Колишній міністр оборони Михайло Федоров публічно виступив проти чинного військового керівництва, звинувативши головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського у блокуванні реформ, небажанні відкрито визнавати проблеми та спробі перекласти відповідальність на нібито замовлені медійні кампанії.
Гучні заяви пролунали 16 липня 2026 року під час брифінгу Михайла Федорова у Києві після оголошення про його відставку. Ексміністр підтвердив, що після приходу до Міністерства оборони пропонував Президенту України Володимиру Зеленському замінити не лише головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, а й начальника Генерального штабу Андрія Гнатова. На думку Федорова, без таких кадрових рішень неможливо асиметрично перемогти російського агресора та зменшити втрати українських військових.
Водночас Михайло Федоров визнав заслуги Олександра Сирського під час оборони Києва та контрнаступу української армії на Харківщині у 2022 році. За його словами, після відмови президента змінювати головкома він погодився продовжити спільну роботу та не ставив ультиматуму за принципом “або я, або Сирський”. Однак згодом, як стверджує ексміністр, запропоновані його командою зміни почали блокувати.
Окремо Федоров пов’язав кризу мобілізації з проблемами всередині війська. Він наголосив, що територіальні центри комплектування підпорядковуються Сухопутним військам, а військова вертикаль — головнокомандувачу та Генеральному штабу. Тому, на його переконання, політикам недостатньо лише публічно критикувати ТЦК, не порушуючи питання про проблемні штурмові підрозділи, відсутність переведень, розподіл коштів і відповідальність командирів.
Під час брифінгу Михайло Федоров заявив, що нинішня система пропонує потенційним військовослужбовцям “брехню, хаос і безвідповідальність”, а нову мобілізаційну політику неможливо побудувати без змін у війську та нового суспільного договору.
“Усі ініціативи, які ми пропонуємо, почали блокувати. Сирський не готовий особисто, в очі, відкрито говорити про проблеми. Він готовий ходити на зустрічі, плести інтриги, думати, що хтось замовив у медіа якусь кампанію, а не бачити проблему у власних діях. Замість того щоб придумати, як асиметрично перемогти росію, він придумав, як розколоти країну. Моя задача — показати, що ми зробили, і сказати про ризики, які нас чекають. Я чотири роки займаюся цим 24 на 7. Я не хочу потім дивитися своїм дітям в очі, тому що не сказав про те, що відбувається реально.
Кому підпорядковуються ТЦК? Сухопутним військам. Кому підпорядковуються Сухопутні війська? Головкому. Генеральний штаб опікується цими питаннями і формує політики.
Молоді люди обговорюють не нові контракти. Вони обговорюють екскомбрига 155-ї бригади, який зробив найбільше зло, яке взагалі можна було зробити під час повномасштабної війни. Вони обговорюють конкретні ситуації у штурмових підрозділах. Неможливо вирішити питання мобілізації без нового суспільного договору і без реальних змін у війську. Чому 3-й штурмовий корпус — найбільший корпус на всій лінії фронту? Тому що побудовані процеси, є відповідальність за смугу, всі бригади зібрані всередині корпусу. 2000 іноземців хочуть мобілізуватися до “Хартії”. Корінь проблеми — у нашому продукті. А що ми продаємо? Ми продаємо брехню, хаос, безвідповідальність: “Іди-іди, там не заміновано”.
Нам потрібно кардинально змінити наш продукт. В армії є велика кількість людей, які можуть робити набагато більше, якщо їм дати свободу і підтримати їхнє лідерство. Вони не будуть тікати з поля бою.
Сирський може тримати фронт, тому що він диктаторсько-авторитарного типу — фейк. Українці зупинили росіян, тому що прийняли рішення. Вони вийшли і зупинили. Українцям не потрібна зверху людина з дубінкою, яка буде пхати їх на першу лінію на 10–15 днів під дронами.
Мій посил депутатам: вас влаштовує, що немає реального цивільного контролю над армією? Запропонуйте конструктив. Без трибуни: “ТЦК, ТЦК, ТЦК”. А де ваші яйця сказати, у чому реальна проблема? Про підрозділи, штурми, відсутність переведень, розподіл грошей. Скажіть, хто ефективний, а хто неефективний. Люди вмирають за свободу, а ми на Банковій і на Грушевського сидимо й не можемо сказати те, у що реально віримо”.
Згадуючи колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова, Михайло Федоров фактично послався на резонансну справу про викрадення та вбивство братів Максима Мосейчука і Романа Мосейчука на Київщині. Правоохоронці підозрюють екскомбрига в організації злочину, однак його провина має бути встановлена обвинувальним вироком суду.
Ексміністр також навів як позитивні приклади організації війська 3-й армійський корпус і корпус Національної гвардії “Хартія”. За твердженням Федорова, до “Хартії” нібито готові долучитися 2000 іноземців, оскільки в цьому підрозділі побудовані зрозумілі процеси, відповідальність і система управління. Ця цифра пролунала як заява самого ексміністра.
На переконання Михайла Федорова, українців демотивує не сама необхідність захищати державу, а відсутність чесних правил, визначених строків служби, можливості переведення, належного ставлення командирів і персональної відповідальності за провальні рішення.
Він також звернувся до народних депутатів, закликавши їх не обмежуватися політичними заявами про ТЦК, а встановити реальний цивільний контроль над армією та відкрито називати командирів і підрозділи, які працюють ефективно або, навпаки, створюють небезпеку для військовослужбовців.
До цього Михайло Федоров та Олександр Сирський публічно заперечували наявність особистого конфлікту, хоча визнавали суперечки щодо розподілу повноважень між Міністерством оборони та Генеральним штабом. Після відставки уряду протистояння вперше вийшло у відкриту публічну площину.
Раніше ми писали:
- Міноборони та Генштаб “воювали між собою”: Зеленський пожертвував Федоровим
- 22 перемоги та три недоробки: Федоров відзвітував і пішов із Міноборони
- “Нащо ви його застрелили?”: історії бійців “Скелі”
- Дрони, закупівлі та боротьба за вплив: чому Федоров посварився з генералами
- “Можливо, хотів похизуватися перед молодою дружиною”: деталі версії вбивства братів Мосейчуків