Бронювання під загрозою: Стало відомо, чи залишать відстрочки медикам, науковцям і поліцейським

В Україні обговорюють перегляд системи бронювання військовозобов’язаних і надання відстрочок від мобілізації. Уряд готує нові критерії для критично важливих підприємств, зокрема розглядає можливість скорочення квот на бронювання. Паралельно дискутують про створення спеціального Координаційного центру, перегляд окремих підстав для відстрочки та пропозиції народної депутатки Мар’яни Безуглої щодо суттєвого скорочення кількості заброньованих, передають Патріоти України.

Уряд хоче посилити контроль за бронюванням

Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що кількість громадян із відстрочками, бронюванням або тих, хто переховується від мобілізації, суттєво перевищує кількість військовослужбовців. За його словами, протягом останніх 6−8 місяців щомісячна кількість нових бронювань і відстрочок зростала на десятки тисяч, пише ТСН.

Очільник уряду вважає, що отримати бронювання стало простіше, а стрімке зростання його кількості потребує перегляду правил. Мета змін — запобігти зловживанням, маніпуляціям і фіктивному розширенню штатів підприємств.

ОПК: чому можуть скоротити квоти

16 жовтня під час години запитань до уряду у Верховній Раді Корецький заявив, що деякі підприємства оборонно-промислового комплексу збільшують штати й бронюють усіх працівників, навіть якщо частина з них фактично не залучена до критично важливих робіт.

За словами прем’єра, уряд готує нові критерії визначення критичності підприємств і розглядає можливість скасування права на стовідсоткове бронювання.

Як приклад Корецький навів компанії, які виробляють лише кілька дронів на рік, але оформлюють сотні заброньованих працівників.

Водночас представники оборонної промисловості застерігають від загальних обмежень. Заступниця директора з питань взаємодії з індустрією Української ради зброярів Марія Шамота вважає, що скорочення квоти до 85% може негативно позначитися на виробництві озброєння.

За її словами, мобілізація навіть частини дефіцитних фахівців — інженерів, технологів, операторів обладнання та спеціалістів із контролю якості — здатна порушити роботу виробничих ланцюгів. Швидко замінити таких працівників складно, а втрата одного важливого постачальника чи виробничого вузла може вплинути на роботу всієї системи.

Тому Українська рада зброярів пропонує перевіряти фактичну діяльність підприємств і виконання оборонних контрактів, а не запроваджувати однакові обмеження для всіх виробників.

Енергетика та комунальні служби: які квоти обговорюють

Корецький заявив і про можливі зловживання у сфері енергетики. За його словами, один із підрядників, який мав стовідсоткове бронювання через виконання робіт для «Укренерго», фактично залучав до цих робіт лише 20 зі 100 працівників.

За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, серед пропозицій уряду — такі зміни квот:

Енергетичні підприємства — до 85% військовозобов’язаних працівників.
Теплопостачання, водоканали та поводження з побутовими відходами — скорочення квоти із 75% до 60%.
Інші критично важливі підприємства — збереження загального ліміту на рівні 50%.

Ці цифри озвучувалися як пропозиції щодо зміни правил, а не як підтверджені остаточні норми.

Водночас народний депутат Олександр Федієнко виступив проти скорочення бронювання енергетиків, комунальників і працівників ОПК. На його думку, перевіряти насамперед потрібно установи та організації, діяльність і чисельність персоналу яких викликають запитання.

Асоціація міст України також наполягає на збереженні квот для комунальних служб на рівні 75−100%. Виконавчий директор асоціації Олександр Слобожан пояснив, що нестача досвідчених інженерів та інших фахівців може сповільнити аварійне відновлення електропостачання після російських атак.

