Битва за «лісопильню Сніжка»: долю столітньої будівлі на Подолі вирішить Верховний Суд
У Києві тривають скандали навколо запланованої житлової забудови на місці “лісопильня Сніжка” (побудована понад сто років тому). Наразі столична прокуратура в судовому порядку вимагає скасувати державну реєстрацію ділянки під цією будівлею за територіальною громадою міста і оскаржити рішення про її відведення в оренду ТОВ “Форвард-А” – компанії, якою володіють особи із оточення ексголови ПрАТ “ХК “Київміськбуд” Ігоря Кушніра (на колажі ліворуч). На переконання правоохоронців, ця земля може знаходитися лише у державній власності, адже розташована в межах “історично охоронних зон” – “Культурного шару Подолу”, заповідника “Стародавній Київ” та “Історичного ландшафту Київських гір і долини річки Дніпра”. Відповідно, як зазначають в прокуратурі, передавати вказану ділянку в оренду мала КМДА, а не Київрада. Станом на сьогодні правоохоронці не мають успіхів – суди перших двох інстанцій відмовили їм в задоволенні позовних вимог, і наразі справа розглядається у Верховному Суді. При цьому, столична влада не поспішає надавати “лісопильні Сніжка” охоронний статус, незважаючи на те, що будівля зазнала руйнувань і що громадськість вже підготувала документи для включення її до Переліку пам’яток Києва.
Як стало відомо КВ, найближчим часом Касаційний господарський суд може поставити крапку у справі № 910/4433/25, в рамках якої вирішується доля будівництва житлового будинку в Подільському районі Києва на місці старовинної будівлі “лісопильня Сніжка”.
Так, 20 жовтня 2026 року вказаний суд переніс розгляд касаційної скарги Подільської окружної прокуратури, яка оскаржує рішення судів перших двох інстанцій – для правоохоронців, які є позивачами у вказаному судовому спорі, вони були програшними. Прокурори вимагають від служителів Феміди скасувати державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади Києва на ділянку площею 0,0398 га на вул. Турівській, 29-а і реєстрацію вказаної землі в Державному земельному кадастрі, а також визнати незаконним та скасувати рішення Київради №1742/9708 від 4 липня 2024 року про відведення цієї ділянки в оренду ТОВ “Форвард-А”.
Передісторія
Станом на початок XXI століття будівля на вул. Турівській, 29-а знаходилася у власності територіальної громади Києва і була закріплена на праві господарського відання за вищезгаданим КП “Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт” (“СУППР”). У зв’язку з тим, що вже тоді цей об’єкт був аварійним і непридатним для використання (принаймні, так це було зазначено у відповідних висновках столичної влади. – КВ), керівництво міста вирішило “віддати його під знесення” і залучити інвестора, який збудував би на цій землі новий будинок. 23 грудня 2004 року Київрада рішенням №889/2299 погодила надання дозволу КП “СУППР” на списання цього об’єкта і дозвол ТОВ “Інвестсервіс Плюс” на його знесення – за умови, що ця компанія передасть громаді Києва нежитлові приміщення загальною площею 564 кв.м. у новозбудованій будівлі. Відповідно, між КП “СУППР” і ТОВ “Інвестсервіс Плюс”, згідно зі вказаним рішенням, мала бути укладена угода, яка б регулювала усі ці процеси.
Втім, виконати свої зобов’язання з невідомих наразі причин вказана компанія не змогла, і 26 квітня 2007 року столична міськрада рішенням №475/1136 зупинила дію вищезгаданого рішення від 23 грудня 2004 року. Фактично новим рішенням Київрада змінила “інвестора знесення і нової забудови” – ним було визначено АТ “Трест “Київміськбуд-1”. Більшість умов реалізації цього проєкту залишилися попередніми. Але і ця ініціатива не знайшла свого практичного втілення.
Надалі будинок на вул. Турівській, 29-а кілька разів змінював власників: у 2013-ому об’єкт став власністю ТОВ “М-Вініл”, у 2014-ому будівлю придбало ТОВ “Консультаційний центр “Основа”, а в 2019-ому власником стало вищезгадане ТОВ “Форвард-А”, з яким надалі й пов’язували усі скандали навколо цієї нерухомості.
