13 серпня Румунія розпочала контрольовану зупинку енергоблока №2 Чернаводської АЕС через рекордно низький рівень води в Дунаї. Після виведення блоку з експлуатації виробництво електроенергії на єдиній атомній електростанції країни буде повністю припинено. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на Міністерство енергетики Румунії та Інститут Дунайських досліджень.

За інформацією міністерства, дефіцит генерації планують компенсувати завдяки вітровим і гідроенергетичним потужностям, введенню в роботу енергоблока №4 ТЕС “Ровінарі” та імпорту електроенергії. 

Влада повторно закликала громадян і підприємства відповідально споживати електроенергію, особливо у вечірні години — з 19:00 до 23:00.

Чернаводська АЕС має два реактори типу CANDU потужністю приблизно 700 МВт кожний. За нормального режиму роботи станція забезпечує близько 20% виробництва електроенергії в Румунії. Енергоблок №1 було контрольовано зупинено і відключено від національної енергосистеми 28 липня через недостатній стік Дунаю. Тепер аналогічне рішення ухвалено щодо другого блоку.

Це стане першою повною зупинкою Чернаводської АЕС через посуху з 2003 року. Тоді станція, на якій працював лише один реактор, не виробляла електроенергію протягом кількох тижнів.

Упродовж останніх тижнів румунська влада намагалася підтримати необхідний рівень води біля насосних систем станції. Було проведено днопоглиблювальні роботи, контрольований підрив скельної перешкоди та затоплення чотирьох завантажених камінням барж. Штучна підводна конструкція мала перерозподілити частину дунайського стоку в напрямку водозабору АЕС. Загальна вартість надзвичайних заходів оцінюється більш ніж у два мільйони євро.

Проте ці операції дали лише тимчасовий результат. Подальше падіння рівня Дунаю унеможливило гарантоване забезпечення технологічних потреб другого реактора. За повідомленнями румунської сторони, стік річки знизився приблизно до 1370 кубометрів за секунду, що стало історичним мінімумом і становить близько третини середнього серпневого показника.

Як зазначають в Інституті Дунайських досліджень повна зупинка Чернаводської АЕС демонструє, що маловодність Дунаю перетворилася з гідрологічної проблеми на комплексну загрозу енергетичній безпеці території країн басейну Дунаю. Стійкість атомної та теплової генерації безпосередньо залежить не лише від встановленої потужності, запасів палива чи стану електромереж, а й від доступності водних ресурсів для охолодження технологічного обладнання.

Контрольоване виведення реактора з експлуатації є необхідним заходом безпеки. Водночас зупинка обох енергоблоків означає одночасне випадіння з енергосистеми Румунії близько 1,3–1,4 ГВт стабільної базової генерації. Компенсація цього дефіциту за рахунок вітрової та гідроенергетики залежить від погодних умов, а імпорт електроенергії — від доступності ресурсів у сусідніх країнах і пропускної спроможності міждержавних мереж.

Ситуацію ускладнює регіональний характер маловодності. Аналогічні проблеми виникають на угорській АЕС “Пакш”, гідроелектростанціях Сербії та інших енергетичних об’єктах Дунайського басейну. За одночасного скорочення генерації в кількох країнах можливості взаємної підтримки через імпорт зменшуються, тоді як ціни на електроенергію та навантаження на транскордонні мережі зростають.

Підрив скель, днопоглиблення та затоплення барж дали змогу виграти певний час, однак такі надзвичайні інженерні операції не можуть замінити системної адаптації енергетичної інфраструктури до зміни клімату. Вони також мають супроводжуватися оцінюванням впливу на морфологію русла, судноплавство, екосистеми та розподіл стоку між рукавами Дунаю.

Інститут наголошує на необхідності спільної роботи країн, через які протікає Дунай, над прогнозуванням ризиків, пов’язаних із нестачею води та енергії. Зупинка Чернаводської АЕС стала сигналом, що доступність водних ресурсів дедалі більше впливає не лише на роботу електростанцій, а й на енергетичну та економічну безпеку.