Бундестаг і Бабин Яр: що ухвалили депутати, чим різнилися два подання і як змінилася відповідальність Німеччини

9 жовтня, напередодні 85-х роковин трагедії Бабиного Яру, німецький Бундестаг визнав особливу історичну відповідальність Німеччини перед Україною за злочини націонал-соціалізму. Посол України Олексій Макеєв назвав це рішення переломним: ще кілька років тому історичну провину Німеччини в Берліні часто використовували як аргумент проти військової допомоги Києву, а тепер — навпаки.

Як повідомляє «Громадське» з посиланням на повідомлення Бундестагу, депутати розглядали одразу два подання — від коаліції і від опозиції. Саме навколо цього в українських медіа виникла плутанина, тож розберемо, що відомо напевно.

Два подання: чим вони відрізнялися

Подання ХДС/ХСС і СДПН Подання «Союзу 90/Зелених» Хто вніс Урядова коаліція Опозиція Головний акцент Історична і сучасна відповідальність Німеччини, дослідження нацистських злочинів, підтримка України Пам’ять про німецько-українську історію, культурні проєкти в Україні та Німеччині Результат Ухвалено За даними «Громадського» і «Району» — не ухвалено

Посол Макеєв написав, що всі фракції, крім однієї, «дали хід обом поданням» і голосів проти не було. Водночас «Громадське» з посиланням на Бундестаг повідомляє, що окреме подання «Зелених» не ухвалили, а «Альтернатива для Німеччини» утрималася. Отже, за офіційним повідомленням парламенту, ухваленим рішенням є саме коаліційна резолюція, а слова посла стосуються того, що обидва подання дійшли до голосування без жодного голосу проти.

Що записано в ухваленій резолюції

Повна назва документа, за даними «Район.Закордон», — «85-та річниця трагедії Бабиного Яру – зберігати пам’ять, посилювати історичну відповідальність і підтримувати Україну на її шляху до свободи та безпеки». Основні положення:

• продовжувати дослідження й документування нацистських злочинів в Україні та інших окупованих територіях Східної Європи;
• посилювати співпрацю архівів і меморіальних установ;
• підтримувати Україну політично, економічно, фінансово, гуманітарно та військово — для захисту її суверенітету й територіальної цілісності;
• протидіяти антисемітизму, расизму, історичному ревізіонізму та імперіалістичному насильству.

Важливо розуміти статус документа: резолюція Бундестагу — це політична позиція парламенту, а не закон. Вона не виділяє коштів і не зобов’язує уряд до конкретних поставок, але задає рамку, на яку надалі посилатимуться в дебатах про допомогу Україні.

Від Голодомору до «морального обов’язку»: хронологія

Дата Подія 29–30 вересня 1941 Нацисти розстріляли в Бабиному Яру близько 34 тисяч київських євреїв; загалом за окупацію тут загинули понад 100 тисяч людей Листопад 2022 Бундестаг визнав Голодомор 1932–1933 років геноцидом 2022–2023 За словами Макеєва, у дискусіях про танки Leopard лунав аргумент, що німецький танк не має знову воювати проти російського 9 жовтня 2026 Бундестаг пов’язує історичну відповідальність із підтримкою України у війні

Саме цей зсув Макеєв назвав головним: історична відповідальність, за його словами, тепер означає моральний обов’язок підтримувати Україну в захисті від російської агресії. Дані про жертви Бабиного Яру наведено за Українським інститутом національної пам’яті.

Що це дає українцям

Прямих практичних наслідків для українців у Німеччині резолюція не має — їхній статус визначають інші рішення, про які ми писали в матеріалі про нові правила для військовозобов’язаних українців у Німеччині. Але документ закріплює дослідницький напрям: архіви, меморіали й спільні проєкти щодо нацистських злочинів на території України тепер мають чітку парламентську підтримку.

Головне в рішенні Бундестагу не сам факт визнання, а зміна логіки: провина минулого більше не аргумент для обережності, а підстава допомагати. Наскільки ця формула перетвориться на конкретні рішення уряду, покажуть найближчі бюджетні дебати.

Фото: пам’ятник «Менора» в Бабиному Яру, Київ, архівне фото. Dmitri Semenovsky / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0, commons.wikimedia.org.