Бізнес тікає з РФ: гроші йдуть, а Кремль затягує економічну петлю

21-08-2026 17:25
news-image

Проблеми із сировинним експортом через українські удари та дедалі жорсткіше державне регулювання тиснуть на російський бізнес. Це змушує росіян виводити за кордон статки, "накопичені непосильною працею".

Замкнене коло

Російська влада дедалі частіше намагається втримати економіку адміністративними методами. І це, мабуть, найважливіший сигнал для розуміння того, що відбувається всередині РФ: коли нормальні ринкові механізми працюють гірше, держава починає дедалі активніше втручатися у рух грошей, товарів та капіталу.

Зокрема, Україна вже знищила сім із десяти найбільших складів Wildberries. А Москва майже залишилася без бензину через системний колапс постачання, і так само - через наші влучні удари по російським НПЗ.Українські удари поступово переводять російську нафтову галузь із режиму заробляння грошей у режим постійного ремонту та аварійного управління.

"Десь 30% залишилося можливостей з дизеля і бензину. Крим ми контролювали? Ні, не контролювали. Чорне море було під контролем України? Ні, не було під контролем України. Насправді дивіться, що відбувається: все, що зараз робить Україна - і по економіці, і по хаотизації Росії", - зауважує політолог Тарас Загородній в інтерв’ю Людмилі Немирі.

При цьому, попри бадьорі реляції ворога, російська економіка може зхлопнутися вже цієї осені, вважає він.

Проблеми паливного ринку Москва фактично визнає сама:російський уряд у 2026 році продовжував запроваджувати обмеження на експорт бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів, пояснюючи це необхідністю стабілізувати внутрішній ринок. У серпні уряд окремо обговорював ситуацію у паливно-енергетичному секторі.

Ще промовистішим є стан ділового середовища. У липневому моніторингу Банку Росії 44% опитаних компаній очікували зниження прибутків. Сам регулятор наголошує на переході економіки до "більш збалансованих"темпів зростання, а це фактично означає завершення періоду, коли держава могла компенсувати структурні проблеми швидким розширенням кредитування.

Показовою є і ситуація з іноземними компаніями. Наприклад, надмірно "лояльна" швейцарська Nestlé офіційно заявляє, що після початку повномасштабної війни скоротила свій портфель у РФ, а зараз може нарватися на націоналізацію своїх російських виробництв.

Тому тенденція очевидна: іноземний капітал скорочує присутність, а російський бізнес працює в умовах санкцій, валютних обмежень, дорогого фінансування та дедалі більшої залежності від держави.

В результаті чисте придбання іноземних фінансових активів російським приватним сектором за січень-травень 2026 становило 32,9 млрд доларів, у першому кварталі - 18,2 млрд, у квітні - 6,8 млрд, у травні - ще 7,9 млрд. Тобто російські резиденти справді активно збільшували свої іноземні активи.

Для Кремля це створює замкнене коло. Абипідтримати виробництво, потрібні гроші. Щоб стримати інфляцію, гроші не можна робити дешевими. А щоб компенсувати дефіцит приватних інвестицій, доводиться дедалі більше спиратися на бюджет та державні корпорації.

Шило у мішку не сховаєш

Та найцікавіше питання - що буде далі з російською банківською системою.

Правда, Центробанк Росії прямо заявляє, що банківський сектор має значний запас капіталу. За словами голови ЦБ Ельвіри Набіулліної, за підсумками 2025 року достатність капіталу банків зросла до 13,2%, а сукупний запас капіталу понад мінімальні нормативи становив близько 9 трлн рублів.

Але саме тут виникає інша небезпека - повільне накопичення проблемних активів.

Що відбувається? Центробанк РФ визнає, що частка проблемних роздрібних кредитів зросла після попереднього періоду швидкого кредитування. Регулятор також окремо попереджає про ризики високої заборгованості великих компаній та вже посилює вимоги до кредитування найбільш закредитованих позичальників.

