«Червневі тези»: як Україні вистояти та перемогти у Війні, що її веде проти нас Росія (ФОТО/ВІДЕО)
«Summa Ideologica» (АК)
*АК -- авторська колонка: всі викладені далі думки є виключно -- авторськими:
Помиляються, хто думає, що перемогти Росію нам вдасться силою зброї, економічних санкцій чи ударами в глибину. Це все важливо, але…
Ахіллесова п’ята Кремлівського Кощея знаходиться не там: не в матеріальних ресурсах і не в людських втратах... Тим паче, що й поразки – Путіна у війні проти України не хоче ніхто, починаючи від Польщі та Угорщини, і закінчуючи – США.
Точніше, починаючи саме з США.
П’ять років тому, улітку 2021-го, під час зустрічі Байдена й Путіна на полях Женеви і відбулося погодження вторгнення РФ.
Вторгнення, яке, за переконанням усіх високих сторін, мало тривати не більше двох-трьох днів (чи двох-трьох тижнів максимум) і завершитися – повною Анексією України з подальшим Парадом Перемоги окупаційних військ у Києві (на 9 травня) та відновленням Російської Імперії у формі максимально наближеній до тої, про яку давно мріє Путін (станом на 22 грудня 2022 р.).
Якби задумане вдалося, то сьогодні НАТО вже було напевно, перестало б існувати, а Польща з Варшавою та можливо навіть Східна Німеччина (як НДР) знаходилися б – під орудою РФ.
Однак, у лютому та березні 2022-го року, Бог виявився НЕ на боці великих легіонів і танкових колон. Каменем спотикання для всіх штабів та найсильніших розвідок світу стала тоді саме Україна.
Ми пам’ятаємо – як це було: неначе Чудо. Чудо – народження Нації:
Бо враз не стало поміж нас ні елліна, ні іудея,
І не цікавило нікого – якою мовою хто розмовляє, та до якої Церкви хто ходить.Лиш панували поміж нас тут – істинно братня Любов і Гідність, і Відвага.
А разом з тим, здавалося, що посеред нас був тоді – Бог.
І пригадайте, як усміхалася нам тоді – Перемога.
Власне, якщо коротко, то свідоме повернення у той стан духовного Прозріння і забезпечило б нам – найкраще – швидку перемогу над РФ.
Єдине, що у стані такого Божественного прозріння ми, напевно, більше не жадали б ні палаючої Москви, ні кровопролиття на території РФ, бо раптом зрозуміли б та усвідомили, що Росія це, умовно кажучи, «наші пасовища».
Той ресурс, на основі якого і має постати новий центр сили у середині Європи зі столицею у Києві.
Постати та утвердитися, хоча цього на сьогодні не хочуть – ні Польща, ні Угорщина, ні Румунія, ні Туреччина, ні РФ – ніхто з тих, хто століттям звик вирішувати свої проблеми – за рахунок України та на руїнах України.
Тому:
ТЕЗА №1
Володимир Зеленський на посту Президента – під час війни з РФ – це величезна Удача для України.
Ніхто інший на його місці протистояти настільки сильному ворогу упродовж настільки тривалого часу – не зміг би. Ні умовний Шухевич, чи Скоропадський; ні Петлюра, чи, наприклад, Бандера. Ніхто.
Не применшуючи заслуг – кожного Героя та всіх наших людей в цілому – позиція Лідера Нації у цій війні є визначально важливою.
Як казала середньовічна мудрість:
«Один – сміливий, і весь народ – герої; Один – вагається, і всі люди – зрадники».
Чудо, що його ми з вами переживаємо, було б неможливим без відчайдушної впертості та дивовижної винахідливості цього ще геть молодого єврейського жартуна, який виявився «не по зубах» Путіну та Москві (навіть, попри те, що їм допомагають … США).
ТЕЗА №2
Чому певні еліти США допомагають РФ?... Чому вони вирішили віддати Україну Путіну ще за Байдена? Тому що на кону в цій війні Європа та Китай.
Фактично, США вирішили «скормити» Україну Росії, аби та відновила себе у статусі Імперії та на основі т.з. «Ультиматуму Рябкова» (від 21 грудня 2021р.) відпихнула б НАТО до кордонів 1997р., тим самим – зруйнувавши цей Альянс.
Автоматично відбулося б й руйнування ЄС, у результаті чого:
- Зникло б Євро – як головний конкурент Долару США – у міжнародній торгівлі (станом на 2022 р.)
