BASF описала ПАР Lutensol TO для EC-формуляцій: емульгування та ад’ювантний ефект в одному компоненті

Новости

11-05-2026 15:15

У матеріалі BASF розглядає серію неіоногенних ПАР Lutensol TO як «подвійно функціональний» компонент для емульсійних концентратів (EC): одночасно емульгатор і ад’ювант. Автори наводять результати лабораторних тестів стабільності емульсій, оцінки змочування/утримання крапель і тепличної валідації на пшениці проти бурої іржі.

Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.

Емульсійні концентрати (EC) залишаються одним із найпоширеніших типів формуляцій у захисті рослин, зокрема через можливість високого вмісту діючої речовини та передбачувану поведінку в бакових сумішах. Водночас від EC очікують не лише стабільної емульсії, а й внеску у біологічну ефективність. У публікації BASF описано підхід, за якого ці дві задачі пропонується закривати одним компонентом — ПАР серії Lutensol® TO, що поєднують емульгування та ад’ювантну дію.

За даними авторів, Lutensol® TO побудовані на основі ізо-C13-спирту (TDN-alcohol) та етиленоксиду. Також зазначено, що типи серії зареєстровані або звільнені від реєстрації в Китаї (IECSC), ЄС (REACH) та США (TSCA; EPA 40 CFR 180.910).

Стабільність емульсії під «стресом» під час застосування

Стабільність емульсій оцінювали комбінацією швидкого скринінгу та динамічного тесту холодної рециркуляції. Як описано в матеріалі, у схемі динамічної холодної рециркуляції використовували:

кріостат із температурою 4°C;
резервуар 3 л із 0,5% EC у воді CIPAC D;
шестеренчастий насос 1 л/хв протягом 6 год;
манометр (≤3,5 bar);
вбудований фільтр 140 мкм.

Індикаторами чутливості до забивання слугували зростання тиску та залишок на фільтрі. Автори повідомляють, що для всіх протестованих EC на основі Lutensol® TO емульсії залишалися стабільними за всіх умов випробувань — без підвищення тиску та без залишку на фільтрі.

Робота в різних розчинниках і заміна класичних систем емульгаторів

У публікації наголошено, що в «класичних» EC емульгування часто забезпечують комбінаціями алкілбензолсульфонатів (ABS) і етоксилатів касторової олії (CSO). Такі системи, за описом авторів, дають надійну емульсію, але самі по собі мало додають ад’ювантності. Окремо зазначено, що ароматичні вуглеводневі розчинники (зокрема solvent naphtha) широко застосовують через розчинювальну здатність і економічність, але вони не мають «вбудованого» ад’ювантного ефекту, тому біологічна ефективність часто залежить від додаткового ад’юванта у складі EC (до 20 мас.%).

За даними BASF, у тестових формуляціях на основі solvent naphtha 200 ND типи Lutensol® TO 6 і TO 8 розглядали як компоненти, що можуть одночасно виконувати роль емульгатора й ад’юванта, дозволяючи замінювати суміші ABS/CSO та окремі ад’юванти. Окрім solvent naphtha, концепцію перевіряли й в альтернативних системах розчинників, зокрема на естерах і амідах жирних кислот; автори зазначають, що емульгування залишалося стабільним у хімічно різних середовищах.

Ад’ювантні ефекти: змочування, утримання крапель і поглинання

У матеріалі підкреслено роль ад’ювантів у підвищенні якості нанесення та стабільності дії препаратів у полі — через покращення осадження, змочування листка, розтікання та поглинання діючої речовини.

Автори повідомляють, що при включенні Lutensol® TO до EC:

динамічні контактні кути на листках сої суттєво зменшувалися, що супроводжувалося кращим покриттям поверхні листка;
утримання крапель на листках пшениці було значно вищим порівняно з «еталонними» емульгаторами однофункціональної дії.

Вплив на фоліарне поглинання оцінювали методом біофлуоресценції хлорофілу. У публікації пояснюється, що поглинання інгібіторів PSII (наприклад, бентазону) призводить до зростання інтенсивності флуоресценції, а інтегральний флуоресцентний індекс відображає як поглинання, так і латеральну транслокацію в тканинах листка. У межах серії найвищі показники поглинання, за даними авторів, продемонстрували типи TO 5–TO 7.

Теплична перевірка на пшениці

Щоб відокремити ад’ювантний ефект від емульгування, тепличні випробування проводили на суспензійних концентратах (SC). У тесті проти бурої іржі пшениці автори порівнювали азоксистробін у формі SC без ад’юванта та з додаванням Lutensol® TO 8, а також із «еталонними» широкоспектральними ад’ювантами. Зазначено, що варіант із Lutensol® TO 8 забезпечив контроль хвороби, співставний із високоефективними еталонними ад’ювантами.

Умови застосування, наведені в матеріалі: доза ад’юванта 200 мл/га, норма робочого розчину 200 л/га; оцінювали як профілактичне (P7), так і лікувальне (C3) внесення.

Що це означає для розробників формуляцій

Описаний підхід може бути корисним для команд, які проєктують EC-формуляції та прагнуть зменшити кількість допоміжних компонентів у рецептурі. У публікації BASF підсумовує, що різні типи серії можуть закривати різні потреби: TO 6 — акцент на максимальній ад’ювантності, TO 8 — «збалансований» варіант, TO 10 — для випадків із підвищеними вимогами до емульгування у складних системах.

Технічні характеристики та параметри

Швидкий скринінг стабільності емульсії: CIPAC MT 36.3 при 5% розведенні EC.
Динамічна холодна рециркуляція: 4°C; резервуар 3 л; 0,5% EC у воді CIPAC D; насос 1 л/хв; тривалість 6 год; манометр ≤3,5 bar; фільтр 140 мкм.
Приклад складу формуляції для оцінки змочування/утримання (w/w%): 15% oxyfluorfen, 65% solvent naphtha 200 ND, 13% емульгатор, 7% Agnique® ABS 60 C-EH; тест у 1% EC у воді CIPAC D.
Оцінка фоліарного поглинання: біофлуоресценція хлорофілу; приклад тесту — 0,5% bentazone, 0,05% adjuvant, об’єкт ABUTH (velvetleaf).
Теплична валідація (бура іржа пшениці): Azoxystrobin SC; доза ад’юванта 200 мл/га; норма виливу 200 л/га; режими P7 (protective) та C3 (curative).

Також читайте:

Источник: Аграрії разом