Безпечний онлайн шопінг – рекомендації від кіберполіції
Інф.
Сьогодні купувати товари через інтернет – це швидко та зручно, проте разом із розвитком онлайн-торгівлі активізувалися й аферисти. Найпопулярніший та найпростіший метод яким користуються шахраї – вимога передплати, він посідає чи не найперше місце серед кіберзлочинів в Україні, та насамперед, в Миколаївській області.
Як працює шахрайська схема та які ознаки можуть свідчити, що ви натрапили на аферистів – розповів оперуповноважений відділу протидії кіберзлочинам в Миколаївській області Гліб Урсул.
Розкажіть, як працює пастка з передплатою?
Купівля товарів через соцмережі та онлайн-майданчики вже стала буденністю, проте поруч із чесними продавцями щодня працюють сотні аферистів. Найпоширеніший спосіб «заробітку» шахраїв – вимога часткової або повної передплати. Схема завжди однакова: аферисти створюють ілюзію продажу популярного товару або послуги за дуже вигідною ціною. Як тільки гроші потрапляють до рук шахраїв, вони зникають: блокують ваш номер, видаляють листування або просто перестають відповідати.
Яку тематику шахраї найчастіше використовують для виманювання грошових коштів?
Популярними темами, які аферисти використовують у своїй злочинній діяльності з метою отримання повної або часткової передплати є:
-
продаж товарів на торговельних платформах за ціною, яка є значно нижчою за ринкову: дизельні генератори, брендовий одяг, мобільні телефони;
-
створюють фейкові сторінки у соціальних мережах з «накрученими» підписниками, «лайками», позитивними відгуками, що одразу викликає довіру: купівля та доставка авто з-за кордону, трансферні поїздки з обов’язковим «бронюванням» місць;
-
оголошення у соціальних мережах з продажу дров, брикет, талонів на пальне за вигідною ціною;
-
фейкові інтернет-магазини заманюють покупців цінами на 30–50% нижчими за ринкові, пояснюючи це акцією чи ліквідацією складу.
До вищезазначеного можна віднести таку шахрайську схему з передплатою як «зворотний викуп» або «шахрайство із завданнями». Аферисти маскують її під віддалену роботу з просування товарів на маркетплейсах. Вона побудована на психологічному гачку легкого заробітку та поступовому залученні жертви.
Ви отримуєте повідомлення в одному з месенджерів із пропозицією віддаленої роботи. Вам пропонують ставити вподобання товарам за 100-500 грн. на день. Для замилювання очей ці гроші дійсно виплачують. Далі аферисти просять викуповувати товари за власні кошти, обіцяючи повернути витрачені гроші із відсотками прибутку. Спочатку ви переказуєте 500 грн. і отримуєте 600 грн., а з часом суми викупу зростають до десятків тисяч. При спробі забрати велику суму, виведення коштів блокують. Шахраї вимагають нові перекази – «за розблокування», «податок» або «помилку в системі», поки у жертви не закінчаться грошові кошти.
Які поради можете надати, щоб зберегти свої кошти при купівлі онлайн?
Щоб не стати жертвою аферистів, дотримуйтеся простих порад:
-
надавайте перевагу післяплаті, замовляйте товар із розрахунком при отриманні на пошті;
-
користуйтеся офіційними послугами доставки, на популярних торговельних майданчиках використовуйте лише вбудовані системи захисту покупок і ніколи не переходьте за посиланнями, які продавець надсилає вам у сторонні месенджери;
-
перевіряйте дату створення сторінки та публікацій, якщо магазин у соцмережах працює кілька місяців, а там вже «сотні задоволених клієнтів» - це фейк;
Пам'ятайте, надзвичайно низька ціна та поспіх – це головні ознаки обману. Будьте пильними та бережіть свої заощадження.
Як громадянам захистити себе в інтернеті та підвищити свою цифрову грамотність?
Для цього створено спеціальну платформу — «Кібер Брама». Це спільна ініціатива волонтерів та Кіберполіції України. Головна мета проєкту – очистити наш медіапростір від фейків, заблокувати дезінформацію та навчити громадян базовим правилам безпеки в мережі.
Портал «Кібер Брама» - це проста й доступна база знань із кібергігієни для кожного: від підлітків до літніх людей. Усі матеріали готують провідні експерти з кібербезпеки. Більше корисної інформації та практичних інструментів для захисту шукайте в Telegram-каналі «BRAMA» та на офіційному сайті: https://stopfraud.gov.ua.
Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
https://t.me/upravda - Телеграм-канал;
https://www.facebook.com/upravda - Facebook;
https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram/
