Без «совка» та розварених макаронів: Мишковицький ліцей показав нову культуру шкільних обідів

У Мишковицькому ліцеї Великоберезовицької громади після масштабного капітального ремонту запрацював повністю оновлений, сучасний харчоблок. Тут не просто встановили висококласне професійне обладнання та модернізували умови приготування їжі, а й кардинально змінили сам формат її видачі. Тепер учні ліцею отримали свободу вибору та можуть самостійно формувати свій обід, а кухарі нарешті працюють у комфортних умовах та готують значно швидше. Проте шлях до цих разючих змін був непростим, адже шкільний харчоблок чекав на справжнє відновлення ще з далекого 1977 року — з моменту відкриття самої будівлі.

Чому їдальня так гостро потребувала оновлення

За словами начальника відділу освіти Великоберезовицької селищної ради Василя Цаля, попри точкові намагання підтримувати кухню та часткову заміну обладнання, стара інфраструктура вже абсолютно не відповідала жорстким вимогам сучасності та філософії нового шкільного харчування.

«Ми б могли частково міняти кухонне обладнання, але зношені старі комунікації, відсутність нормальної вентиляції та проблеми з якісним водопостачанням критично впливали на роботу всього харчоблоку», — відверто пояснює очільник відділу освіти.

І проблема полягала далеко не лише у візуальному чи фізичному зношенні стін та підлоги. Сучасна організація дитячого харчування — це сувора логістика, яка вимагає чіткого розмежування процесів: обробка сировини та приготування готових страв не мають перетинатися. Необхідно було забезпечити належні умови для миття посуду, потужну вентиляцію та бездоганне дотримання санітарних вимог. У старому, радянському плануванні приміщення гарантувати такий рівень безпеки було надважким завданням.

Від окремих ремонтів до цілісної системи харчування в громаді

Планомірно, крок за кроком працювати над комплексною модернізацією шкільного меню та просторів у Великоберезовицькій громаді розпочали ще у 2021 році. Саме тоді стратегічно визначили майбутню архітектуру всієї мережі харчоблоків: чітко розписали, у яких саме закладах облаштують потужні опорні та базові кухні, а які школи через меншу кількість учнів отримуватимуть уже готові гарячі страви.

Організувати процес у Мишковицькому ліцеї вирішили за принципом «базової кухні». Це стало максимально логічним і зваженим кроком для оновленої освітньої мережі, адже саме в цьому ліцеї наразі навчається найбільша кількість дітей у всій громаді.

«Модель “базової кухні” чітко передбачає, що вся продукція від початку і до кінця готується і споживається безпосередньо в цьому закладі освіти», — деталізує Василь Цаль.

Такий системний підхід став важливою частиною масштабної роботи громади над переформатуванням шкільного харчування, а довгоочікуваний ремонт у Мишковичах — одним із флагманських і найбільш показових проєктів цієї нової системи.

Фінансування за воєнних реалій та виклики реалізації

Проєкт вдалося втілити завдяки залученню державних інвестицій. Основне фінансування надійшло у вигляді цільової урядової субвенції на модернізацію шкільних харчоблоків. За інформацією начальника відділу освіти, близько 7 млн грн на реалізацію задуму спрямували з державного бюджету, а ще орієнтовно 2,7 млн грн склало обов’язкове співфінансування з місцевого бюджету Великоберезовицької громади.

Реалізація цього проєкту вимагала не просто косметичного оновлення залів, а тотальної перебудови: від повного виконання суворих технічних вимог до водопостачання та посилення електромереж, до монтажу складної вентиляції та специфічного оснащення кухонних цехів.

Як згадує Василь Цаль, капітальний ремонт планували фіналізувати значно раніше, проте повномасштабна війна внесла свої жорсткі корективи у логістику постачання обладнання та загальні строки виконання робіт. Частину передбаченого технічного оснащення просто фізично не вдавалося отримати у заплановані дедлайни. Через це команді доводилося буквально на ходу шукати альтернативних постачальників і оперативно коригувати інженерні рішення. Зокрема, через гострий дефіцит алюмінію на ринку виготовлення спеціалізованого кухонного обладнання та виробничих столів суттєво затягнулося в часі.

«Запроєктувати на папері можна багато всього, але в умовах постійних обстрілів, вимкнень світла та дефіциту матеріалів потрібно шукати ті рішення, які реально можна втілити в життя тут і зараз», — ділиться досвідом Василь Цаль.

Також в відділі освіти чудово розуміли, що суттєве збільшення площі самої їдальні було б дуже доречним — це дозволило б ще комфортніше розсадити дітей. Однак архітектурні особливості наявного приміщення ліцею технологічно не дозволяли розширити стіни. Попри цей капітальний виклик, керівництву ліцею вдалося філігранно організувати процес харчування учнів у кілька зручних змін.

На момент інтерв’ю, а саме у середині жовтня цього року, харчоблок уже працював, але залишалося невирішеним фінансове питання: громада ще заборгувала підряднику 779 тис. грн. Платіж зареєстрували в Державній казначейській службі, однак на той час його не провели через обмеження платоспроможності держави.