- Китай втратив би один із головних – для себе – ринків збуту. (Позаяк Європа на довший час занурилася б у Хаос.)
- Одночасно це поставило б і хрест на проекті «Нового Шовкового Шляху», що його Пекін вибудовував десятиліттями
Головне ж, що на території континенту Євразія, утворилися б дві потужні імперії, які межуючи між собою, рано чи пізно але вступили б у конфлікт.
В ідеалі у Ядерний конфлікт.
Конфлікт, який, очевидно, мав би призвести до великої ядерної війни на континенті Євразія, поки самі США сиділи би тихо – за великим Тихим океаном – з одного боку, та Атлантичним – з іншого.
Коли ж така війна закінчилася б, США знову прийшли на наш Континент у якості Єдиного повноцінного Переможця, як це було після Першої Світової та Другої Світової.
Обидві ці війни були, посутньо, війнами США – проти Європи (за рахунок країн самої Європи). Обидві ці війни мали своїм наслідком – всесвітнє панування США. Третя війна мала б завершитися аналогічно.
ТЕЗА №3
Виходячи зі сказаного вище, Україна – своїм героїчним опором РФ – рятує, посутньо, і весь світ від занурення у велику континентальну Ядерну війну.
Очевидно, що в такій ситуації нашими природними союзниками стають ЄС та… Китай.
Фокус у тому, що це розуміють (не) всі. Тим паче, далеко не всі хотіли б зупинити негативний для нас розвиток подій.
Україні ж могло б бути правильно, не зменшуючи свого опору на полі бою та в усіх вимірах цієї повномасштабної і гібридної війни, зробити крок, який може здатися на перший погляд – парадоксальним.
Але саме шлях Парадоксу і може виявитися для України рятівним. Принаймні, саме він – допомагає нам усі ці роки.
Київ та Володимир Зеленський могли б запропонувати несподіваний План Миру.
План, який мав би сподобатися Китаю та ЄС, і який міг би «здивувати» Росію та США.
План такий:
- Подвійне підпорядкування Криму з перетворенням півострову на Відкриту економічну зону та Міжнародний транспортний хаб. Крим має стати «воротами до Європи» в межах Нового Шовкового Шляху. Самі правила та принципи «подвійного підпорядкування» між Україною та РФ мають оговорюватися окремо, зокрема, на основі історичного прецеденту – пропозиції Іспанії до Британії про подвійне підпорядкування Гібралтару.
- Повернення Луганської та Донецької областей у склад України та створення на їх основі єдиної Федеральної Землі «Донбас» з широкими правами культурної автономії у межах України та запровадженням тут «Вільної економічної зони» на період відновлення руйнувань заподіяних агресією РФ
- Звільнення всіх територій Запорізької та Херсонської областей. Повернення їх до складу України з внесенням відповідних змін у Конституцію РФ
- Повна та безумовна амністія – всім на звільнених територіях, хто не брав участь і не здійснював Злочинів проти Людяності. Одночасно: повний обмін усіма військовополоненими та повне звільнення всіх політичних в’язнів, які виступали проти Війни з правом виїзду для них у треті країни.
- Перехід України до Федерально-земельного устрою (як ФРН) – з внесенням відповідних змін до Конституції та затвердженні їх на Референдумі. Перелік таких Земель очевидно має включати: Донбас, Таврію, Слобожанщину, Поділля, Волинь, Галичину тощо.
- Офіційна відмова Україною від вступу до НАТО. Внесення відповідних змін до Конституції.
- Передача Україні 300 мільярдів заморожених активів РФ для потреб відбудови та відновлення, а також для компенсації родинам загиблих і поранених.
- Реструктуризація боргів України перед МВФ з запровадженням відтермінування усіх виплат на період – 15 років з моменту завершення бойових дій.
- При збереженні Державного статусу Української мови, запровадження статусу Офіційних мов для – англійської та російської. Внесення відповідних змін до Конституції – через Референдум.
- Виділення з боку РФ додатково 300 мільярдів доларів упродовж наступних 10 років на відбудову та відновлення територій Півдня та Сходу України, які зазнали знищення та руйнування під час війни.
- Зняття з РФ усіх існуючих санкцій
- Інше
Озвучення подібної комплексної пропозиції може стати непрямим сигналом Китаю та – на тлі продовження ударів углиб Росії – викликати ефект «Молота та Наковальні».
