«Черепашка» з дерев’яними кинжалами нищить ворога з неба

Лізі лише 20, але її шлях у війську – це історія про швидке дорослішання та вірність. У 2025 році вона підписала свій перший контракт за програмою “18-25 Дрони” та стала солдатом 2-го батальйону безпілотних систем “Алькор” у складі 116-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.

Головною мотивацією для дівчини став її старший брат Діма, який був дронщиком у 24-й бригаді від початку повномасштабного вторгнення й загинув у 2023 році на Донецькому напрямку. Ліза вирішила продовжити його справу, попри те, що мама була категорично проти, а друзі відмовляли від служби в бойовому підрозділі.

Вибір 116-ї бригади був свідомим. Дівчина орієнтувалася на рекомендації родичів із Полтави, також вплинула медійність підрозділу. Ліза продемонструвала вражаючі здібності до пілотування FPV-дронів, хоча раніше безпілотниками не займалася. Після початкових труднощів із вестибулярним апаратом через роботу в окулярах, вона за місяць опанувала дрон на рівні командира. На сьогодні вона виконує функції штурмана та пілота, виводячи апарати на цілі та працюючи в умовах щільного ворожого вогню.

Позивний “Черепашка” з’явився під час базової військової підготовки. Його повна версія – “Черепашка-ніндзя”, оскільки Ліза з дитинства є фанаткою цього мультфільму. Вона досі зберігає колекційні картки та статуетки героїв. Побратими, знаючи про її захоплення, витесали для неї дерев’яні кинджали-саї, подібні до тих, що мав черепашка Рафаель. Вони стали її талісманом – дівчина закріпила їх на рюкзаку та не знімає навіть під час бойових виходів.

Специфіка роботи Лізи вимагає не лише майстерності пілотування, а й фізичної витривалості. При власній вазі в 45 кілограмів вона змушена пересуватися з рюкзаком вагою близько 30 кілограмів, долаючи пішки дистанції до 5 кілометрів. Окрім основного обладнання, носить із собою автомат та помпову рушницю для боротьби з ворожими дронами. “Черепашка” зазначає, що страх на нулі зникає після перших прильотів, поступаючись місцем концентрації на роботі.

Своє майбутнє 20-річна захисниця бачить у війську. Вона планує будувати військову кар’єру, навчати майбутніх курсантів і допомагати побратимам, які пройшли через полон.

матеріал підготувал/ла: Віолета Скрипнікова