Сучасне обладнання та безкомпромісна безпека приготування

Сьогодні кухня ліцею нагадує технологічну зону сучасного ресторану: тут з’явилися професійні холодильники, потужні локальні витяжки, високопродуктивні плити, кухонні комбайни та серце будь-якої модернової кухні — пароконвектомати. Левова частка цього обладнання спроєктована та виготовлена в Італії. Така висококласна техніка дозволяє без зусиль готувати великі обсяги їжі, ідеально підтримувати необхідні температурні режими й кардинально полегшує щоденну працю персоналу.

Окрему, фундаментальну увагу під час проєктування приділили впровадженню процесів відповідно до міжнародних принципів системи НАССР. Вона допомагає покроково контролювати безпечність харчових продуктів на абсолютно всіх етапах — від моменту приймання сировини від постачальників до безпосередньої подачі готової страви дитині на стіл.

«Основне завдання системи НАССР — повністю виключити можливість перетину сирої продукції з готовими стравами, аби готова їжа за жодних умов не могла бути забруднена мікробами чи небезпечними бактеріями», — наголошує Василь Цаль.

Аби техніка працювала як годинник, перед початком роботи на новому обладнанні всі працівники харчоблоку пройшли серйозне практичне навчання від офіційного представника компанії-постачальника. Це дозволило кухарям швидко освоїти новітні кулінарні технології та максимально ефективно налагодити щоденне приготування їжі для сотень вихованців.

Шведський стіл для школярів: діти обирають самі, а відходів — мінімум

За словами директора Мишковицького ліцею Андрія Чернеця, після оновлення харчоблоку змінилося не лише обладнання, а й сам підхід до видачі їжі. Тепер процес нагадує сучасне бістро: діти самостійно беруть підноси, хліб, порційні салати, свіжі напої, а далі — мають змогу обрати перші та другі страви на свій смак. У щоденному меню зазвичай презентовано кілька варіантів гарнірів чи салатів — залежно від затвердженого меню.

«Якість та культура харчування у дітей покращилися в десятки разів! Діти тепер самі з інтересом підходять до лінії роздачі, розглядають меню і беруть саме те, що їм дійсно подобається. У нас з’явилися страви на вибір, і учні залюбки біжать до їдальні, тому що їм щиро смакує наша кухня», — із гордістю розповідає директор ліцею.

Усі готові страви зберігаються виключно за суворо визначеної температури. Для цього на лінії роздачі функціонують спеціальні марміти, які підтримують їх гарячими й апетитними до моменту, поки дитина не покладе страви тарілку.

За особистими спостереженнями Андрія Чернеця, новий європейський формат видачі їжі неочікувано та дуже позитивно вплинув на культуру споживання: кількість харчових відходів звелася практично до нуля.

«Ми хвилювалися, що доведеться вирішувати питання з утилізацією залишків їжі, навіть заздалегідь уклали офіційний договір із профільним підприємцем на їх вивезення. Але на практиці він нам не потрібен, адже відходів практично немає», — ділиться Андрій Чернець.

Наразі в оновлених умовах ліцею щодня активно харчуються близько 400 учнів, включаючи вихованців груп продовженого дня. Сучасна обідня зала здатна комфортно прийняти близько 70 дітей одночасно, а за кулісами цього процесу на кухні невпинно працює злагоджена команда із шістьох працівників. Як підкреслює директор, нове автоматизоване обладнання зняло з них величезне фізичне навантаження та перетворило рутину на задоволення.

Що стосується фінансової сторони питання, то гарячі обіди учнів традиційно забезпечуються внаслідок збалансованого поєднання коштів державного та місцевого бюджетів. Як детально роз’яснив очільник ліцею, кінцевий розмір фінансової доплати з боку громади безпосередньо залежить від соціальної категорії дитини. На сьогодні середня загальна вартість одного комплексного шкільного обіду становить 70–75 гривень, з яких стабільні 15–20 гривень оперативно покриваються за рахунок коштів місцевого бюджету Великоберезовицької ОТГ.

Зміни, які громада відчуває щодня

Успішне оновлення харчоблоку в Мишковицькому ліцеї стало не окремим ізольованим епізодом, а органічною частиною великої системної роботи Великоберезовицької громади над покращенням стандартів шкільного харчування. Повна заміна аварійних комунікацій, інтеграція професійного європейського обладнання та впровадження інтерактивної лінії роздачі дозволили створити якісні умови для роботи персоналу та, головне, зробити щоденні шкільні обіди по-справжньому привабливими, смачними та безпечними для дітей.

Водночас практичний досвід реалізації такого масштабного проєкту наочно демонструє громадам: успішна модернізація в сучасних реаліях вимагає не лише фінансування, а й гнучких інженерних рішень, готовності шукати заміну дефіцитному обладнанню та вміння ефективно взаємодіяти з виконавцями робіт в умовах затримок бюджетних платежів.