Бізнесу дали три місяці: побудувати укриття чи достатньо «безпечного простору» — що насправді вимагає уряд
Лише за два тижні вересня 2026 року Кабінет Міністрів України докорінно переписав правила функціонування цивільного захисту в умовах війни. Ухваливши базову постанову № 1092 від 4 вересня та оперативно зафіксувавши зміни до неї постановою № 1128 від 15 вересня, Уряд запровадив диференціацію тривог, ввів поняття «безпечного простору» та зобов’язав увесь бізнес вивісити спеціальні маркувальні таблички.
Головна мета урядових рішень — відійти від блокування економічного життя під час тривалих атак БПЛА, зберегти роботу транспорту та водночас юридично впорядкувати обов’язки балансоутримувачів приміщень.
Головна зміна — повітряні тривоги тепер розрізнятимуть залежно від масштабу та характеру загрози.
Постанова №1092 запроваджує два рівні сигналу «Повітряна тривога».
Червоний рівень оголошуватимуть у разі ракетної, ракетно-дронової або масованої дронової загрози.
Жовтий рівень передбачений для локальної або поодинокої загрози застосування ударних безпілотників.
Відрізнятиметься і саме звучання сирен. Постановою № 1128 Кабмін визначив конкретну тривалість сигналу «Увага всім»: при червоному рівні сирена лунатиме одну хвилину, при жовтому — 30 секунд, причому жовтий рівень оголошуватимуть диференційовано для окремих районів.
Зміниться і звичний «відбій». Після завершення повітряної тривоги сирену повторно вмикати не будуть — сигнал «Відбій повітряної тривоги» передаватиметься лише голосовим повідомленням.
Зміни торкнуться і цифрових сервісів. Мінцифри, Міноборони та ДСНС мають до 1 грудня 2026 року модернізувати портал «Дія» та мобільні застосунки, щоб під час тривоги користувачі отримували детальнішу інформацію про характер повітряної цілі.
«Безпечний простір» та обов’язкові таблички 100х60 см: нові обов’язки балансоутримувачів
Постанова № 1128 суттєво розширила та деталізувала поняття захисних об’єктів, ввівши до правового поля термін «безпечний простір».
Що таке безпечний простір? Це найбільш захищені зони у визначених балансоутримувачами будівлях чи спорудах (які не належать до офіційних споруд подвійного призначення чи бомбосховищ), облаштовані в межах реалізованих об’ємно-планувальних рішень. Головна умова їх функціонування — здатність захистити персонал та відвідувачів від побічної дії звичайних засобів ураження та показника максимального надлишкового тиску вибуху (у кілопаскалях), розрахованого за методикою Міноборони та Генштабу ЗСУ.
Тобто, Постанова 1128 дозволила суб’єктам господарювання працювати не лише за наявності капітального укриття чи споруди подвійного призначення, а й у разі облаштування «безпечного простору» у власному приміщенні чи будівлі.
Постановою № 1128 уряд ввів імперативну вимогу: суб’єкти господарювання та балансоутримувачі незалежно від форми власності зобов’язані проінформувати людей про статус безпеки приміщення.
На входах до будівель, приміщень чи на зовнішніх огорожах мають бути розміщені інформаційні таблички розміром 100 х 60 сантиметрів із одним із трьох чітких написів:
- «Об’єкт забезпечений укриттям»;
- «Об’єкт забезпечений безпечним простором»;
- «Об’єкт не забезпечений укриттям».
Крім того, на роботодавців покладено обов’язок затвердити порядок дій персоналу під час сповіщення та забезпечити обов’язкове доведення сигналу тривоги до всіх відвідувачів.
Постанова Кабміну № 1128 не звільняє від обов’язку забезпечити безпечні умови для працівників і відвідувачів та не скасовує тримісячний термін для бізнесу.
Постанова № 1128 лише внесла зміни до базової постанови № 1092, розширивши та деталізувавши механізми виконання безпекових вимог.
Три місяці для бізнесу: чи знімає згода трудового колективу відповідальність із роботодавця
Для бізнесу постанова №1092 передбачила перехідний механізм роботи під час жовтого рівня загрози.
Якщо на об’єкті є тимчасове або постійне укриття для персоналу та відвідувачів, підприємство може продовжувати діяльність.
Якщо укриття відсутнє, працювати також дозволено, але лише за погодженням із трудовим колективом і тимчасово — до облаштування укриття, проте не довше трьох місяців із дня набрання чинності постановою.