Однією з найперших резонансних подій стало розбирання будівлі, яке проводилося улітку 2023-го. Тоді у цей процес втрутився Департамент охорони культурної спадщини КМДА, який видав припис на зупинку будь-яких робіт на об’єкті. Приводом для такої реакції на демонтаж конструкцій історичної будівлі стали відсутність у будівельників дозвільних документів, а також проєкту нового будівництва. Втім вже у вересні роботи відновилися, але тоді в ситуацію втрутився Департамент територіального контролю КМДА, який видав своє розпорядження на зупинку робіт і демонтаж захисного будівельного паркану. Офіційною підставою для цього, за інформацією медіа, стало те, шо дані “роботи були нічим іншим, як самоуправством”. Як зазначається у медіа, востаннє незрозумілу активність із залученням будівельної техніки за вказаною адресою було помічено в листопаді минулого року, однак тоді з’ясувалося, що ця техніка просто залишала будівельний майданчик відповідно до винесеного припису.
Стан будівлі взимку 2022-го (фото – “Big Kyiv”)
На фоні цих скандалів 10 жовтня 2023 року Подільське управління Нацполіції Києва відкрило кримінальне провадження №12023100070002104 за фактом того, що “невстановлені особи, без відповідних
дозвільних документів руйнують об’єкт культурної спадщини на вул. Турівській, 29-а”. Таке формулювання, схоже, було “умовним”, адже по факту будівля за вищезазначеною адресою ні тоді, ні наразі не мала охоронного статусу. Разом з тим, правоохоронці уточнили, що ділянка під лісопильнею Сніжка знаходиться в зоні регулювання забудови II категорії історико- архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та памʼятки ландшафту та історії «Історичний ландшафт київських гір», а також охоронній зоні памʼятки ландшафту і історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра».
20 серпня 2024 року за клопотанням правоохоронців Подільський районний суд наклав арешт на будівлю на вул. Турівській, 29-а – із забороною на продаж або перереєстрацію. Це було зроблено задля її збереження як речового доказу. ТОВ “Форвард-А” намагалося оскаржити арешт, але безуспішно.
Незадовго до цього, на початку червня 2024-го, Консультативна рада при Департаменті охорони культурної спадщини КМДА погодила концепцію будівництва за вказаною адресою – щоправда, тоді йшлося про можливість зведення торговельно-офісного центру на 9-11 поверхів. При цьому, у той період столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов повідомив журналістам, що концепцію забудови презентували не забудовники чи замовники цих робіт, а співробітник Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Микола Віхарев, який, до слова, є архітектором цього проєкту. Перов тоді зазначив, що громадські активісти розглядають можливість створення петиції до міської влади з вимогою визнати рішення Консультативної ради недійсним та скасувати його.
Рендер “торговельно-офісного центру”, який начебто мав бути побудований на вул. Турівській, 29-а (картинка з відкритих джерел)
А вже 14 червня 2024 року у Київраді було зареєстровано проєкт рішення №08/231-859/ПР від 14 червня 2024 року щодо передачі ділянки площею 0,039 га (кадастровий номер – 8000000000:85:297:0002) під вищезгаданою будівлею на вул. Турівській, 29-а в оренду ТОВ “Форвард-А”. Суб’єктами його подання виступили тодішній заступник голови КМДА питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА.
У документі зазначалося, що на той час ця земля мала цільове призначення “для підприємств іншої промисловості”. Разом з тим, проєктом рішення було передбачено затвердження проєкту землеустрою щодо зміни цього цільового призначення на “для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури”.
Ділянка на вул. Турівській, 29-а на карті
У пояснювальній записці до цього документу повідомлялося, що, відповідно до Генерального плану Києва, вказана земля за функціональним призначенням належить до території житлової середньо- та малоповерхової забудови. Також уточнювалося, що ділянка розташована в зоні регулювання забудови другої категорії, на території пам’ятки ландшафту і історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра», в зоні регулювання забудови другої категорії Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та в межах пам’ятки археології місцевого значення «Культурний шар Подолу». Разом з тим, у документі зазначалося, що сама будівля на вул. Турівській, 29-а не перебуває на обліку як пам’ятка місцевого значення або об’єкт культурної спадщини.
Примітно, що попереднім орендарем цієї землі було столичне КП “СУППР” – ділянка знаходилася в його користуванні в 2006-2021 роках. Це підприємство не направляло до КМДА клопотання щодо поновлення відповідного договору оренди.
