Кіровоградщина опинилася серед регіонів України зі слабким попитом на автобусні перевезення. Такий висновок зробили аналітики Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, досліджуючи забезпеченість областей України автобусною мережею.
Що насправді означає це визначення для жителів Кіровоградщини та якою є ситуація з автобусним сполученням у регіоні розбиралася Перша електронна газета.
У дослідженні області поділили на чотири групи: із достатньою, перевантаженою та дефіцитною мережею, а також регіони зі слабким попитом. До останньої групи, крім Кіровоградщини, потрапили Сумська та Чернігівська області. Це означає, що для Кіровоградщини ключовою проблемою є не лише кількість маршрутів, а й пасажиропотік. Коли людей, які регулярно користуються автобусом, стає менше, перевізникам складніше утримувати рейси економічно вигідними.
Ситуація з перевезеннями
На Кіровоградщині за останні п’ять років припинили обслуговування та закрили 48 автобусних маршрутів загального користування. За цей же період в області відкрили 13 нових маршрутів. Нині чотири маршрути тимчасово не обслуговуються, оскільки на них не знайшлося перевізників. Про це йдеться у відповіді департаменту інфраструктури Кіровоградської обласної військової адміністрації на інформаційний запит нашого видання.
Загалом в області нараховується 1029 населених пунктів. Організація автобусних перевезень залежить від того, про який маршрут йдеться: міські та частина приміських перевезень належать до повноважень громад, а внутрішньообласні маршрути, які проходять територією двох і більше громад, організовує обласна влада.
До початку повномасштабного вторгнення, станом на 1 січня 2022 року, маршрутна мережа області налічувала 333 автобусні маршрути загального користування:
- 82 міських,
- 136 приміських,
- 115 міжміських.
Станом на 1 липня 2026 року їх залишилося 269:
- 103 міських та приміських,
- 166 внутрішньообласних.
За інформацією департаменту інфраструктури, у 2022-2026 роках в області провели сім конкурсів на перевезення пасажирів на внутрішньообласних маршрутах. Однак на частину маршрутів перевізників так і не вдалося знайти.
Нині чотири автобусні маршрути загального користування тимчасово не обслуговуються. Конкурси для пошуку перевізників оголошували неодноразово, однак охочих взяти їх на обслуговування не знайшлося.
«У сфері пасажирських перевезень, на сьогодні, склалася складна ситуація у зв’язку зі збройною агресією рф проти України та введенням воєнного стану.
Негативно впливають на розвиток транспортних послуг такі фактори, як відсутність достатньої кількості водіїв категорії Д (право керування автобусом), значним зменшенням кількості пасажирів, підвищенням вартості на пальне, запасні частини.
У зв’язку з цим рентабельність виконання рейсів знижується або взагалі рейси стають збитковими, що є однією з основних причин припинення обслуговування автобусних маршрутів», – пояснюють в департаменті.
Сьогодні внутрішньообласні приміські та міжміські маршрути обслуговують 54 перевізники – 12 підприємств та 42 фізичні особи-підприємці. У 2021 році їх було 53.
У громадах – транспортні проблеми
Відповіді громад на інформаційний запит Першої електронної газети показують, що проблема особливо гостра у невеликих селах.
Наприклад, у Глодоській громаді 11 населених пунктів, у яких проживають 3183 людини. Регулярного автобусного сполучення громада не має. Перевізник обслуговує лише Глодоси та Новомиколаївку – автобус до Кропивницького курсує тричі на тиждень: у середу, п’ятницю та неділю.
Ще складніша ситуація у Ганнівській громаді. Там 14 населених пунктів і близько 3677 жителів. Регулярного затвердженого автобусного сполучення на території громади немає.
Єдиним селом, через яке транзитом проходять автобуси районного та обласного сполучення, є Приют. Тож 13 із 14 населених пунктів фактично не мають регулярного автобусного сполучення.
До 2022 року громаду обслуговував маршрут Шишкине – Григорівка – Ганнівка, однак у 2026 році його припинили. Жителі збирали підписи за відновлення маршруту та зверталися до районної військової адміністрації. Втім, знайти перевізника, готового працювати на маршруті, наразі не вдалося.
