Bayer оновила звіт про неонікотиноїди: у R&D додали ранній скринінг токсичності для запилювачів

Новости

18-05-2026 09:10

Bayer оприлюднила шосте видання звіту про системне управління ризиками неонікотиноїдів, з акцентом на заходи зниження впливу на запилювачів і зміни в регуляторному полі. Компанія також повідомила, що перенесла оцінку токсичності для бджіл на більш ранні етапи розробки нових сполук.

Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.

Компанія Bayer опублікувала шосте видання звіту «Neonicotinoids: Bayer’s Systematic Risk Management & Portfolio Evolution», у якому описує підходи до безпеки запилювачів, практики стюаршипу, регуляторні зміни та роль неонікотиноїдних інсектицидів у захисті культур.

У звіті зазначається, що неонікотиноїди й надалі перебувають під посиленою увагою регуляторів у низці країн, зокрема в Європі, тоді як у таких ринках, як Індія, Бразилія, США, Канада та Австралія, вони залишаються поширеним інструментом захисту рослин. Bayer повідомила, що в оновленій версії враховано останні події та прибрано застарілу інформацію з попередніх випусків.

Портфель і підхід до оцінки ризиків

У матеріалі компанія перелічує свій портфель неонікотиноїдів: імідаклоприд, клотіанідин, тіаклоприд та ацетаміприд. Також Bayer розділяє діючі речовини на нітрозаміщені (зокрема імідаклоприд і клотіанідин) та ціанозаміщені (тіаклоприд і ацетаміприд), зазначаючи, що останні, за позицією компанії, мають порівняно нижчу токсичність для бджіл.

Окремий блок звіту присвячено зниженню ризиків для запилювачів після інцидентів у Європі 2008 року, коли пил під час висіву обробленого насіння кукурудзи вплинув на бджолині сім’ї в долині Верхнього Рейну (Німеччина). За даними Bayer, ці події стали тригером для внутрішніх переглядів, запровадження нових стюаршип-заходів і змін у процесах досліджень та розробок.

Технічні заходи для зменшення пилу під час висіву

У звіті описано низку підходів, які компанія відносить до ключових для мінімізації пиловиділення з протруєного насіння та зниження ризиків для запилювачів:

використання тесту Heubach для вимірювання абразії (пилоутворення) з обробленого насіння;
застосування вдосконалених полімерних покриттів насіння;
використання мастильних матеріалів для висівних апаратів (planter box lubricants);
встановлення дефлекторів на посівному обладнанні для спрямування пилу в ґрунт.

За твердженням Bayer, поліпшені покриття насіння можуть зменшувати викиди пилу до 95%, а дефлектори — знижувати викиди в повітря до 90%.

Маркування, навчання та системи сертифікації

Компанія також наголошує на ролі заходів, закріплених у маркуванні для позакореневих (фоліарних) застосувань. Зокрема, у звіті зазначено, що нітрозаміщені неонікотиноїди не слід застосовувати на культурах, привабливих для бджіл, під час цвітіння, а також важливо уникати обробок квітучих бур’янів. Оновлені етикетки, за даними компанії, містять попередження щодо безпеки запилювачів, рекомендації зі зменшення пилу від протруювання та інформацію з управління резистентністю.

У частині контролю якості протруювання Bayer згадує розширення систем сертифікації, зокрема European Seed Treatment Assurance (ESTA), а також подібні стандарти в Канаді та інших регіонах. Окремо компанія повідомляє про роботу програм стюаршипу та навчання в Європі, Північній і Латинській Америці, Африці та Азійсько-Тихоокеанському регіоні, включно з Індією.

R&D: ранній скринінг токсичності для запилювачів

У звіті Bayer зазначає, що інтегрувала оцінку токсичності для запилювачів на більш ранніх етапах розробки продуктів. За інформацією компанії, нові сполуки тепер перевіряють на токсичність для бджіл та інших нецільових організмів раніше в пайплайні, щоб підтримати розробку продуктів із урахуванням безпеки запилювачів.

Також компанія повідомила, що за останнє десятиліття профінансувала понад 50 колаборацій, пов’язаних із запилювачами, та інвестувала понад $4,5 млн у програми з бджолиного здоров’я і запилювачів. Серед згаданих ініціатив — Healthy Hives і Salud Apícola. Окремо зазначено, що у 2023 році Bayer уклала дослідницьке партнерство з Вільним університетом Берліна для вивчення сублетальних ефектів інсектицидів на медоносних бджолах із використанням цифрових технологій.

У блоці про навчання безпечному використанню компанія вказує, що у 2025 році через відповідні програми охопила близько 4,1 млн зовнішніх стейкхолдерів у світі, з них приблизно 3,4 млн — дрібні фермери.

Моніторинг інцидентів і агрономічний контекст

Звіт також описує внутрішню платформу реєстрації небажаних інцидентів CAIRnew, яку використовують для документування та аналізу випадків, пов’язаних із продуктами, на глобальному рівні. За даними Bayer, система має підтримувати стюаршип і допомагати визначати напрями, де потрібні додаткові заходи зниження ризиків або навчання.

В агрономічній частині Bayer зазначає, що неонікотиноїди залишаються важливими для контролю шкідників на кукурудзі, сої, канолі, бавовнику, зернових, картоплі та цукрових буряках. Компанія посилається на оцінку північноамериканського дослідження 2015 року, за якою протруювання насіння неонікотиноїдами генерує для фермерів понад $1,4 млрд цінності та пов’язане з вимірюваними приростами врожайності в різних культурах.

Окремо у звіті наведено приклади з Європи після обмежень на використання неонікотиноїдів: за твердженням Bayer, частина фермерів скорочувала або відмовлялася від вирощування ріпаку через тиск шкідників і обмежені альтернативи, а також згадуються втрати врожаю у французькому буряківництві, пов’язані зі спалахами вірусу жовтяниці буряка після обмежень на протруювання насіння неонікотиноїдами.

Регуляторні зміни: різні траєкторії ринків

За даними Bayer, неонікотиноїди залишаються зареєстрованими більш ніж у 80 країнах. Компанія також зазначає, що Індія завершила дев’ятирічний перегляд у 2013–2022 роках і продовжила дозволяти використання шести неонікотиноїдів — клотіанідину, тіаметоксаму, імідаклоприду, динотефурану, ацетаміприду та тіаклоприду — із застереженням на етикетці «Do not spray on flowering stage of crop».

Водночас у ЄС, як зазначено у звіті, посилюються обмеження: зокрема, йдеться про зниження максимальних рівнів залишків (MRLs) для окремих неонікотиноїдів та обмеження щодо екстрених дозволів після рішення Суду ЄС у 2023 році.

Що це означає для агровиробників

Описані у звіті підходи — від контролю пиловиділення під час висіву протруєного насіння до вимог етикетки для фоліарних обробок — напряму стосуються практик застосування інсектицидів у господарствах. Для виробників це означає, що акцент у регуляторних і стюаршип-вимогах зміщується в бік технологічної дисципліни (якість протруювання, налаштування сівалки, використання дефлекторів, дотримання обмежень під час цвітіння) та документованих процедур безпечного використання.

Окремий сигнал для ринку — перенесення скринінгу токсичності для запилювачів на ранні етапи R&D, що може впливати на критерії відбору нових діючих речовин і вимоги до доказової бази щодо нецільових організмів.

Також читайте:

Источник: Аграрії разом