Чи можна оголосити померлим зниклого безвісти військового без знайденого тіла: рішення апеляційного суду

Апеляційний суд залишив без змін рішення про оголошення померлим військовослужбовця, який зник під час бойового завдання на Донеччині.

Обставини справи

Апеляційний суд залишив без змін рішення Сумського районного суду, яким військовослужбовця, зниклого під час виконання бойового завдання в Донецькій області, оголошено померлим.

Встановлено, що чоловік у складі свого підрозділу виконував бойове завдання у Донецькій області. У січні 2023 року група українських військовослужбовців потрапила у засідку. За матеріалами службового розслідування та свідченнями побратимів, мешканець міста Суми отримав вогнепальне поранення несумісне з життям, однак через щільний вогонь противника та подальшу окупацію населеного пункту евакуювати його тіло не вдалося.

У грудні минулого року військова частина, в якій проходив службу захисник, звернулась до Сумського районного суду з заявою про оголошення військовослужбовця померлим. Своє звернення до суду обґрунтовувала тим, що оголошення захисника померлим необхідне для державної реєстрації його смерті, виключення зі списків особового складу, а також реалізації прав членів сім'ї, зокрема на отримання одноразової грошової допомоги, пенсії у зв'язку з втратою годувальника та оформлення спадкових прав. Рішенням суду першої інстанції заяву представника військової частини задоволено та оголошено військовослужбовця померлим.

Дружина оскаржила рішення

З таким рішенням не погодилася дружина зниклого захисника та подала апеляційну скаргу. Вона просила скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви військової частини про оголошення її чоловіка померлим. Апелянтка стверджувала, що військова частина не є належним заявником у справі, оскільки не має самостійного цивільно-правового інтересу, а тому не може ініціювати припинення правоздатності військовослужбовця всупереч позиції його родини. На її думку, таке право насамперед належить членам сім'ї або іншим особам, права яких безпосередньо пов'язані з можливим оголошенням людини померлою. Жінка також зазначала, що звернення до суду із заявою про оголошення її чоловіка померлим є передчасним, наголошувала на недоведеності факту його загибелі та стверджувала, що не припиняє пошуків чоловіка.

Позиція військової частини

Заперечуючи у задоволенні апеляційної скарги дружини померлого військовослужбовця, представник військової частини зазначав, що наразі грошове забезпечення безвісно відсутнього військовослужбовця щомісячно виплачується членам його сім'ї до дня набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим або до дня виключення його зі списків особового складу військової частини. Саме тому оголошення особи померлою є необхідним для державної реєстрації смерті, видання наказу про виключення зі списків особового складу та припинення подальших виплат грошового забезпечення як безвісно відсутньому військовослужбовцю.

Що вирішив апеляційний суд

Розглянувши матеріал справи №587/5846/25, колегія суддів апеляційного суду залишила без змін рішення Сумського районного суду, а апеляційну скаргу відповідно без задоволення. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для оголошення захисника померлим. Колегія суддів зазначила, що у справах цієї категорії суд виходить із юридичного припущення смерті особи, яке ґрунтується на сукупності доказів, а не обов'язково на виявленні тіла. У цій справі такими доказами стали матеріали службового розслідування, акт про настання смерті та узгоджені між собою показання побратимів, які безпосередньо були присутні під час бойового зіткнення й підтвердили отримання військовослужбовцем смертельного поранення та неможливість евакуації його тіла через інтенсивний обстріл.

Суд також відхилив доводи апеляційної скарги про відсутність у військової частини права звертатися із відповідною заявою, зазначивши, що таке право випливає із законодавства та підтверджується сталою практикою Верховного Суду. Оголошення особи померлою є необхідним для державної реєстрації смерті, виключення військовослужбовця зі списків особового складу та врегулювання пов'язаних із цим правовідносин, зокрема припинення виплати грошового забезпечення як безвісно відсутньому та реалізації членами сім'ї соціальних і спадкових прав.

Не знайшли підтвердження й доводи про порушення правил територіальної підсудності та передчасність звернення до суду. Колегія суддів зазначила, що справа правомірно розглядалася за місцем зареєстрованого проживання захисника, а не за місцем його зникнення під час виконання бойового завдання, оскільки перебування в районі бойових дій мало службовий і тимчасовий характер. Крім того, військова частина звернулася до суду після спливу встановленого законом мінімального шестимісячного строку з дня завершення активних бойових дій на території, де, за встановленими обставинами, військовослужбовець загинув.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.