Хто наразі може претендувати на 100% бронювання

До категорій, для яких передбачена можливість стовідсоткового бронювання за встановлених умов, належать:

працівники паливно-енергетичного комплексу та підрядних організацій, залучених до відновлення енергосистеми;
працівники підприємств ОПК, включені до відповідних переліків Міноборони;
визначені технічні працівники операторів мобільного зв’язку та провайдерів, які виконують відновлювальні роботи;
медичні працівники державних і комунальних закладів;
працівники підприємств, які фактично працюють на територіях можливих або активних бойових дій, за передбачених законодавством умов.

Для бронювання можуть створити Координаційний центр

Кабмін погодив ідею створення спеціального Координаційного центру з питань бронювання. Він має додатково розглядати питання визначення підприємств критично важливими та надання їм підвищених квот.

Зокрема, підприємствам, які прагнуть забронювати понад 50% військовозобов’язаних працівників, може знадобитися позитивна рекомендація центру.

За попередніми пропозиціями, до його складу мали увійти представники урядових структур, СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки та Національної поліції.

Водночас ініціатива викликає запитання щодо додаткової бюрократії, строків розгляду заявок і можливого впливу на підприємства, які виконують державні оборонні замовлення.

Безугла пропонує скоротити бронювання для більшості категорій

Окрему дискусію спричинила позиція народної депутатки Мар’яни Безуглої, яка виступила за радикальний перегляд системи бронювання.

Вона пропонує залишити бронювання для підприємств ОПК після аудиту, більшості об’єктів критичної інфраструктури та кількох тисяч найвищих державних посадовців.

Натомість депутатка виступає за скасування масового бронювання поліцейських, прокурорів і чиновників. Вона також пропонує переглянути бронювання працівників закладів вищої освіти та інститутів Національної академії наук України.

Окремо Безугла закликала запровадити застосунок «Резерв+» для жінок, щоб обліковувати їхні професії та розглядати можливість залучення до тилових посад із перспективою вивільнення чоловіків для служби на бойових посадах.

Ці заяви є пропозиціями депутатки й самі по собі не означають ухвалення відповідних змін.

Понад 90% відстрочок мають продовжити автоматично

На тлі обговорення нових правил Міністерство оборони 17 жовтня повідомило про автоматичне продовження понад 90% чинних відстрочок. Процес має тривати до 30 жовтня 2026 року.

Система перевіряє право на відстрочку через державні реєстри. Якщо підстави залишаються чинними, а дані підтверджуються, продовження відбувається без повторного подання заяви та відвідування державних установ.

Це стосується громадян, які оформлювали відстрочку як через «Резерв+», так і через центри надання адміністративних послуг. У Міноборони наголошують, що застосунок лише відображає інформацію з державного реєстру, а не ухвалює рішення самостійно.

Які відстрочки через догляд та сімейні обставини можуть переглянути

Уряд також розглядає можливі зміни до окремих підстав для відстрочки, пов’язаних з інвалідністю, доглядом і сімейними обставинами.

Серед пропозицій:

обмежити право на відстрочку для родичів другого ступеня споріднення, які доглядають за людьми з інвалідністю I або II групи;
скасувати окрему підставу для відстрочки родичам третього ступеня споріднення;
надавати відстрочку у зв’язку з опікою над недієздатною людиною або особою з інвалідністю лише за відсутності інших опікунів;
змінити правила для сімей, у яких обоє батьків проходять військову службу: за пропозицією уряду, відповідну підставу для відстрочки можуть залишити лише для жінок.

Ці положення також слід розглядати як можливі зміни, доки не ухвалено остаточних рішень.

Що далі

Система бронювання та відстрочок залишається предметом активного перегляду. Уряд заявляє про необхідність боротьби зі зловживаннями, тоді як представники оборонної промисловості, енергетики та місцевого самоврядування застерігають: надмірне скорочення квот може призвести до дефіциту фахівців і ускладнити виконання критично важливих завдань.

Ключовими питаннями залишаються остаточні критерії критичності підприємств, можливі ліміти бронювання та правила надання відстрочок. До ухвалення відповідних рішень озвучені пропозиції не варто сприймати як чинні норми.