BIG створили генплан для найбільшого в Африці поселення біженців: як тимчасовий табір став 250-тисячним містом (фото)

Данська архітектурна студія BIG опублікувала візуалізації генплану Міста біженців в Уганді. Проєкт передбачає перетворення найбільшого в Африці табору біженців — Бідібіді, в якому живе чверть мільйона людей, — на економічно стале місто, повідомляє Dezeen.
Табір було облаштовано у 2016 році для біженців із Південного Судану. Понад 280 тисяч людей прибули за лічені місяці, й уже до кінця року табір був змушений припинити приймати нових поселенців, принаймні на деякий час. Зараз це другий за населенням у світі табір біженців, після табору рохінджа у Бангладеш. Територія Бідібіді охоплює 250 квадратних кілометрів «мисливських угідь».
Уганда може похвалитися одним із найпрогресивніших законодавств щодо біженців. Двадцять років тому було ухвалено закон, який надає їм право на працю та підприємницьку діяльність, свободу пересування, а також можливість отримувати земельні ділянки для сільського господарства. Небагато країн пропонують таке унікальне поєднання умов, тому Бідібіді й розглядають як ідеальне місце для реалізації проєкту.
Перетворення тимчасового табору на постійне місто — не нова ідея. Бідібіді вже давно розглядали як поселення, яке принципово відмінне від традиційних біженських таборів із наметами, забороною виходити за межі території, відсутністю можливості працювати й повною залежністю від допомоги від благодійників.
Середній час перебування людини в таборі біженців становить приблизно десять років, дехто живе десятиліттями й навіть поколіннями, — як-от чимало палестинських родин у Газі. Тож поняття «тимчасовий» за таких умов дещо втрачає сенс. На необхідність зміни парадигми — від тимчасовості до сталості — свого часу звертала увагу архітектурна фірма RSP, яка розробляла для Бідібіді генплан території.
У статті National Geographic 2019 року Бідібіді описується вже як місто по факту — з капітальними будівлями шкіл (їх кілька десятків), лікарень, системою водопостачання, ФМ-радіостанцією. Оточене посівами кукурудзи, арахісу та кунжуту поселення не огороджене, і поступово зливається з навколишніми селами.
«Можливо, у нас немає такої серйозної інфраструктури, як в інших містах, але, гадаю, ті, хто бачив Нью-Йорк через два роки після його заснування, навряд чи сказали б, що він був набагато кращим за Бідібіді», — каже засновник табору Роберт Барямвесіга.
Однак слабкою ланкою поселення завжди була економіка. Хтось майструє і продає прикраси, хтось працює перукарем, хтось виготовляє брикети з біомаси для опалення. Але ці зайнятості дуже обмежені та дрібні. Основним джерелом існування, крім гуманітарної допомоги, є натуральне сільське господарство.
BIG, таким чином, пропонує структурувати вже наявний процес за допомогою архітектурного планування і створити сталу економічну модель. Засновник студії Бьярке Інгельс вважає, що цього вдасться досягти, якщо заохотити компанії розміщувати свої виробництва.
За планом BIG, місто розвиватиметься «фрактально»: починаючи з будівництва житлових модулів, які поступово переростатимуть у квартали і, зрештою, в райони. Таким чином, біженське поселення може масштабуватися і приймати нових мешканців.
На території вже будують перший зразок будинку, який спирається на місцевий тип житла: як низка кімнат, розташованих навколо спільного простору. Цей перший дім функціонуватиме для розміщення для майбутніх інвесторів і партнерів. Житло та інші будівлі пропонується будувати з земляної цегли, каменю та бамбуку.
Реалістичність втілення проєкту BIG, звісно, залежатиме від бажання потенційних партнерів інвестувати в місто. Організація to.org, з якою спільно розробляли генплан, позиціонується як венчурний фонд із соціальною метою.