«Безстрокова» — не означає назавжди: Верховний Суд пояснив, коли інвалідність можуть переглянути
Безстрокова група інвалідності не захищає від перегляду попереднього рішення МСЕК. Водночас скасувати її можна лише за наявності законних підстав і з дотриманням установленої процедури. Верховний Суд розглянув три справи про перегляд інвалідності та пояснив, коли перевірку можуть провести без повторного огляду, які документи мають підтверджувати її законність і що повинні з’ясувати суди перед ухваленням рішення.
В Україні з 1 січня 2025 року діє система оцінювання повсякденного функціонування особи, а інвалідність встановлюють експертні команди (ЕКОПФО). Водночас раніше ухвалені рішення медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) можуть перевірятися Центром оцінювання функціонального стану особи за процедурою, визначеною постановою Кабінету Міністрів України № 1338.
Сам факт перегляду рішення МСЕК не робить його незаконним. Однак для скасування інвалідності потрібні законні підстави, а процедура перевірки має відповідати вимогам законодавства.
Чи можуть скасувати інвалідність без повторного огляду
Верховний Суд пояснив, коли інвалідність можуть скасувати без повторного огляду. Центральна МСЕК за результатами заочного перегляду не визнала жінку особою з інвалідністю. Через це Пенсійний фонд Черкаської області припинив виплачувати їй пенсію з 1 січня 2025 року.
Жінка оскаржила рішення. Суд першої інстанції та апеляція стали на її бік, скасували рішення МСЕК і зобов’язали провести повторне оцінювання. Однак Верховний Суд 18 березня 2026 року у справі №360/660/25 скасував ці рішення та відмовив у задоволенні позову. Суд зазначив, що Центральна МСЕК мала повноваження перевіряти обґрунтованість попередніх рішень за зверненнями правоохоронних органів. При цьому законність рішення потрібно оцінювати за нормами, чинними на момент його ухвалення — 13 грудня 2024 року.
Верховний Суд розмежував перевірку обґрунтованості попереднього рішення та повторне медико-соціальне оцінювання. Скасувати рішення нижчої МСЕК без нового огляду можна, якщо медичні документи містять очевидні й суттєві розбіжності з критеріями встановлення інвалідності, які не потребують додаткових клінічних досліджень. Якщо ж для висновку необхідні додаткові обстеження або оцінювання, орган має ініціювати повну процедуру з дотриманням установлених гарантій.
Такі повноваження не є необмеженими: рішення повинно містити конкретне обґрунтування виявлених розбіжностей, а орган має дотримуватися балансу між суспільним інтересом і правами людини.
Суд також наголосив, що під час воєнного стану сама відсутність доказів виклику людини на огляд не є достатньою підставою для скасування рішення, якщо в медичних матеріалах є об’єктивні дані, які однозначно спростовують наявність інвалідності. Так само використання форми №167/о саме по собі не робить рішення незаконним, якщо процедурна помилка не вплинула й не могла вплинути на його обґрунтованість. Оскільки вимоги до Пенсійного фонду залежали від оскарження рішення МСЕК, Верховний Суд відмовив і в цій частині позову.
Другу групу інвалідності скасували, але не пояснили підстав перевірки
У справі № 260/6984/25 Центр оцінювання функціонального стану особи 9 липня 2025 року скасував рішення про встановлення жінці II групи інвалідності. Закарпатський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні її позову, а апеляційний суд залишив це рішення без змін.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу жінки, скасував рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд. Суди не з’ясували всіх обставин, необхідних для перевірки законності рішення Центру оцінювання.
Верховний Суд наголосив: адміністративний суд не може самостійно визначати, чи відповідає стан здоров’я людини критеріям інвалідності. Проте він має перевірити, чи були законні підстави для перегляду попереднього рішення, чи дотримано процедуру та чи належно обґрунтовано скасування інвалідності.
Перевірку рішень МСЕК можна проводити лише з визначених законом підстав: на виконання процесуального рішення у кримінальному провадженні, за запитом уповноваженої робочої групи з моніторингу або за результатами моніторингу Центру оцінювання. Самого листа правоохоронного органу недостатньо — суд має встановити, чи був він належною підставою для перевірки.
У цій справі Центр посилався на постанову слідчого ДБР від 31 січня 2025 року про залучення спеціалістів і протокол обшуку від 30 вересня 2025 року. Водночас у рішенні Центру від 9 липня 2025 року не заповнили графи про підстави перевірки та документи, на яких вона ґрунтувалася. У матеріалах справи також не було достатніх доказів того, які документи досліджувала експертна команда і чому вони свідчили про необґрунтованість попереднього рішення.