І саме тут доречно згадати про Wildberries. У червні кредитний портфель ІП у "Вайлдберріз" банку підскочив із 2,4 до 12 млрд рублів. Значна частина приросту була пов'язана з перенесенням портфеля з дочірньої МФО, але банк одночасно нарощував і власні видачі. А вже в липні частина позичальників опинилася в ситуації, коли їхній товар згорів на складах, тоді як кредитні зобов'язання нікуди не зникли.

Скільки ж винні селлери загалом? Офіційної цифри, що її можна було би чесно назвати "загальним боргом селлерів Wildberries перед банками", наразі немає. Причина проста: продавці мають кредити не лише у ВБ Банку, а й у Сбербанку, ВТБ, Т-Банку, Альфа-Банку та інших фінансових установах.

Для масштабу: на 1 липня 2026 року весь портфель кредитів російських банків юридичним особам та ІП становив 86,8 трлн рублів, з яких 3,17 трлн припадало на прострочену заборгованість.

Сам Wildberries увійшов у 2026 рік із сотнями мільярдів боргових зобов'язань. За звітністю ООО РВБ, лише короткострокові позики становили близько 801,7 млрд рублів, а разом із довгостроковими позиками - близько 830 млрд. Ринкові оцінки сукупного боргу всієї групи доходять до 1,3 трлн рублів.

Це принципово важливо. Банківська криза зазвичай починається не з порожніх банкоматів, а з погіршення якості кредитного портфеля. Компанія перестає заробляти достатньо для обслуговування боргу, банк змушений створювати резерви, прибуток падає, капітал скорочується. Якщо одночасно проблеми виникають у багатьох позичальників, держава мусить втручатися.

Додатковий тиск створює грошово-кредитна політика. У липні 2026 року ЦБ знизив ключову ставку до 14% річних. Це суттєво нижче пікових значень попереднього періоду, але все одно дуже дорого для економіки, яка потребує інвестицій та оновлення виробництва.

При цьому, за прогнозомЦРБ РФ, економіка країни у 2026 році може зрости лише на 0,5-1,5%, тоді як інфляція очікується на рівні 6-7%.

Тобто базовий сценарій - не обвал, а виснаження.

Росія може ще довго підтримувати банки, великі підприємства та стратегічні галузі бюджетними коштами. Але кожне таке втручання збільшує залежність економіки від держави. Чим менше залишається приватного капіталу, конкуренції та зовнішніх інвестицій, тим більшу частину ризиків змушений брати на себе бюджет.

"Подивимося, як вони зможуть провести ще мобілізацію, адже у них гроші закінчуються. При чому вже кричать дуже багато хто: виходить Тарас Скворцов, фінансовий директор Ощадбанку Росії, й відкрито говорить про те, що грошей у банків немає для того, аби фінансувати бюджет РФ, говорить про кризу банківської системи. Ось, Україна реально доводить Росію ось до стану сімнадцятого року або розпаду Радянського Союзу. Про що, до речі, теж сказав відкрито один економіст з ВЕБ-банка, Андрій Клепач (котрого за це звільнили ще у травні 2026 року - ред.)", - нагадує Загородній.

Тому головна загроза для РФ зараз - не раптове банкрутство всієї банківської системи, а поступова втрата економічної гнучкості. Якщо скорочуватимуться доходи від експорту, зростатимуть витрати бюджету, погіршуватиметься фінансовий стан підприємств, а бізнес і надалі відкладатиме інвестиції або виводитиме капітал, держава буде змушена дедалі сильніше "підпирати"економіку.

І саме це може стати для Росії найбільшою довгостроковою проблемою: не гучний одномоментний крах, а економіка, що все більше живе за рахунок резервів, адміністративних обмежень і державних вливань і дедалі менше здатна самостійно генерувати новий капітал.Котрий теж дедалі активніше буде "робити ноги" з країни-агресорки.

Ірина Носальська