Будівельники зіпсували квартиру під час ремонту: як повернути гроші та змусити підрядника усунути дефекти

Ремонт квартири нерідко стає одним із найдорожчих вкладень для власника житла. Проте навіть значні витрати не гарантують якісного результату. На практиці чимало замовників стикаються із ситуаціями, коли після завершення робіт виявляються суттєві недоліки: нерівно укладена плитка, тріщини на стінах, проблеми з електропроводкою, протікання сантехніки або використання матеріалів, які не відповідають домовленостям.

Не менш поширеними є випадки, коли підрядник відмовляється усувати дефекти, повертати кошти або взагалі припиняє виходити на зв’язок. Водночас сам факт неякісно виконаного ремонту ще не означає, що замовник залишиться без захисту. Законодавство України надає споживачам низку механізмів для відновлення своїх прав – від вимоги безоплатно усунути недоліки до розірвання договору та повернення сплачених коштів. Однак можливість успішно відстояти свої інтереси значною мірою залежить від того, чи був укладений договір, які докази має замовник та чи вдалося зафіксувати порушення.

Які права має споживач у разі неякісного ремонту, коли можна вимагати відшкодування збитків, як діяти, якщо роботи виконувалися без письмового договору, та що з цього приводу говорить судова практика – розбиралася «Судово-юридична газета».

Які права має замовник, якщо ремонт виконано неякісно

Ремонт квартири з юридичної точки зору вважається договором побутового підряду. Такі правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, зокрема статтею 865. За цим договором підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, бере на себе обов’язок виконати визначений обсяг робіт для задоволення побутових потреб замовника, а замовник – прийняти результат і оплатити його.

Якщо окремі питання не врегульовані нормами Цивільного кодексу, застосовуються положення Закону України «Про захист прав споживачів». Саме цей закон визначає, які вимоги може заявити замовник у разі виявлення недоліків виконаних робіт.

Що може вимагати споживач

Якщо ремонт виконано неякісно або з порушенням домовленостей, замовник має право самостійно обрати спосіб захисту своїх прав. Залежно від ситуації він може вимагати:

• безоплатного усунення виявлених недоліків;
• пропорційного зменшення вартості виконаних робіт;
• повторного виконання ремонту;
• відшкодування понесених збитків;
• компенсації витрат, якщо недоліки були усунуті власними силами або із залученням іншого виконавця.

Який саме варіант обрати – вирішує не підрядник, а споживач.

Чому важливо мати письмові докази

На практиці ремонт часто замовляють без детального письмового договору, домовляючись лише усно. Однак у разі виникнення спору саме документи стають основними доказами. Тому бажано зберігати: договір або кошторис, акти виконаних робіт, квитанції чи банківські підтвердження оплати, переписку із виконавцем, фото та відео виконаних робіт до, під час і після ремонту.

Навіть якщо письмового договору немає, підтвердити домовленості можуть чеки, повідомлення у месенджерах або інші докази фактичного виконання робіт.

Вимагати усунення недоліків можна не лише під час виконання ремонту чи одразу після його завершення. Якщо дефекти неможливо було виявити під час приймання робіт, закон дозволяє звернутися до підрядника протягом гарантійного строку, визначеного договором. Якщо такий строк не встановлений, заявити вимоги можна протягом двох років із дня прийняття робіт.

Якщо ж недоліки є настільки істотними, що приміщення не можна використовувати за призначенням, замовник має право відмовитися від прийняття результату ремонту.

Які збитки можна стягнути

Право на відшкодування збитків гарантує стаття 22 Цивільного кодексу України. До компенсації можуть входити:

• витрати на демонтаж неякісно виконаного ремонту;
• вартість повторних ремонтних робіт;
• пошкоджені матеріали чи майно;
• інші необхідні витрати, понесені для відновлення порушеного права.

Крім реальних збитків, закон дозволяє вимагати компенсацію упущеної вигоди – доходів, які особа могла б отримати, якби її права не були порушені. Як правило, збитки відшкодовуються повністю, якщо інше не передбачено договором або законом.

Чи потрібно спочатку звертатися до підрядника

Перед поданням позову доцільно направити виконавцю письмову претензію. У ній варто: описати всі виявлені недоліки, послатися на умови договору, якщо він був укладений, визначити конкретну вимогу (усунути дефекти, повернути кошти або компенсувати збитки), встановити строк для добровільного виконання.

Такий документ часто допомагає врегулювати конфлікт без суду. Крім того, відповідь підрядника може стати важливим доказом у майбутньому судовому процесі. Якщо ж претензія залишилася без відповіді або її відхилили, замовник має право звернутися до суду.

Як відбувається судовий розгляд

Позов про захист прав споживача можна подати: за місцем проживання позивача, за місцезнаходженням відповідача, за місцем виконання договору. Позовна заява оформлюється відповідно до вимог статей 175–177 Цивільного процесуального кодексу України.

Водночас відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов’язаними із захистом своїх прав.

У більшості спорів щодо неякісного ремонту суд призначає будівельно-технічну або будівельно-товарознавчу експертизу. Експерт визначає: чи відповідають виконані роботи будівельним нормам, чи є дефекти результатом неналежного виконання робіт, яка вартість їх усунення, чи було безпідставно завищено обсяг або вартість ремонту.

Саме висновок експерта нерідко стає ключовим доказом під час вирішення спору.

Що показує судова практика

Якщо через неякісний ремонт людина зазнала моральних переживань, була змушена тривалий час проживати у непридатному для життя приміщенні або витратила значний час і зусилля на відновлення своїх прав, вона може заявити вимогу про компенсацію моральної шкоди. Таке право передбачене статтями 23 та 1167 Цивільного кодексу України.

Розмір компенсації суд визначає індивідуально, враховуючи характер порушення, тривалість страждань, поведінку сторін та інші обставини справи.

Українські суди неодноразово ставали на бік замовників, якщо ті доводили, що недоліки ремонту виникли з вини підрядника. За наявності належних доказів суди стягують із виконавців вартість усунення дефектів, відшкодовують матеріальні збитки, а в окремих випадках – і моральну шкоду.

Показовою є справа №667/8832/14-ц, у якій суд визнав обґрунтованими вимоги про компенсацію моральної шкоди через неналежне виконання ремонтних робіт. Суд зазначив, що підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами (ч.2 ст.884 ЦК України).

Статтею 860 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду. При цьому, відповідно до ст. 859 Цивільного кодексу України, гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

У подібних категоріях спорів суди регулярно покладаються на результати будівельно-технічної експертизи, оскільки саме вона дозволяє встановити причину дефектів, їх масштаб і вартість усунення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.