Чи могли постраждати дані користувачів і Повітряних сил через злам застосунку «Повітряна тривога»

Увечері 1 листопада 2026 року користувачі застосунку «Повітряна тривога» почали отримувати неправдиві сповіщення про радіаційну та хімічну небезпеку. 

Що сталося із застосунком «Повітряна тривога»

1 листопада в застосунку зʼявилися повідомлення про нібито радіаційну та хімічну небезпеку, а також загрозу вуличних боїв. 

Також користувачам надходили й сповіщення російською мовою про начебто ядерну загрозу та застосування ракети «Орєшнік».

Згодом команда «Повітряної тривоги» підтвердила, що сторонні особи отримали доступ до роботи сервісу. Потім сервіс почали поступово відновлювати. За повідомленням розробників, користувачам знову надходять сповіщення про тривоги, а на карті доступні жовтий і червоний рівні небезпеки. Водночас відображення повітряних цілей тимчасово вимкнули.

У команді наголосили, що застосунок не збирає та не зберігає персональні дані користувачів, тому, загрози витоку такої інформації немає.

За даними Міноборони, застосунок «Повітряна тривога» отримує від Повітряних сил лише інформацію, необхідну для його роботи: тип загрози та приблизну географічну зону її розташування. Перед передаванням ці дані обробляють, щоб вони не містили чутливої інформації, зокрема точних координат повітряних цілей.

Наразі про витік державних даних через злам застосунку не повідомляли.

Чи є «Повітряна тривога» державним застосунком

Застосунок «Повітряна тривога» не перебуває в державній власності, хоча працює у співпраці з державними органами. 

Застосунок запустили у березні 2022 року. Його розробила українська компанія Ajax Systems за ініціативи IT-компанії Stfalcon та за підтримки Мінцифри.

Застосунок використовує інформацію від уповноважених державних органів. Зокрема, дані про оголошення та завершення тривог передають відповідальні оператори обласних адміністрацій, а їхню координацію забезпечує ДСНС.

У жовтні 2026 року Міноборони організувало передавання даних Повітряних сил до застосунку. Завдяки цьому користувачі можуть бачити приблизне розташування та напрямок руху окремих повітряних цілей, зокрема ударних дронів і крилатих ракет.

Таким чином, «Повітряна тривога» співпрацює з державними органами та використовує їхні дані для оповіщення населення, однак не є державною власністю.

Для того, щоб отримувати повідомлення про можливу повітряну загрозу Мінцифри радить увімкнути екстрені сповіщення на смартфоні, звертати увагу на вуличні сирени та перевіряти інформацію в офіційних каналах. Мешканці столиці також можуть отримувати сповіщення через застосунок «Київ цифровий».