Відмова ж РФ від запропонованих умов – не лише підірве особисто Путіна та всіх прихильників військової ескалації, але й певним чином «розв’яже руки» Україні, додатково зміцнивши наш міжнародний авторитет.
ТЕЗА №4
Наша головна проблема – Економіка. В той час, як РФ є класичною автаркією – тобто країною, яка здатна повністю забезпечити себе усім необхідним навіть, перебуваючи під санкціями, ми – Україна – здатні покрити власним коштом лише дуже незначну частину військових витрат і, без фінансової допомоги з боку ЄС уже б давно не могли здійснювати настільки ефективний спротив ворогу.
Як мінімум, ми не змогли б жити настільки «розслаблено» в тилових регіонах із повсюдно працюючими ресторанами, кафе; доступними тарифами, пальним і безперебійними бюджетними виплатами населенню.
Тим часом в Європі до влади приходять – Навроцькі. Приходять ті, хто латентно (або й відкрито) підтримують Путіна та його війну – проти України.
У цій ситуації ми маємо дуже швидко навчитися – заробляти гроші і забезпечувати щорічний приріст ВВП на рівні 10-15%. Самостійно.
Очевидно, що за рахунок максимальної Лібералізації Економіки (на рівні дозвільних систем і податків) та одночасного запровадження максимального Ефективного і жорсткого управління економікою на рівні Держави.
Знову принцип парадоксу:
«Вільний ринок та лібералізація, де тільки можливо, у поєднанні з Централізованим державним управлінням (та держінвестиціями) там, де це дає найбільший ефект».
ВАЖЛИВО: саме такий принцип був застосований свого часу і Сінгапуром, і Китаєм. Тобто сам подібний парадокс є цілком – можливим.
Крім того, жодна інша – найбільш ліберальна модель – не здатна нам дати необхідного зростання і взагалі є мало ефективною саме під час Війни.
Сказане означає, що нинішній склад Уряду запровадити відповідну економічну модель – не здатен. Просто тому, що він її – не уявляє, ніколи не пропонував, і не пропонує.
Президент вже не раз робив важливі кадрові зміни.
Прийшов час до ще одного оновлення та «призову» у кабмін жорстких управлінців не пов’язаних із середовищем підконтрольним Заходу.
Нам необхідна проактивна політика Свідомого Економічного Націоналізму.
ТЕЗА №5
Нинішня війна є багатовимірною. Це не лише війна на суходолі, де ми продовжуємо втрачати території. Це також і війна у повітрі, де ми на даному етапі маємо очевидні успіхи. Але головне, що це також і війна в інформаційному полі. В полі ідей та концептів.
Росію надзвичайно важко здолати у військовому протистоянні, чи, розраховуючи на «погіршення економічної ситуації, яке призведе там до заворушень». У цьому плані народ Росії має велику стійкість. Натомість в ідеологічні площині наш ворог має очевидні проблеми:
- По-перше, проголошуючи «русскій мір» Кремль, навіщось, начепив на лоба своїм окупаційним військам латинську літеру «Z» (останню літеру латинського алфавіту)
- По-друге, сам ідеологічний концепт Путінської Росії є триголовою химерою, яка поєднує непоєднуване: Росімперію Миколи 2-го, Сталінський СРСР, та Дугінську «посконную Русь».
- При цьому, і це по-третє – більшість населення РФ прекрасно собі розуміє, що війна Путіна є – несправедливою з усіх точко зору і аналогічною вторгненню Гітлера.
До 60% населення РФ під час різних соцопитувань виступають за початок переговорів.
Можна припустити, що добрих 30% там – чітко є налаштованими проти Війни та воліли б її негайного завершення.
Наша задача в таких умовах – постійно давати чіткий сигнал усім противникам війни на території РФ про те, що ми – розуміємо їхні чаяння і знаємо, що російський народ не є тотожним Кремлівській кліці, яка в своїй непомірній гордині вдалася до збройної агресії проти України – чисто в дусі Гітлера.
При цьому,
- Ми закликаємо всіх росіян та всіх людей доброї волі зрозуміти, що наш опір та наша війна є – істинно Справедливою, Визвольною і Вітчизняною.
- Ми просто – самою агресією Кремля та хворобливим бажанням Путіна – убити Україну як Державу поставлені в умови, коли буквально змушені оборонятися, аби зберегти себе, своє життя та свою країну.
