законодавство передбачає захист окремих видів допомоги від стягнення. Суд також звернув увагу на обов’язки банку. За законом саме банк має визначати статус рахунку та коштів на ньому й повідомляти виконавця, якщо кошти перебувають на рахунках, на які заборонено накладати арешт.

У цій справі не було встановлено, що рахунок мав спеціальний режим використання або що виконавець стягнув кошти саме з рахунку, на який поширювалася законодавча заборона. Довідка банку підтверджувала надходження соціальних виплат, але водночас указувала, що на рахунок могли зараховуватися й інші кошти.

Сам факт того, що у 2021 році виконавець зняв арешт після звернення жінки, не доводив автоматично незаконність конкретного списання, яке відбулося у вересні 2023 року.

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу приватного виконавця: скасував постанову апеляційного суду в частині визнання його дій незаконними та змінив мотиви рішення суду першої інстанції, який відмовив жінці в задоволенні скарги. У підсумку вимоги жінки залишили без задоволення.

Отже, якщо рахунок не має спеціального режиму використання, а боржник не надав належних доказів захищеного статусу коштів, сам факт надходження соціальної чи благодійної допомоги не гарантує захисту від стягнення. Тому важливо підтвердити цільове призначення виплати та з’ясувати, чи поширюється на неї заборона на стягнення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.