Сьогодні нерідко можна побачити, як люди – і дорослі, і навіть діти – носять на зап’ясті червону нитку. Хтось каже, що це «від пристріту», хтось – що «для удачі», а дехто просто повторює за модою. Але чи замислювалися ви, звідки походить цей звичай і що він означає з точки зору православної віри?
Червона нитка – не просто прикраса. Це елемент магічних практик, що прийшов у наші краї з каббалістичних та язичницьких вірувань. Її «сила» нібито полягає у таємних заклинаннях, а сенс – у спробі захиститися не Божою благодаттю, а людськими вигадками та демонічними впливами.
Православ’я ж навчає нас: будь-яке звернення до магії, навіть у «невинній» формі, – це відмова від надії на Бога та спроба підмінити Його охорону забобонним предметом. Святий Апостол Павло застерігає: «Не можете пити чашу Господню і чашу демонів» (1 Кор. 10:21). Нитка, яку пов’язують із «захистом», – це не захист, а духовна пастка.
Християнин не носить оберегів. Наш захист – це хрест на грудях, молитва, сповідь і Причастя. Лише Господь є нашим Пастирем і Охоронцем, і ніяка нитка не може замінити Його благодаті.
Тому, якщо у вас або ваших близьких є такий «амулет» – краще зняти його, відмовитися від забобонів і з вірою звернутися до Бога. Бо справжній захист – не в кольоровій нитці, а у Христі, Який переміг зло.