«Будь-яка проблема — просто завдання». Історія бійця з Чернігівщини, який у реабілітаційному центрі Дніпра вчиться ходити заново

36-річний Олександр із Чернігівської області. До великої війни працював будівельником і був капітаном футбольної команди. Його життєвий девіз «будь-яка проблема — просто задача» допоміг йому на фронті та допомагає зараз.
У липні 2023-го його мобілізували. Після захисту країни на Запорізькому та Курському напрямках став командиром підрозділу дроноводів.
«Літав понад рік. Це дуже цікаво. Але відповідати за життя людей — дуже серйозно. Насправді, я врятував не одне життя побратимів», — каже Олександр.
Перше поранення захисник отримав у 2023 році. Дрон-камікадзе атакував його, залишивши осколкові поранення в лопатці та нирці. Після лікування Олександр одразу повернувся до побратимів.
Друге важке поранення сталося 17 липня 2025 року. «Ми міняли позицію. Ворожий дрон скинув гранату, але її спіймав мій броник, і ми вціліли. Коли пішли далі, потрапили на дистанційно заміновану доріжку. Міна-пелюстка — і стопу розвернуло, п’ятки, вважай, немає», — згадує військовий. Побратими не постраждали і допомогли з евакуацією.
Після цього поранення Олександр переніс понад 10 операцій. За три тижні втратив 21 кілограм. Зараз він готується до протезування. Його головна мета — ходити, щоб повернутися до побратимів.
Зараз Олександр проходить допротезну реабілітацію. За словами фізичного терапевта реабілітаційного центру Дніпра Іллі, коли воїн надійшов до них на реабілітацію, він користувався двома підлікітними милицями, а зараз уже ходить без них.
«Зараз ми з Олександром працюємо над покращенням його функціональності — ходьбою, мобільністю, збільшуємо силу та зменшуємо дефекти», — пояснює Ілля.
Фізичні терапевти працюють і над рівновагою, силовими показниками, тренують ходьбу сходами та на вулиці пересіченою місцевістю.
«В Олександра два заняття на день — о 10:00 та о 14:00. Ми також робимо компресійну терапію, щоб зменшити куксу та підігнати розмір протезу», — розповідає Ілля.
Після того, як рана повністю загоїться, Олександр буде готовий до протезної реабілітації.
«Коли рана заживе і я стану на протез, планую повернутися до своїх, до побратимів. Моє життя там, і я не покину захищати Батьківщину», — додає Олександр.
Читайте також: У Дніпрі відбулася вистава про генія скульптури Вадима Сідура