І  до «коридора пошани», зустрічаючи Героя центральними вулицями міста, все  підходили і підходили ті, для кого провести в останню путь Захисника України, не просто слова, а поклик серця…   

- Сергій достойно пройшов свій життєвий шлях, - звернувся до присутніх на церемонії прощання із воїном староста Червонослобідського старостинського округу Роман КУЖЕЛЬ. – Спочатку школа, потім отримання посвідчення водія у місті Конотоп та професії тракториста у місті Буринь. Робота в колгоспі,  ПрАТ «Райз-Максимко».

До моменту призову по мобілізації до лав Збройних Сил України 20 травня 2024 року і до миті загибелі мужньо захищав нашу країну.

Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким загиблого. Світла пам'ять про  Сергія ніколи не згасне у наших серцях.

Народився Сергій Притика 23 березня  1971 року, героїчно загинув 9 листопада 2024 року  під час виконання бойового завдання на захисті Батьківщини поблизу села Григорівка Покровського району Донецької області…

Увесь цей час родина сподівалася  побачити Сергія серед полонених, уважно вивчаючи списки тих, кого вдалося обміняти.

Однак 9 листопада 2024 року стало останнім днем земного життя стрільця-гранатометника  єгерського батальйону.

Першими, схилившись у шані «коридору пошани», наших Захисників востаннє проводжають до рідних домівок працівники комунального некомерційного підприємства «Буринська лікарня імені проф.М.П.Новаченка». У Клепалах чин відспівування здійснив Благочинний Буринського округу, настоятель Храму святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії отець ДИМИТРІЙ.

На Алеї Героїв Сергію Притиці останні гідні земні почесті віддали побратими, рідні, близькі, сусіди, родичі тих, хто уже покоїться у буринській землі, за яку так дорого заплачено, повідомили в мерії Бурині.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!