Претензії до вказаного проєкту рішення мало управління правового забезпечення діяльності Київради, яке 25 червня 2024-го повернуло цей документ без погодження. Серед основних зауважень юристів – згідно із законодавством України, місцева влада не має права здійснювати землевідвід під житлову забудову без затвердженого Детального плану території (ДПТ). Як зазначили в управлінні, законодавством прямо заборонено передавати в оренду без затвердженого ДПТ ділянки історико-культурного призначення.
Крім того, проти передачі в оренду ТОВ “Форвард-А” вказаної ділянки виступає, зокрема, ГО “Спадщина”. Свою позицію ще 19 червня 2024 року, після засідання “земельно-містопланувальної” комісії Київради, ця організація у Facebook пояснила якраз тим, що в 2022 році власник розташованої там “лісопильні Сніжка”, без отримання будь яких погоджувальних документів, почав здійснювати спроби знести вказаний будинок. У зв’язку з цим, за даними організації, Київська міська прокуратура відкрила два кримінальні провадження: за ч. 2 ст. 298 (умисне нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури) та ст. 356 (самоправство) Кримінального кодексу (КК) України. Втім, мовляв, такі обставини чомусь не справили враження на депутатів, які є членами вищезгаданої комісії.
Схожі аргументи під час одного з засідань комісії Київради з питань охорони та збереження культурної спадщини у той період навів і столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов (про це зазначається в протоколі засідання комісії, фрагмент якого прикріплено до проєкту рішення. – КВ). У відповідь на це директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова (на колажі праворуч) повідомила, що будівля за вказаною адресою не є пам’яткою місцевого значення або щойно виявленим об’єктом культурної спадщини. За словами чиновниці, до її департаменту не надавалася документація щодо взяття на облік цієї будівлі, тож цінність даного об’єкту, мовляв, навіть не вивчалася.
Також Соловйова уточнила, що Київрада раніше надавала дозволи на знесення нежитлового будинку на вул. Турівській, 29-а – зокрема, вищезгаданим рішенням від 26 квітня 2007 року. Втім, вочевидь, це було маніпуляцією, адже, як повідомлялося вище, знесення цієї забудови мало б відбутися лише за певних умов, які, вочевидь, не були виконані.
Втім, незважаючи на усі скандали, 4 липня 2024 року Київрада рішенням №1742/9708 погодила вказаний землевідвід. Ухвалення відповідного проєкту рішення у сесійній залі тоді відбулося навіть без обговорення. До слова, цей землевідвід було погоджено досить швидко – на розгляд більшості схожих проєктів рішень міська влада витрачає по кілька місяців і навіть років. При цьому, станом на сьогодні договір оренди вказаної ділянки між Київрадою і ТОВ “Форвард-А” досі не укладено.
Читайте: У Київраді погодили руйнацію історичної “лісопильні Сніжка”
У квітні 2025 року столична прокуратура подала вищезгаданий позов щодо скасування рішення міськради про відведення ділянки в оренду ТОВ “Форвард-А” та скасування її державної реєстрації. В обґрунтування своїх вимог правоохоронці, зокрема, зазначили, що землі історико-культурного призначення, на яких розташовані пам`ятки археології, є обмежено оборотоздатними об`єктами цивільних прав та не можуть перебувати у власності інших суб`єктів, окрім держави. Тобто, мовляв, міськрада взагалі не мала права передавати цю землю в оренду, бо ділянка де-юре перебуває в державній власності – так як розташована в межах пам`ятки археології місцевого значення “Культурний шар Подолу”, Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ” і пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини річки Дніпра”. Відповідно, здійснювати цей землевідвід, на переконання правоохоронців, могла б тільки КМДА.
Крім того, в прокуратурі повідомили, що Київрада, не будучи розпорядником спірної землі, не могла визначати її цільове призначення та, з огляду на наявність режимоутворювального об`єкта (пам`яток археології), протиправно віднесла ділянку до категорії земель житлової та громадської забудови.
Також правоохоронці із посиланням на інформацію Інституту історії НАН України зазначили, що на спірній ділянці розташований будинок, який має значну культурну, історичну, археологічну, естетичну, етнологічну цінність. При цьому, мовляв, після численних звернень Подільської окружної прокуратури Києва до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА останній вживає невідкладних заходів для внесення вказаної будівлі до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Києва.