«Ганнiвська сiльська рада не здiйснює компенсацiю перевiзникам збиткiв за соцiально необхiднi, але економiчно невигiднi маршрути, оскiльки фактичне обслуговування регулярного маршруту на територiї громади вiдсутнє.
Окремих звернень Ганнiвської сiльської ради безпосередньо до Департаменту iнфраструктури Кiровоградської обласної вiйськової адмiнiстрацiї з питання відновлення зазначеного маршруту до цього часу не направлялося», – йдеться у відповіді Ганнівської сільради на наш запит.
У Новопразькій громаді із 12 населених пунктів регулярне міжміське автобусне сполучення мають лише п’ять. А 680 мешканців ще семи сіл – Григорівка, Лозуватка, Олександро-Пащенкове, Пантазіївка, Троянка, Веселка та Шевченкове – залишилися без автобуса. Нині на території громади діють три автобусні маршрути. Вони працювали ще станом на 1 січня 2022 року, а нових відтоді не відкривали.
Компаніївська громада об’єднує 51 населений пункт, де проживають понад 12,7 тисячі людей. Через низьку щільність населення та невеликий пасажиропотік автобусні перевезення тут малорентабельні. Після 2022 року ситуація погіршилася через здорожчання пального, запчастин та інших витрат.
Комунальне підприємство «Благоустрій смт Компаніївка» припинило обслуговування всіх приміських маршрутів. Із 2022 року залишився лише один автобус Компаніївка – Живанівка, який курсує неінтенсивно. Жителі інших сіл покладаються на транзитні автобуси, хоч проходять вони далеко не скрізь.
Із 38 населених пунктів Петрівської громади регулярним автобусним сполученням охоплені 29, або 76,3%. Водночас дев’ять невеликих сіл фактично залишаються без повноцінного транспортного доступу – там живе не більше восьми людей або населені пункти розташовані неподалік зупинок, де курсує прохідний транспорт.
Чинний маршрут Петрове – Луганка обслуговує один перевізник. У 2023 році конкурс на три нові приміські маршрути не відбувся через відсутність претендентів. Водночас після звернення мешканців громади з 2025 року забезпечили автобусне сполучення Петрового із Жовтими Водами (місто в сусідній Дніпропетровській області).
У Гурівській громаді – 16 населених пунктів і 5344 жителі. Регулярне автобусне сполучення між ними є, однак воно дуже обмежене: діють лише два маршрути, які обслуговує один перевізник.
- Один із них – Бокове – Варварівка – Братолюбівка – Іванівка – Долинська – курсує раз на тиждень.
- Інший, Пишне – Долинська, – двічі на тиждень.
Онуфріївська громада. Із 28 населених пунктів регулярне автобусне сполучення мають 21. Без транспортного зв’язку залишаються сім сіл – Браїлівка, Василівка, Лозуватка, Ясенуватка, Мар’ївка, Краснофедорівка та Калачівка. У деяких із цих сіл живуть десятки або навіть сотні людей. Зокрема:
- у Василівці – 339,
- у Мар’ївці – 157,
- у Браїлівці – 88.
До селищної ради надходять звернення мешканців через скорочення кількості рейсів. У громаді також зазначають, що під час війни населення збільшилося через внутрішньо переміщених осіб.
У Голованівській громаді з 32 населених пунктів регулярне автобусне сполучення мають лише 14. Без нього залишаються 18 сіл, де загалом проживають 3136 людей. Громаду обслуговує один перевізник – ФОП Олег Яценко, який працював тут і в 2021 році. Один із конкурсів на визначення перевізника не відбувся через відсутність заявок, повідомили в громаді.
Олександрійська громада має найбільш стабільну ситуацію з пасажирськими перевезеннями серед громад, які надали відповіді. Усі 14 населених пунктів мають регулярне автобусне сполучення, тобто жодне село не залишилося без транспорту.
До повномасштабної війни в громаді діяли 17 автобусних маршрутів, один із яких був сезонним. Відтоді жоден маршрут не припинили, а всі 17 продовжують працювати. Нових рейсів за цей час не відкривали.
