Частка тримання під вартою знову зростає, а м’якші запобіжні заходи застосовують рідше — ВС
Дотримання прав людини під час застосування запобіжних заходів, насамперед тримання під вартою, має залишатися одним із ключових орієнтирів для судів.
На цьому наголосив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час круглого столу щодо застосування запобіжних заходів та розвантаження СІЗО в умовах війни.
За його словами, право на свободу є фундаментальним, тому його обмеження повинно відбуватися з урахуванням презумпції невинуватості, вимог Конституції України, національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини.
ЄСПЛ фіксує системну проблему
Як зауважив Станіслав Кравченко, констатація ЄСПЛ порушень Україною ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод насамперед у контексті необґрунтованості обрання тримання під вартою та його продовження лишається системною проблемою. Тож Верховний Суд і Рада Європи спільно проводять дослідження щодо практики застосування національними судами запобіжних заходів.
Практичні рекомендації, підготовлені за результатами цього дослідження, покликані сформувати чітке бачення, як на національному рівні подолати цю системну проблему, пов’язану з недотриманням права на свободу та особисту недоторканність через неправомірне позбавлення свободи.
Частка тримання під вартою знову почала зростати
Після набрання чинності новим КПК у 2012 році кількість випадків застосування тримання під вартою істотно скоротилася.
Станіслав Кравченко зазначив, що у 2013 році тримання під вартою становило лише близько третини всіх клопотань про застосування запобіжних заходів.
Згодом відсоток задоволення клопотань про тримання під вартою знову почав зростати, а частка застосування більш м’яких запобіжних заходів істотно скоротилася.
КСУ визнавав окремі норми неконституційними
Голова Верховного Суду також нагадав про рішення Конституційного Суду України щодо гарантій права на свободу та особисту недоторканність.
КСУ наголосив на необхідності дотримання конституційних гарантій права на свободу та особисту недоторканність, зокрема забезпечення належного судового контролю під час застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Конституційний Суд визнав неконституційними норми кримінального процесуального законодавства, які допускали продовження тримання під вартою в разі неможливості проведення підготовчого судового засідання (ч. 5 ст. 615 КПК України) і під час воєнного стану передбачали для певної категорії військовослужбовців застосування лише тримання під вартою (ч. 8 ст. 176 КПК України).
Запобіжний захід — не покарання
Однією з ключових проблем, за словами Станіслава Кравченка, залишається нерозуміння різниці між запобіжним заходом і покаранням.
«Для подолання проблеми надмірного обрання тримання під вартою одним із ключових кроків є формування в суспільстві, особливо в умовах війни, розуміння різниці між покаранням і запобіжним заходом», — зазначили у ВС.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