Врешті-решт, 25 листопада 2025 року столичний госпсуд відмовив правоохоронцям в задоволенні їхнього позову. Головною підставою стало те, що прокуратура не довела, що ділянка на вул. Турівській, 29-а знаходиться в межах пам`ятки археології місцевого значення «Культурний шар Подолу» та «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» і віднесена до Центрального історичного ареалу міста Києва та історико-культурного заповідника «Стародавній Київ». Як постійно пише КВ, так в судах відбувається майже завжди, адже столична влада на радість забудовників юридично не оформила межи цих зон. Правоохоронці намагалися оскаржити відповідне судове рішення у Північному апеляційному господарському суді, але безуспішно – 28 травня 2026-го останній відмовив прокуратурі в задоволенні відповідної скарги. Надалі розпочався розгляд цієї справи у Верховному суді, який триває й наразі.
При цьому, в січні 2026 року вищезгаданий Дмитро Перов повідомив, що невідомі особи розтрощили та спалили комірку будівельників, які розбирали лісопильню Сніжка, а також розбили електрогенератор. Також пам’яткоохоронець зазначив, що він з колегами подали до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА картку виявлення обʼєкту культурної спадщини по цій будівлі. Однак за майже 2 роки столична мерія так і не включила цей цінний зразок промислової забудови Подолу до Переліку пам’яток Києва.
Хто збирається будувати
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Форвард-А” було зареєстроване у листопаді 2006 року. Його керівником зазначено Олександра Цмеха, засновниками та кінцевими бенефіціарами – киянку Світлану Рахмайлову і мешканку міста Кременчук Полтавської області Світлану Шевчук. Двоє останніх, вочевидь, входять до оточення Ігоря Кушніра – експрезидента ПрАТ “ХК “Київміськбуд” (з квітня 2012 року по грудень 2023 року очолював цю компанію, 80% акцій якої знаходиться у власності територіальної громади Києва).
Зокрема, вищезгадана Світлана Шевчук є дружиною віце-президента “Київміськбуду” Едуарда Шевчука, який після звільнення Кушніра тимчасово очолював вказане ПрАТ до призначення його нинішнього очільника Василя Олійника. За інформацією ЗМІ, Ігор Кушнір та Едуард Шевчук обидва родом із Кременчука і тривалий час працювали разом. Так, на початку 2000-их Шевчук працював у компаніях Ігоря Кушніра, пізніше – у 2010-ому – вони разом отримали посади у Міністерстві оборони, а свою посаду в “Київміськбуді” Шевчук отримав саме після призначення Кушніра його очільником. При цьому, за інформацією Youcontrol, Світлана Шевчук станом на жовтень 2023-го була головним бухгалтером “Київміськбуду”.
Що стосується Світлани Рахмайлової, то вона та її чоловік Василь Рахмайлов є офіційними власниками ТОВ “БПК “Ягуар” і ТОВ “Ягуар” відповідно, які, за інформацією ЗМІ, у 2020-2021 роках отримали від “Київміськбуду” близько 1 млрд гривень за будівництво різних житлових комплексів, що зводилися “під прапорами” цього забудовника.
Як повідомляла КВ, звільнення Ігоря Кушніра з посади багаторічного керівника “Київміськбуду” фактично відбулося на фоні низки скандалів, “спровокованих” відразу декількома гучними журналістськими розслідуваннями. Наприклад, за даними “Bihus.info”, у 2020-2021 роках “Київміськбуд” виплатив понад 3 млрд гривень за виконання будівельних робіт компаніям, наближеним до Ігоря Кушніра (у т.ч. компаніям родини Рахмайлових. – КВ). Серед іншого, у “Bihus.Info” з’ясували, що родичі та оточення Кушніра в своїх інтересах забудувало розкішними котеджами землю в Козині, яку свого часу Київрада передала в користування “Київміськбуд”. Крім того, журналісти того ж медіа встановили, що компанія дружини Ігоря Кушніра у 2019-2020 роках придбала французьку фірму, на яку оформлена розкішна вілла на Лазуровому узбережжі з орієнтовною вартістю у 20 млн євро.
Втім, не дивлячись на усі ці перипетії, Ігор Кушнір, ймовірно, залишається гравцем столичного ринку забудови і нерухомості. Зокрема, за інформацією ЗМІ,оточення останнього має відношення до девелоперської компанії “BudCapital”. При цьому, партнером Кушніра по цій компанії, схоже, є одіозний Вадим Столар – народний депутат України VI і IX скликань (обирався від “Партії регіонів” та “Опозиційної платформи – За життя” відповідно) і депутат Київради VII скликання (самовисуванець).