Верховний Суд підкреслив, що суди мають активно з’ясовувати обставини справи та за потреби витребувати додаткові докази. Водночас саме орган влади повинен довести правомірність свого рішення.
Під час нового розгляду Закарпатський окружний адміністративний суд має перевірити законність підстав перегляду, дослідити відповідні документи й оцінити, чи дотримався Центр оцінювання встановленої процедури.
Безстрокова інвалідність не захищає від перегляду
У справі № 280/4630/25 чоловікові встановили III групу інвалідності безстроково через захворювання, пов’язане із захистом Батьківщини. Після перевірки Центр оцінювання функціонального стану особи скасував попереднє рішення та встановив інвалідність строком на один рік. Чоловік оскаржив це рішення. Запорізький окружний адміністративний суд 7 липня 2025 року задовольнив позов, а Третій апеляційний адміністративний суд 8 жовтня 2025 року залишив рішення без змін. Проте 20 лютого 2026 року Верховний Суд скасував обидва судові рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Що вирішив Верховний Суд. Суд наголосив, що безстрокове встановлення інвалідності не виключає перевірки обґрунтованості попереднього рішення. Центр оцінювання функціонального стану особи має право проводити її за визначених законодавством підстав, зокрема на виконання процесуального рішення у кримінальному провадженні, за запитом уповноваженої робочої групи з моніторингу або за результатами моніторингу самого Центру.
У цій справі Центр оцінювання функціонального стану особи посилався на лист Територіального управління ДБР у місті Мелітополі від 8 лютого 2025 року, підготовлений у межах кримінального провадження.
За твердженням Центру, перевірку провели на запит робочої групи з моніторингу. Однак суди попередніх інстанцій не витребували й не дослідили цей документ, а лише констатували його відсутність у матеріалах справи.
Суд також підкреслив, що в адміністративному процесі суд не повинен обмежуватися доказами, які подали сторони. Він зобов’язаний активно з’ясовувати обставини справи та за потреби витребувати додаткові документи. Водночас саме суб’єкт владних повноважень має довести правомірність своїх дій і надати матеріали, необхідні для перевірки законності рішення. Верховний Суд зазначив, що відсутність паперової медико-експертної справи сама по собі не робить рішення Центру оцінювання функціонального стану особи незаконним. Порядок № 1338 дозволяє використовувати відомості електронних систем і скановані документи, а витребування паперової справи є правом Центру, а не обов’язковою умовою перегляду. У підсумку Верховний Суд направив справу на новий розгляд.
Під час нового розгляду суд має дослідити лист ДБР, установити законність ініціювання перевірки, а також перевірити, чи достатньо мотивоване рішення Центру оцінювання функціонального стану особи та чи належно повідомили про нього чоловіка.
Що важливо знати тим, кому скасували інвалідність
Рішення про скасування інвалідності можна оскаржувати, однак перспективи справи залежать від підстав перегляду, змісту медичних документів і дотримання процедури.
Людина, яка не погоджується зі скасуванням інвалідності, може подати скаргу до Центру оцінювання функціонального стану особи або звернутися до адміністративного суду. Порядок адміністративного оскарження визначає постанова Кабінету Міністрів України № 1338.
Строк подання скарги — 40 календарних днів із дня надсилання витягу з рішення МСЕК, яке оскаржується. Скаргу можна подати в паперовій формі поштою до Центру оцінювання функціонального стану особи або в електронній формі через електронну систему, звернувшись до лікаря, який направив на оцінювання. У скарзі потрібно зазначити дані заявника, дату й номер рішення, з яким людина не погоджується, конкретні заперечення та вимоги. Також слід пояснити, у чому полягає помилка: наприклад, чому людина вважає необґрунтованим скасування групи, зміну її строку або визначення причини інвалідності.
До скарги варто додати копію оскаржуваного рішення та документи, необхідні для розгляду. Водночас під час адміністративного оскарження перевіряють обґрунтованість попереднього рішення за матеріалами, які були в справі на момент його ухвалення. Якщо стан здоров’я погіршився або з’явилися нові медичні обставини, людині може знадобитися нове оцінювання за направленням лікаря.
Якщо строк подання скарги пропущено з поважних причин, можна просити Центр поновити його та надати документи, що підтверджують причину пропуску. Таке клопотання подають протягом 10 робочих днів після припинення відповідних обставин, але не пізніше одного року з дня ухвалення оскаржуваного рішення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