Перевезення забезпечують три перевізники – стільки ж, як і у 2021 році. За даними міськради, проблем із проведенням конкурсів на маршрути немає: на них є заявки від перевізників.
У Новоукраїнській громаді ситуація загалом стабільна. У громаді 16 населених пунктів. У Новоукраїнці працюють п’ять міських маршрутів, які обслуговує приватний перевізник.
Для частини сіл організовані два приміські маршрути – між Звірівкою та Новоукраїнкою і між Фурманівкою та Звірівкою. Вони забезпечують сполучення також для Новоолександрівки та Щасливки. Ще кілька сіл – Мар’янопіль, Кам’яний Міст, Захарівка, Далеке та Яблунівка – можуть користуватися транзитними автобусами, які їдуть у напрямку Кропивницького або Глодос.
Найбільша проблема – села Воронівського старостату, де загалом проживає 365 людей. Регулярного автобусного сполучення там немає. Перевізники відмовляються від цих рейсів через їхню збитковість – пасажирів недостатньо.
Громада намагалася вирішити проблему самостійно. У 2024 році Новоукраїнське ЖКП придбало автобус і запустило новий приміський маршрут. Однак приватний перевізник, який переміг у конкурсі, вже через два місяці відмовився від роботи на маршруті. Це показує головну проблему малонаселених сіл: навіть організований маршрут складно зберегти, якщо він не приносить перевізнику достатнього доходу.
У Вільшанській громаді ситуація дуже складна. Тут жоден із 23 населених пунктів не має регулярного приміського автобусного сполучення.
Раніше місцеві маршрути обслуговувало ПрАТ «Голованівське АТП 13539», однак підприємство припинило роботу в громаді. Маршрути визнали нерентабельними. Спроба відновити хоча б сполучення між Вільшанкою та Голованівськом у 2024 році також провалилася: за час роботи рейсом скористалися лише п’ятеро пасажирів, після чого його скасували.
Не вдалося відновити й сполучення з Києвом та Первомайськом. Заплановані конкурси на ці маршрути не відбулися.
Нині для громади фактично залишається єдиний міжміський маршрут «Вільшанка – Кропивницький». Його замовником є Кіровоградська ОВА. Пасажиропотік на ньому невеликий і продовжує скорочуватися.
Суботцівська громада у своїй відповіді на редакційний запит підкреслила, що організація приміських маршрутів, які виходять за межі однієї громади, належить до повноважень Кіровоградської ОВА. Свої маршрути громада може організовувати лише в межах власної території. Однак із 2021 року до серпня 2026-го таких конкурсів тут не проводили, договорів із перевізниками не укладали і нових внутрішніх маршрутів не запускали.
Фактично громада користується транзитним транспортом, а сільрада компенсує перевізникам витрати за пільговий проїзд окремих категорій пасажирів на тих рейсах, які вже проходять через територію громади.
У Кам’янецькій громаді громадський транспорт фактично не працює як окрема система. Власних автобусних маршрутів, які курсували б виключно територією громади, немає, як і комунального транспорту.
Пересуватися мешканці можуть лише завдяки транзитним міжміським, внутрішньообласним та міжобласним автобусам приватних перевізників. Водночас доступ до регулярного сполучення мають лише 21 із 26 населених пунктів громади. Тобто кожне п’яте село – п’ять населених пунктів – залишається без автобусного сполучення.
Водночас місцева влада підтримує залізничне сполучення, компенсуючи пільговий проїзд окремих категорій пасажирів. На ці потреби у бюджеті громади на 2026 рік передбачили 5 тисяч гривень, із яких частину коштів уже використали.
Смолінська селищна територіальна громада повідомила коротко, на території громади знаходяться 22 населені пункти. «Станом на дату надання відповіді регулярне атобусне сполучення між населеними пунктами відсутнє».
До складу Гайворонської міської територіальної громади входить місто Гайворон та 16 сіл, де сумарно мешкає 7 620 жителів. Наразі регулярне автобусне сполучення з містом Гайворон має лише одне село – Солгутове. Проте з 1 вересня 2026 року в громаді планують масштабно запустити маршрути регулярного автобусного сполучення з іншими населеними пунктами громади.
