Безвідсоткова фіндопомога не позбавляє ФОП єдиного податку: Верховний Суд скасував понад 3 млн грн донарахувань

Підприємниця передала Товариству з обмеженою відповідальністю власні кошти без відсотків і не планувала отримувати з цього прибуток. Однак, податкова побачила в операції порушення правил спрощеної системи та та після перевірки донарахувала їй понад 3 млн грн податкових зобов’язань, а також штрафи та ЄСВ. Проте переглядаючи справу 320/46652/23 Касаційний адміністративний суд дійшов висновку, що податкова допустила порушення під час перевірки, а сама операція з безвідсотковою фінансовою допомогою не позбавляла підприємницю права працювати на єдиному податку.

Підприємиця дала компанії власні гроші

Підприємиця перебувала на спрощеній системі оподаткування. Вона уклала з товариством з обмеженою відповідальністю договір про надання поворотної фінансової допомоги.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві вважало, що надання фінансової допомоги належить до діяльності у сфері фінансового посередництва. Водночас така діяльність заборонена для платників єдиного податку відповідно до підпункту 6 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України.

Під час документальної позапланової виїзної перевірки за період з 8 листопада 2017 року до 29 жовтня 2021 року податківці встановили низку порушень.

Зокрема, податкова вказала на заниження ПДФО від підприємницької діяльності на 1 305 600,23 грн, ненарахування військового збору на 108 800,02 грн та невизначення ПДВ у розмірі 1 064 553 грн.

Також також податкова ненарахування єдиного внеску на 291 836,16 грн.

У результаті 11 вересня 2023 року ДПС збільшила грошові зобов’язання підприємниці:

• з ПДФО — на 1 632 000,29 грн;
• з ПДВ — на 1 330 691,25 грн;
• з військового збору — на 136 000,03 грн.

Крім того, були застосовані штрафи на 1020 грн та 680 грн.

Зокрема, 5 вересня 2023 року податкова нарахувала 130 494,67 грн штрафу за донарахування ЄСВ та 340 грн за неподання звітності з єдиного внеску.

Таким чином, загальна сума боргу за вимогами зі сплати ЄСВ становила 422 330,83 грн — це 291 836,16 грн недоїмки та 130 494,67 грн штрафу.

Підприємиця пішла до суду

Підприємниця не погодилася з рішеннями ДПС та звернулася до суду.

Київський окружний адміністративний суд у грудні 2024 року повністю задовольнив її позов.

Суд зазначив, що податкова фактично ототожнила разову операцію з надання власних коштів у безвідсоткову поворотну фінансову допомогу з професійною діяльністю у сфері фінансового посередництва.

На думку суду, фінансове посередництво пов’язане із залученням та перерозподілом фінансових коштів, тоді як у цій ситуації підприємниця передала власні гроші без мети отримання доходу.

Однак у квітні 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував це рішення. Апеляційний суд погодився з позицією податкової та, зокрема, звернув увагу на відсутність у матеріалах справи доказів повернення коштів підприємниці у строки, передбачені договорами. Після цього підприємниця звернулася до Верховного Суду.

Верховний Суд звернув увагу на процедуру перевірки

Верховний Суд звернув увагу на те, що під час податкового спору потрібно оцінювати не лише самі донарахування, а й законність проведення перевірки. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків, але відповідно до встановленого законом порядку.

Водночас підпункти 21.1.1 та 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України зобов’язують посадових осіб податкових органів дотримуватися Конституції та законів України й не допускати порушення прав та законних інтересів платників податків. Пункт 75.1 статті 75 ПК України визначає види перевірок, які можуть проводити контролюючі органи: камеральні, документальні — планові або позапланові, виїзні або невиїзні — та фактичні. При цьому підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачає, що документальна виїзна перевірка проводиться за місцезнаходженням платника податків або місцем розташування відповідного об’єкта.

Також Верховний Суд звернув увагу на пункт 81.1 статті 81 ПК України, відповідно до якого податкова розпочати документальну виїзну перевірку за наявності законних підстав та після пред’явлення або надсилання необхідних документів — направлення на перевірку, копії наказу та службових посвідчень.

У цій справі перевірку призначили саме як документальну позапланову виїзну. Проте  її провели у приміщенні податкового органу, без участі підприємниці.

Верховний Суд звернув увагу на свою попередню практику. Зокрема, у постанові від 10 червня 2021 року у справі №808/881/16 Суд зазначав, що сама відсутність платника за податковою адресою не дає податковому органу права проводити виїзну перевірку у власному приміщенні. Водночас це не означає, що будь-яке проведення виїзної перевірки у приміщенні податкової робить її незаконною.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25 листопада 2021 року у справі №440/1961/19, необхідно встановлювати причини зміни місця проведення перевірки, чи погоджувався з цим платник та чи була йому забезпечена можливість брати участь у перевірці.

Також Верховний Суд розглянув питання самої операції з фінансовою допомогою.

Суд врахував власну постанову від 28 липня 2025 року у справі №320/46646/23, у якій уже зазначав, що надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги без мети отримання прибутку не відповідає критеріям фінансової послуги. Крім того, Верховний Суд звернув увагу на пункт 299.11 статті 299 ПК України. Якщо під час перевірки податкова виявляє порушення умов перебування на спрощеній системі, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої — третьої групи проводиться за окремим рішенням контролюючого органу, прийнятим на підставі акта перевірки.

З огляду на це Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що порушення підприємницею умов перебування на спрощеній системі оподаткування не були доведені.

Суд також визнав істотними порушення, допущені під час проведення податкової перевірки. У результаті на підставі статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд скасував постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2026 року та залишив у силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.