Правила мобілізації в Україні продовжують змінюватися, і бронювання військовозобов'язаних залишається одним із найважливіших механізмів для збереження роботи критично важливих підприємств. У 2026 році процедура зазнала суттєвих змін — розповідаємо, хто має право на відстрочку, як її оформити та в яких випадках статус заброньованого можуть скасувати.

Бронювання — це спеціальна відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, яка надається працівникам підприємств, установ та організацій, визнаних критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. На відміну від звичайної відстрочки за сімейними обставинами чи станом здоров'я, бронювання прив'язане до конкретного робочого місця.

Хто може отримати бронювання

Право на бронювання мають військовозобов'язані, які працюють на підприємствах, що отримали статус критично важливих. Ідеться про організації, які відповідають щонайменше трьом із семи критеріїв, визначених урядом: загальна сума сплачених податків понад 1,5 млн євро на рік, сума надходжень в іноземній валюті понад 32 млн євро, стратегічне значення для економіки, відсутність заборгованості зі сплати податків, розмір середньої зарплати не менше 2,5 мінімальної, наявність державних контрактів та статус резидента «Дія.City».

Окремо бронюються працівники органів державної влади, зокрема категорії «А» та «Б», а також керівники місцевих держадміністрацій. Крім того, під бронювання підпадають працівники паливно-енергетичного комплексу, оператори газорозподільних систем, фахівці сфери охорони здоров'я та освіти — за умови, що їхні установи визнані критично важливими.

Важливе обмеження: підприємство може забронювати не більше 50% військовозобов'язаних працівників. Виняток — підприємства оборонно-промислового комплексу, де квота може сягати 100%.

Як оформити бронювання

Процедура бронювання відбувається через портал «Дія». Керівник підприємства подає список військовозобов'язаних працівників, яких планують забронювати. Система автоматично перевіряє дані в державних реєстрах. Якщо всі умови виконано, працівник отримує відстрочку на строк до 12 місяців.

Для підтвердження статусу критичності підприємство звертається до профільного міністерства або обласної військової адміністрації. Після ухвалення рішення інформація автоматично відображається в системі, і роботодавцю не потрібно окремо повідомляти ТЦК про успішне підтвердження — як пояснила експертка з трудового права Яна Ярошенко, чинне законодавство не містить такої вимоги.

Які документи потрібні

Для оформлення бронювання роботодавець подає через портал «Дія»: перелік військовозобов'язаних працівників із зазначенням посад, обґрунтування необхідності бронювання та документи, що підтверджують статус критично важливого підприємства. Сам працівник не подає жодних документів — уся процедура відбувається з боку роботодавця.

Коли бронювання можуть скасувати

Статус заброньованого не є довічним. Відстрочку скасовують у кількох випадках: якщо підприємство втратило статус критично важливого; якщо працівник звільнився або його перевели на іншу посаду, що не підлягає бронюванню; якщо закінчився строк дії відстрочки; якщо підприємство не пройшло повторну перевірку критичності.

Особливо актуальним це стало після того, як уряд ініціював масштабну перевірку критично важливих підприємств, яка має завершитися до 1 вересня 2026 року. Як повідомляють у профільних відомствах, компанії, що не підтвердять свій статус, втратять право бронювати працівників, а чинні відстрочки їхніх співробітників будуть анульовані.

Ще одна підстава для втрати бронювання — невідповідність зарплатним критеріям. Середня зарплата на підприємстві має бути не нижчою за 2,5 мінімальної заробітної плати. У 2026 році цей поріг становить 25 941 гривню на місяць. Якщо підприємство не забезпечує такий рівень оплати праці, воно ризикує втратити статус критичності, а його працівники — бронювання.

Юристи також наголошують: у разі втрати бронювання військовозобов'язаний не отримує автоматичної відстрочки за іншими підставами — її потрібно оформлювати окремо через ЦНАП або застосунок «Резерв+». Якщо жодної підстави для відстрочки немає, особу можуть мобілізувати на загальних умовах.

Раніше Politeka повідомляла, мобілізація в Україні: Міноборони презентувало мотиваційний контракт — альтернативний формат проходження військової служби.

Також Politeka повідомляла, бронювання в Україні: що вирішив суд, коли священнослужителя із чинною відстрочкою мобілізували.

Як повідомляла Politeka, бронювання в Україні: чому чоловіки до 25 років залишаються без захисту від мобілізації.