У Маловисківській громаді ситуація зі сполученням досить цікава: міська рада фактично не здійснює безпосереднього управління автобусними перевезеннями. До складу громади входить 16 населених пунктів, однак конкурсів на визначення перевізників міськрада станом на кінець серпня 2026 року не проводила. У відповіді на запит там зазначили, що інформація про стан автобусного сполучення в населених пунктах громади належить до компетенції ТОВ «К-Автотранс».
В Олександрівській громаді із 53 населених пунктів регулярне автобусне сполучення мають 38. Ще 15 сіл, де загалом зареєстровано 1383 жителі, нині фактично відрізані від автобусного сполучення.
На початку 2022 року в громаді діяли шість автобусних маршрутів, за час повномасштабної війни жоден із них офіційно не закривали, а один новий маршрут навіть відкрили. Проте два маршрути нині фактично не працюють – перевізники відмовилися від них через нерентабельність. Кількість перевізників також скоротилася: з п’яти у 2021 році до чотирьох нині. На один із маршрутів громада двічі оголошувала конкурс, але охочих його обслуговувати так і не знайшлося.
Щоб хоча б частково вирішити проблему для жителів віддалених сіл, в Олександрівській громаді запровадили програму «Соціальний автобус». Безкоштовний автобус довозить людей до Олександрівки.
До складу Великосеверинівської громади входить 11 населених пунктів. За даними сільської ради, автобусні маршрути повністю відсутні.
Що відбувається у Кропивницькому
У Кропивницькому ситуація інша. Міське управління транспорту та зв’язку повідомляє, що всі мікрорайони громади, включно із селищем Нове, забезпечені автобусним сполученням.
Але й тут маршрутна мережа скоротилася:
- станом на 1 січня 2022 року у громаді працювали 36 автобусних маршрутів;
- із 2022 року 10 маршрутів призупинені й фактично не працюють.
Міське комунальне підприємство «Електротранс» за 2022-2026 роки запустило два нові маршрути – №125 та №126-а.
Кількість підприємств-перевізників також зменшилася: із семи у 2021 році до шести станом на 1 серпня 2026 року. При цьому конкурси на визначення перевізників із 2022 року у Кропивницькому не оголошувалися.
ОВА – про пошук виходу
За даними ОВА, органами місцевого самоврядування організовано регулярні пасажирські перевезення на 103 автобусних маршрутах у 14 громадах області.
Найбільше маршрутів припадає на Кропивницький, Олександрію, Знам’янку та Світловодськ – разом 69 , або 67% від усієї кількості маршрутів, організованих громадами. Водночас ситуація з транспортом залишається проблемною саме для малих населених пунктів, де через невеликий пасажиропотік перевізникам часто невигідно працювати.
В департаменті інфраструктури зазначають, що отримують звернення жителів щодо зміни розкладів, роботи автостанцій та організації сполучення між населеними пунктами.
Зокрема, після звернення жительки Заваллівської громади цього року вдалося організувати перевезення між Гайвороном та селами Чемерпіль, Могильне і Таужне. З перевізником уклали тимчасові договори для вивчення пасажиропотоку. Якщо рейси будуть економічно доцільними, їх планують відкрити на постійній основі та провести конкурс.
Таким чином, проблема транспортного сполучення на Кіровоградщині – це не лише питання кількості маршрутів. Потрібно визначати, які саме населені пункти залишаються недостатньо сполученими, які маршрути є соціально необхідними та як компенсувати перевізникам збитки за такі рейси. Адже для сотень сіл автобус є фактично єдиним способом жителям дістатися до адміністративного центру громади, лікарні, ЦНАПу, роботи чи навчання.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Олена Цюцюра
Нагадаємо, Пантаївська громада отримала інклюзивний шкільний автобус за понад 4 млн грн
Читайте також: Скільки автобусних маршрутів закрили на Кіровоградщині за роки великої війни
Залишити коментар: