Битва за збіжжя та загроза для світовому ринку

Новий виток зернової війни між Україною та РФ: чому Чорне море знову стало епіцентром економічного протистояння?

Чорноморська акваторія знову перетворилася на арену жорсткого економічного та військово-морського протистояння між Росією та Україною. Після серії ударів РФ по цивільних портах Великої Одеси, Україна почала бити по портовій інфраструктурі та терміналах ворога в Азовському й Чорному морях. Як впливає ця битва на світовий ринок? 

Росія намагається заблокувати зерновий коридор України

Росія розпочала нову цілеспрямовану кампанію проти українського експорту зерна та намагається заблокувати морські торговельні маршрути в Чорному морі, що створює загрозу глобальній продовольчій безпеці. Посилення ворожих атак відбувається на тлі успішних українських ударів по російській нафтовій промисловості, яка забезпечує основний прибуток Кремля. У відповідь РФ намагається підірвати один із найважливіших секторів української економіки, адже аграрний експорт минулого року забезпечив надходження 22 млрд дол.

“Нещодавно Росія розпочала навмисну кампанію проти українського експорту зерна й активно намагається заблокувати морські торговельні маршрути в Чорному морі”, - заявив заявив заступник постійного представника України при ООН Володимир Павліченко.

За його словами, лише протягом червня та липня Росія атакувала майже 50 вантажних суден, унаслідок чого загинули понад 30 осіб.

Російські обстріли портової інфраструктури на Одещині змусили частину морських перевізників тимчасово призупинити заходи до українських чорноморських гаваней.

За словами Президента Володимира Зеленського, Москва намагається паралізувати основний експортний маршрут країни.

Головними жертвами цієї активізованої повітряної кампанії, спрямованої проти портів, терміналів і вантажних суден, стають українські аграрії. Обсяги закордонних поставок скорочуються, витрати на транспортування стрімко зростають, а судновласники уникають швартування в портах України.

Попри те що Чорноморський судноплавний коридор, через який проходить до 90% сільськогосподарського експорту, формально функціонує, він зазнає колосального навантаження через масовані ракетні удари по південній частині Одеської області.

“Багато судновласників більше не дозволяють своїм суднам заходити в українські порти через ризики для безпеки”, - розповів генеральний директор Українського клубу агробізнесу Олег Хоменко виданню Kyiv Independent.

За його словами, там залишаються для завантаження лише судна, які заходили в порти до останньої ескалації, тоді як кількість нових прибуття дуже обмежена. Це створює фактичне уповільнення морського експортного коридору, а не формальне закриття.

Чим загрожує ситуація?

Лише за останній тиждень вартість фрахту зросла удвічі, піднявши ціну транспортування тонни зерна з 24 до 47 дол. Через це сільгоспвиробникам варто готуватися до зниження доходів у найближчій перспективі, зауважив Хоменко. Очільник УКАБ передбачає скорочення експортних обсягів у наступні місяці, поки Україна не наростить потужності альтернативних логістичних шляхів (автомобільних, залізничних та річкових). Однак ці напрямки є суттєво дорожчими та не спроможні зрівнятися за ефективністю з глибоководними портами Чорного моря.

Представники Всеукраїнської аграрної ради наголосили, що наразі є загроза продовольчій безпеці як України, так і світу.

“Якщо термінали втратять здатність швидко відновлюватися, експорт зруйнується, сховища будуть переповнені, а фермери залишаться без обігових коштів, необхідних для фінансування наступного посівного сезону. Це загрожуватиме продовольчій безпеці як України, так і світу”,- кажуть у ВАР.

Україна завдає ударів у відповідь

Через удари РФ по цивільних суднах у Чорному морі було проведено Засідання Ради Безпеки ООН, скликане на запит України.

Під час засідання Україна заявила, що Росія цілеспрямовано атакує цивільні торговельні судна та портову інфраструктуру, порушуючи міжнародне право, свободу судноплавства та створюючи загрозу глобальній продовольчій безпеці.

“Так само, як Іран завдав ударів по енергетичних маршрутах в Ормузькій протоці, Росія зараз завдає ударів по глобальних продовольчих ринках у Чорному морі. Якщо цей терор триватиме, мільйони сімей в Африці, Азії, на Близькому Сході та в Латинській Америці можуть зіткнутися зі зростанням цін на продовольство та голодом… Закликаємо всі держави, особливо ті, яких це безпосередньо стосується, негайно вимагати від Росії припинити атаки на свободу судноплавства в Чорному морі. Жодна країна не має права морити світ голодом. Глобальний тиск здатний зупинити російський терор”, - заявив виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга.

Представники ООН засудили удари по цивільному населенню й закликали до їхнього припинення та активізації дипломатичних зусиль. Проте жодних практичних рішень чи резолюцій ухвалено не було через право вето Росії.

Тому Україна вимушена була дати відсіч РФ у зерновій війні самостійно. Вона завдає ударів по російській портовій інфраструктурі, яка забезпечує експорт зерна, нафти та нафтопродуктів через Чорне й Азовське моря. Одними з ключових цілей стали порти Новоросійськ і Тамань, що є важливими логістичними вузлами російського експорту. Після серії атак безпілотників російська влада запровадила обмеження на рух суден, а найбільші зернові термінали в Новоросійську та Тамані скоротили прийом зерна автомобільним транспортом через підвищені безпекові ризики. Частину вантажопотоків довелося перенаправляти на залізницю та до інших портів, що призвело до подорожчання логістики та збільшення часу доставки.

У російському зерновому союзі вже попередили, що цього сезону дефіцит поставок російської пшениці на світовий ринок може сягнути 30–35 млн т, або близько 15% світової торгівлі пшеницею, і що інші країни-експортери не зможуть компенсувати цей дефіцит.

На їх думку, фізичний дефіцит зерна спровокує затяжну глобальну кризу, яка у найбідніших країнах спровокує голод.

Представники російського союзу експортерів та виробників зерна  кажуть про те, що “порушення судноплавства в Чорному морі, спричинене українськими атаками на суховантажні судна та портову інфраструктуру, становить пряму загрозу глобальній продовольчій безпеці”. При цьому вони забувають, що першою завдала удари саме РФ.

Водночас українські експерти нагадують, що Україна має право дзеркально реагувати на дії Росії відповідно до Статуту ООН і норм міжнародного права.

“До кінця 2025 р., Росія зберігала максимальну присутність у Чорноморському басейні користуючись окупованим Кримом. Завдяки Криму Росія створювала своєрідну “парасольку” над Чорноморським басейном. Завдяки цьому їй вдавалося шантажувати інші країни та нав’язувати свою політику. Зкінця 2025-го - початку 2026 рр. нам вдалося обмежити можливості РФ, посиливши тиск на неї. Тому сьогодні Росія намагається відновити свою колишню присутність і політичний вплив, якими вона володіла до цього періоду. Україна має право дзеркально реагувати на дії Росії відповідно до Статуту ООН і норм міжнародного права”, - Людмила Покровщук, докторка філософії, експертка із зовнішньої та внутрішньої політики в коментарі FREEDOM.

Вікторія Хаджирадєва