Блокування контенту в мережі: понад 80% українців вимагають чітких правил

Як українці оцінюють проблему незаконного контенту

У вересні 2026 року 80,4% опитаних підтримали запровадження чітких правил щодо видалення або блокування незаконного та терористичного контенту. З них:

• 50,1% відповіли “так”;
• 30,3% – “швидше так”.

При цьому 64,5% респондентів вважають поширення незаконного контенту серйозною або скоріше серйозною проблемою для України. У травні цей показник становив 73,5%.

Частка тих, хто не вважає проблему серйозною або скоріше несерйозною, зросла з 17,7% у травні до 22,9% у вересні.

Водночас лише 33% українців почуваються захищеними або скоріше захищеними від небезпечного чи терористичного контенту в інтернеті. 55,2% такої захищеності не відчувають. Порівняно з попередніми хвилями дослідження суттєвих змін цього показника не зафіксовано.

Найчастіше за останній рік українці стикалися з:

• дезінформацією – 63%;
• шахрайством або фішингом – 52,6%;
• мовою ворожнечі – 44,8%;
• радикальним контентом – 23,1%;
• закликами до насильства – 22,5%;
• поширенням персональних даних без згоди – 20,4%;
• контентом, пов’язаним із тероризмом – 12,3%.

При цьому частка тих, хто стикався з дезінформацією, зросла з 59,1% у травні до 63% у вересні, а з радикальним контентом – з 14,4% до 23,1%. Натомість кількість респондентів, які повідомили про шахрайство або фішинг, зменшилася з 64,8% до 52,6%.

З яким контентом найчастіше стикаються українці в інтернеті? (інфографіка: activegroup.com.ua)

Хто має відповідати за безпеку в інтернеті

Найчастіше відповідальність за небезпечний контент українці покладають на його авторів – так вважають 40,9% опитаних. Ще 39,9% назвали власників сайтів та онлайн-сервісів.

Також респонденти називали:

• правоохоронні органи – 31,9%;
• онлайн-платформи – 25,6%;
• соціальні мережі – 22,9%;
• спільну відповідальність різних сторін – 21,3%;
• самих користувачів – 21,1%.

Порівняно з травнем зменшилася частка тих, хто покладає основну відповідальність на правоохоронні органи, онлайн-платформи та соцмережі. Водночас частіше респонденти говорили про спільну відповідальність і роль самих користувачів.

Чого українці бояться у разі посилення регулювання

Попри підтримку чітких правил, респонденти називають і потенційні ризики.

Найбільше українців – 54,8% – турбує можливість зловживань. Також серед побоювань:

• поява цензури – 43,8%;
• втручання у приватність – 38,4%;
• корупційні ризики – 36,8%;
• помилкове видалення контенту – 32,7%;
• можливість тиску на опозицію – 32,5%.

Порівняно з травнем менше респондентів називають ризиками втручання у приватність та корупцію. Водночас побоювання щодо можливої цензури зросли з 38,9% до 43,8%.

Побоювання українців у зв’язку з можливим посиленням регулювання (інфографіка: activegroup.com.ua)

Для користувачів важливими є прозорі процедури. 51,5% вважають, що закон має чітко визначати підстави для видалення контенту. Ще 47,4% говорять про необхідність обґрунтовувати такі рішення, а 38,9% – про право користувача оскаржити видалення.

Водночас окремі жорсткіші механізми підтримують менше респондентів. Зокрема, 32,9% погоджуються з видаленням шкідливого або терористичного контенту протягом години після запиту чи скарги. Звітування платформ про модерацію підтримують 19,2%.

“Ці результати показують, що суспільний запит не зводиться до простого посилення контролю за контентом. Люди одночасно хочуть більшої безпеки в мережі й зрозумілих меж для самого регулювання”, – прокоментував директор Active Group Олександр Позній.

За його словами, довіра до таких правил значною мірою залежатиме від прозорості процедур та можливості оскаржувати рішення.

Свобода чи безпека в інтернеті

Обираючи між свободою та безпекою в інтернеті, загалом 53,2% опитаних схиляються до свободи. З них 23,1% виступають за максимальну свободу, а 30,1% – скоріше за свободу.

Безпеку як більш пріоритетну обрали 33,7% респондентів: 23,7% – “більше безпека”, ще 10% – “максимальна безпека”.

У травні частка тих, хто схилявся до свободи, становила 48,6%.

Що важливіше для українців в інтернеті? (інфографіка: activegroup.com.ua)

Водночас 55,1% українців вважають потрібним або скоріше потрібним запровадження в Україні правил модерації контенту, подібних до європейських. 20,7% відповіли “потрібним”, 34,4% – “скоріше потрібним”.

Якщо такі правила відповідатимуть європейським стандартам, їх готові підтримати 64,3% опитаних. Не підтримали б їх 17,6%, ще 18,2% не визначилися.