Читайте: Нацполіція розслідує, як на столичній Троєщині компанії Кушніра і Царенка будують ЖК “Мілос”
Під брендом “BudCapital”, наприклад, зводиться елітне котеджне містечко “Inwood” у столичній Конча-Заспі, яке теж зацікавило правоохоронців. Як повідомляла КВ, у Нацполіції вже з’ясували, що ця забудова здійснюється під виглядом реконструкції бази відпочинку, яка, вочевидь, була зведена на цій території самочинно в 90-х роках минулого століття. Крім того, слідчим стало відомо, що земельна ділянка під елітним житлом взагалі не призначена для такого будівництва. При цьому, співвласником ТОВ “Агро-Термін”, яке є замовником цього будівництва, є син Ігоря Кушніра Ілля, який був депутатом поточного IX скликання Київради від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР”.
Як неодноразово повідомляла КВ, міська влада в останні десятиліття явно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об’єкти не повинні зноситися, а на їх місцях не повинні будуватися чергові висотки житлового і комерційного призначення. Проте, здебільшого такі заяви не мають практичного втілення.
Наприклад, у серпні 2021 року Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти назвали цей мораторій звичайним популізмом та спробою приховати провальну політику столичної влади у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об’єктам статусу нововиявлених пам’яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення.
Державні органи влади очевидно також не надто зацікавлені в тому, щоб столиця більше не втрачала пам’яток та об’єктів культурної спадщини. Для прикладу, у травні 2021 рок мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам’яток та об’єктів культурної спадщини столиці. Таку заяву він зробив у зв’язку з тим, що за попередні три роки КМДА запропонувала міністерству внести до Державного реєстру нерухомих пам’яток 1509 об’єктів, але по факту чиновники вказаного органу ухвалили рішення лише щодо 23 таких об’єктів.
Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия
В столиці нерідко виникають ситуації щодо знищення як тих об’єктів, які вже визнані пам’ятками і мають охоронний статус, так і з тих, які міська влада досі не спромоглася включити до відповідних переліків. І саме у тих випадках, коли руйнуються будівлі “без статусу”, активісти досить часто звинувачують керівництво міста в підіграванні інтересам забудовників, адже останнім за таких обставин не треба погоджувати містобудівні зміни з органами охорони культспадщини.
Читайте: Будинок Мощинського: активісти звинувачують забудовників із орбіти Бродського у нищенні пам’ятки
Наприклад, нещодавно Касаційний суд поставив крапку у справі, в рамках якої столична прокуратура вимагала від ТОВ “Юпітер Фінанс”, що є власником столітньої “Дачі з мезоніном” на Берестейському проспекті, укласти охоронний договір з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА. Так, служителі Феміди офіційно визнали, що цього робити не потрібно, адже по факту вказана будівля не є пам’яткою. Доказом цього стало те, що невдовзі після того, як охоронний статус цій будівлі надала столична влада, Мінкульт відмовився вносити її до Реєстру нерухомих пам’яток України – у зв’язку з тим, що вона неодноразово “перебудовувалася”, що автор її проєкту невідомий і в ній не проживали якісь визначні особистості. Таким чином, боротьба столичної громадськості, яка звинувачувала вказану компанію в умисному руйнуванні історичної будівлі, не має результату. І найближчим часом, ймовірно, територія “Дачі з мезоніном” буде забудована.
Читайте: Без статусу і захисту: чому прокуратура та громада програли суд за «Дачу з мезоніном» у Києві
Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує вищезгадана Марина Соловйова. На цій посаді вона змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов’язки директора департаменту з 10 червня 2023 року. Діяльність вказаного структурного підрозділу столичної мерії контролює заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов.
Для довідки. Будівля лісопильні міщанина Сніжка – зразок традиційної забудови Подолу XIX–XX століть, зведений з київської жовтої цегли. Саме на вул. Турівській здійснювали підприємницьку діяльність Єлизавета Роговцова та Ілля Сніжко, які були власниками млина і лісопильні. За свідченнями відкритих джерел, їхнє підприємство функціонувало 230 днів на рік: млин перемелював житнє борошно, а лісопильня виробляла дошки, балки, рейки, бруси, колоди, дрова тощо.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВладаИсточник: Киев власть
Поделиться