- Ми ніколи нікому нічим не загрожували, але в ситуацію, яка склалася ми змушені – стояти до кінця. І ми будемо це робити.
Приблизно так ми маємо звертатися до росіян, і було б добре, аби подібні слова – російською – почав адресувати періодично мешканцям Росії наш Президент.
Володимир Зеленський
Технічно кажучи, нам необхідно, щоби умовне число 30% - противників Війни на території Росії постійно зростало і перетворювалося на 40%, 50% і так далі.
Це наш важливий і абсолютно – безкоштовний ресурс – для Перемоги.
Перемоги, як завершення Війни.
ТЕЗА №6
Ми не зможемо протистояти РФ, якщо не вирішимо питання Мобілізації. Справедливої Мобілізації.
Технічно це означає, що служити мають почати – всі. Навіть ті, хто мають Бронь, чи, скажімо, 3-ю групу інвалідності, яка, проте, не заважає такій людині виконувати певні функції в межах Сил Оборони.
При цьому, очевидно, що ядро нашого війська має формувати Гвардія.
Гвардія, яка складається із тих, хто провів на ЛБЗ сумарно від 6 до 12 місяців, й отримав досвід та розуміння війни, який посутньо є безцінним й не набувається швидко.
Така Гвардія – має почати отримувати максимально великі зарплати – не менше, ніж пожиттєве щомісячне утримання «заслужених» Суддів чи Прокурорів.
Паралельно всі інші чоловіки – в тилу – мають почати проходити БЗВП без відриву від основної роботи ( з вечірніми заняттями у придатних локаціях та щотижневими виїздами на полігон).
Це стосується і депутатів Верховної Ради, і працівників державних установ на місцях; і вчителів, і лікарів, і всіх.
Не всі вони будуть потім – вахтовим методом – виїжджати періодично на 6-7 тижнів у зону бойових дій, але всі вони мають пройти БЗВП і бути здатними, за потреби, виконувати задачі регіонального характеру (за місцем проживання) в межах місцевих Сил Оборони
Почавши з державних службовців та правоохоронців, ця система підготовки «Резерву» має з часом охопити усіх придатних чоловіків. Зокрема й ухилянтів, які роками маринують себе у застінках квартир.
Усі вони мають отримати змогу – легалізуватися й почати: Повноцінно працювати, Регулярно проходити військовий вишкіл та Періодично виїжджати в зону бойових дій – для підтримки нашої Лінії Оборони.
За умов розгортання Ворогом загальної Мобілізації – така форма несення служби та виконання завдань «вахтовим методом» здатна забезпечити і належну ротацію та відновлення військових, і легалізацію «ухилянтів», і наповнення Економіки продуктивними силами та необхідними кадрами.
Головне ж, що вона запустить дух Солідаризму та взаємної підтримки, коли ті, хто знаходяться в тилу, будуть постійно на зв’язку зі «своїми» підрозділами на ЛБЗ, намагаючись усіляко їм допомагати, розуміючи, що незабаром вони теж приєднаються до своїх побратимів на передовій.
Ті ж представники інженерних та робітничих професій, які є необхідними для оборонки, і чиї тривалі відрядження можуть бути небажаними, очевидно, знаходитимуть своє застосування на регіональному рівні по лінії Військових адміністрацій.
Однак, депутатів Верховної Ради – призовного віку – це, безперечно, не стосується.
Їм необхідно виїжджати на ЛБЗ, аби прискорити наступне:
Генеральна лінія трансформації війська має полягати в максимальному обмеженні загального числа військових по лінії боєзіткнення – з відповідним нарощенням усіх систем дистанційної протидії та ураження ворога.
«НА КОНЯ»
Очевидно, що наведений перелік не вичерпує усіх аспектів необхідних кроків для забезпечення Україні асиметричної переваги у війні з РФ, але Sapienti Sat, бо зрозуміло, що наша Перемога над багатократно сильнішою РФ можлива виключно і тільки як Парадокс.
Парадокс, який уже триває понад чотири з половиною роки, не зважаючи на сумарні зусилля Путіна, Байдена, Орбана, Трампа, Навроцького та багатьох інших.
Хочеться вірити, що Бог таки дійсно має певні плани щодо нас.
Тож, давайте, не будемо цим – нехтувати.
Слава Україні!
P.S.
І трохи цікавого для Вас про Червень від Президента Ющенка
Радіо Трек: НОВИНИ