Для відвідувачів встановлено окреме правило: перебування у приміщеннях, будівлях, спорудах чи на території таких суб’єктів господарювання здійснюється на їхній власний розсуд.
Постанова №1092 говорить про «погодження з трудовим колективом», але не встановлює спеціальної процедури отримання такого погодження: яким саме документом його оформлювати, хто має голосувати та якою кількістю голосів має бути ухвалене відповідне рішення.
На практиці одним із можливих способів оформлення такого погодження може бути протокол зборів трудового колективу. Проте сам по собі такий протокол не скасовує загальних обов’язків роботодавця у сфері охорони праці.
Стаття 153 КЗпП прямо встановлює, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця. Більше того, роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для його життя, а працівник має право відмовитися від роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують.
Отже, можливість працювати без укриття протягом перехідного тримісячного періоду не варто трактувати як автоматичне звільнення роботодавця від усіх обов’язків щодо безпеки працівників.
Якщо під час роботи за жовтого рівня станеться надзвичайна подія, яка спричинить травмування або загибель працівників, питання відповідальності керівника вирішуватиметься з урахуванням конкретних обставин: які саме вимоги безпеки діяли, яких заходів ужив роботодавець, чи була реальна можливість убезпечити працівників та чи існує причинний зв’язок між можливим порушенням і наслідками.
За відповідних обставин може постати і питання кримінальної відповідальності, зокрема за статтею 271 КК України — порушення вимог законодавства про охорону праці. Стаття 272 КК може застосовуватися лише за наявності передбачених нею умов, оскільки вона стосується порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.
Тому «згода колективу» — це не універсальна індульгенція для роботодавця, а лише одна з умов, за яких постанова №1092 тимчасово дозволяє продовжувати діяльність без укриття.
Три місяці без укриття: що буде далі
Для малого та середнього бізнесу постанова фактично запускає тримісячний відлік.
Якщо підприємство не має тимчасового або постійного укриття, протягом цього періоду воно ще може працювати за жовтого рівня загрози — за умови погодження з трудовим колективом. Але постанова прямо пов’язує цей режим з облаштуванням укриття і встановлює граничний строк у три місяці.
Водночас після ухвалення постанови №1128 у цьому регулюванні виникло важливе питання. Уряд дозволив бізнесу під час жовтого рівня працювати не лише за наявності захисної споруди чи укриття, а й у приміщенні, у складі якого облаштовано «безпечний простір». Проте формулювання тримісячної перехідної норми залишилося прив’язаним саме до «облаштування укриття».
Сам Кабмін, пояснюючи нову модель уже після змін, сформулював її як три місяці для облаштування «укриття/безпечних просторів у місцях надання послуг».
Тобто маємо певну неузгодженість між буквальним текстом перехідної норми №1092 та урядовим поясненням механізму після №1128. Фактично уряд запровадив альтернативний механізм захисту для роботи під час жовтого рівня, але залишив питання його співвідношення з тримісячною нормою про «облаштування укриття» недостатньо чітким.
Отже, бізнесу доведеться вирішувати практичне питання: де взяти укриття і за чий рахунок його облаштувати?
Особливо гостро воно постає для невеликих магазинів, кафе, салонів, офісів та інших суб’єктів малого бізнесу, які орендують приміщення і фізично не завжди мають можливість самостійно облаштувати повноцінне укриття.
При цьому з тексту постанови №1092 не випливає, що після завершення тримісячного строку бізнес автоматично буде «примусово закритий» контролюючим органом. Тому прогнозувати саме такий юридичний наслідок без посилання на конкретну норму про повноваження контролюючого органу було б передчасно.
Натомість очевидним залишається інше: спеціальна можливість працювати без укриття, яку постанова передбачила для жовтого рівня, обмежена трьома місяцями.
Висновки
Постанови №1092 та №1128 суттєво змінюють логіку реагування на повітряні загрози: замість одного універсального режиму запроваджується диференціація залежно від характеру загрози.
Однак найбільше практичних запитань виникне саме після завершення тримісячного перехідного періоду. Постанова встановила для бізнесу дедлайн на роботу без укриття, але сама по собі не дає відповіді на всі питання щодо того, хто і за які кошти має забезпечити необхідну захисну інфраструктуру, яким має бути належне оформлення погодження трудового колективу та які конкретні правові наслідки чекатимуть на суб’єкта господарювання після спливу цього строку.
Саме ці прогалини можуть стати головною проблемою практичного застосування нових правил.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagramта в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
